Номер провадження 22-ц/821/250/22Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/4030/21 Категорія: 305010300 Скляренко В.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вініченко Б. Б.
05 травня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі:
суддівВініченка Б.Б., Василенко Л.І., Карпенко О.В.
за участю секретаря Чуйко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду , -
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду - задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 537 600 грн.
Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 грудня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хмельницької Л.М. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Доповнено рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2021 року у справі № 711/4030/21 таким абзацом: стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4 887,27 грн.
Додаткове рішення суду мотиване тим, що наданими позивачем доказами підтверджено надання адвокатом Хмельницькою Л.М. послуг з професійної правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 07.05.2021 року на загальну суму 5 000 грн, однак враховуючи положення п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважав за необхідне стягнути на користь позивачки понесені нею витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 887,27 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області подало апеляційну скаргу та просило змінити абзац доповнений додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 грудня 2021 року та зменшити розмір судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу виклавши його в наступній редакції: стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 910 грн.
В мотивування апеляційної скарги вказує, що згідно поданого опису робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом згідно умов договору від 07.05.2021 року загальна сума витрат на правову допомогу складає 5 000 грн, консультація та складання запиту адвоката до КНП «Катеринопільська багатопрофільна лікарня» складає 1 000 грн. Згідно архівної довідки КНП «Катеринопільська багатопрофільна лікарня» вбачається, що вона датована 23.03.2021 року за № 48 до укладення договору між позивачем та ОСОБА_2 про надання правової допомоги 07.05.2021 року. Отже , сума витрат 1 000 грн за консультацію та складання запиту адвоката до КНП «Катеринопільська багатопрофільна лікарня» не можуть бути включені до судових витрат у справі № 711/4030/21, тому загальна сума витрат на правничу допомогу , що підлягає розподілу складає - 4 000 грн.
Вважає, що судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення по справі не враховано розбіжності в датах між наданням адвокатського запиту від 07.05.2021 року та отримання відповіді від 23.03.2021 року, оскільки відповідь не може бути надана до направлення запиту на неї.
Вказує, що оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому належить стягнути 3 910 грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість додаткового судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суду суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати та відповідно до пункту 4 частини 1 статті 270 ЦПК України якщо суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року N 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року N 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року N 6-рп/2013).
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За умовами ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
17 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Хмельницька Л.М. звернулася до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у Придніпровському районному суді м. Черкаси , яка становить 5 000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 07 травня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Хмельницька Л.М. було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокат Хмельницька Л.М. на умовах платності зобов'язалася надавати ОСОБА_1 правову допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокат Хмельницька Л.М. надала суду детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 17 листопада 2021 року, згідно з яким вона надавала ОСОБА_1 правову допомогу , яка складається із консультації та складання запиту адвоката до КНП «Катеринопільська багатопрофільна лікарня» ( 2 години) вартість послуг становить 1 000 грн, складання позовної заяви ( 4 години) - вартість становить 3 000грн та прийняття участі у судових засіданнях (одне судове засідання) вартість 1 000 грн, а всього загальна сума становить 5 000 грн.
Також адвокатом ОСОБА_2 було надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 4 від 17 листопада 2021 року про сплату ОСОБА_1 адвокату Хмельницькій Л.М. кошти в сумі 1000 грн; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 3 від 30 червня 2021 року про сплату ОСОБА_1 адвокату Хмельницькій Л.М. кошти в сумі 3 000 грн та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 2 від 07 травня 2021 року про сплату ОСОБА_1 адвокату Хмельницькій Л.М. кошти в сумі 1000 грн.
Надані адвокатом Хмельницькою Л.М. документи відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України є належними доказами понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі N 143/173/19 (провадження N 61-16088св19).
02 грудня 2021 року до суду першої інстанції надійшли заперечення відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хмельницької Л.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
09 грудня 2021 року подано до суду заперечення відповідача Черкаської обласної прокуратури на клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хмельницької Л.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, сторони скористалися своїм процесуальним правом на звернення до суду із запереченнями щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, проте не довели неспівмірність витрат позивача понесених на оплату правничої допомоги.
Крім того, суд першої інстанції при визначенні суми понесених витрат на правничу допомогу вірно виходив із вимог викладених у ст. 141 ЦПК України.
Згідно з частинами першою-третьою статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Оскільки рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 частково, тому суд першої інстанції відповідно часткового задовольнив вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу.
Посилання апелянта на те, що судом не враховано розбіжності в датах між наданням адвокатського запиту від 07.05.2021 року та отримання відповіді від 23.03.2021 року, оскільки відповідь не може бути надана до направлення запиту на неї, не приймаються судом апеляційної інстанції оскільки із матеріалів вбачається, що архівна довідка № 48 від 23.03.3021 року, на яку посилається апелянт, була видана саме ОСОБА_1 , а не на адвокатський запит № 6/79 від 07.05.2021 року, який був направлений КНП «Катеринопільська багатопрофільна лікарня».
Крім того, враховуючи те, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2021 року не вирішено питання в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та приймаючи до уваги надані позивачем та представником позивача доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, на підставі принципів розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення та правильно стягнув на користь позивачки 4 887,27 грн витрат на правову допомогу, що є співмірним з роботою, проведеною адвокатом Хмельницькою Л.М.
Доводи апеляційної скарги наведених вище висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 травня 2022 року.
Судді: