05 травня 2022 року
м. Рівне
Справа № 570/5351/20
Провадження № 22-ц/4815/530/22
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2021 року (ухвалене у складі судді Кушнір Н.В.) у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У грудні 2020 року АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до AT КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву № б/н від 23.04.2019 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та "Тарифами Банку" складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ "Приватбанк" свої договірні зобов'язання виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на передбачених договором умовах та в межах кредитного ліміту, який було встановлено у розмірі 200 000 грн.. У зв'язку з тим, що відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує, у нього виникла заборгованість, яка станом на 15.11.2020 року складає: 200 417,69 грн. - заборгованість за кредитом; в т.ч.: 139083,06 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 61,334,63 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 9219,32 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 29,978,09 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 200 417,69 грн., а також 3006,27 грн. судового збору.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2021 року позов АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 23 квітня 2019 року у розмірі 200 417 грн. 69 коп..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" судовий збір у розмірі 3 006 грн. 27 коп.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався тим, що позовні вимоги Банку є обґрунтованими та такими, що підтверджуються належними та допустимими доказами. Об'єктивних і переконливих доказів, які спростовували би вимоги позивача, відповідач не надав, а суд - не встановив.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк", зокрема, факт наявності між ним та Банком кредитних правовідносин, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому висновок місцевого суду про обґрунтованість позову є безпідставним. Наголошує, що позивачем належним чином не завірені копії документів, якими він обґрунтовує позовні вимоги. Заперечує наявність його підпису в анкеті-заяві, вказуючи на його підробку, а також вважає недопустимим доказом виписку з карткового рахунку.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23 квітня 2019 року між сторонами підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, які разом із пам'яткою клієнта і тарифами складають договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою за користування кредитом.
В анкеті-заяві відповідач особистим підписом засвідчив, що "Підписанням цієї анкети-заяви я відповідно до ст. 634 ЦК України у повному обсязі приєднуюсь до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", які розміщенні на офіційному сайті банку в мережу інтернет за адресою privatbank.ua, та які разом із пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування, примірник якого я отримав (отримала) шляхом самостійного роздрукування. Погоджуюсь зі збільшеним строком позовної давності, зазначеним в Умовах та правилах та з тим, що зміни до Умов та Правил вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє мене про внесення зміни шляхом використання визначених Умовами та правилами каналів зв'язку. Продовження користування послугами банку після дати публікації на сайті банку змінених Умов та правил є підтвердженням мого погодження та повного і безумовного прийняття зміненої редакції Умов та правил. ...Зі змінами Умов та правил надання банківських послуг зобов'язуюсь ознайомлюватись самостійно на офіційному сайті банку privatbank.ua.".
В обґрунтування позовних вимог, позивачем, зокрема, надано суду належним чином завірену копію анкети-заяви відповідача, витяги з Тарифів Банку та Умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості, виписку по рахунку відповідача, а також довідки про видачу відповідачу кредитної картки та встановлення кредитного ліміту на неї, який станом на 21.06.2019 року складав 200 000 грн..
Крім цього, матеріали справи містять заявку на актуалізацію даних по преміальній карті від 21.06.2019 року та паспорт про умови кредитування, які власноручно підписані ОСОБА_2 ..
Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за кредитом станом на 15.11.2020 року, становить 239 615 грн. 10 коп., яка складається з: 139 083 грн. 06 коп. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 61 334 грн. 63 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 9 219 грн. 32 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками; 29 978 грн. 092 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
Разом з цим, АТ КБ "ПриватБанк" просить стягнути з відповідача лише заборгованість за кредитом у сумі 200 417 грн. 69 коп..
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку - АТ КБ "Приватбанк"). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим він має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.1049 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що строк повернення отриманих грошових коштів сторонами у анкеті-заяві не встановлено, зобов'язання з їх повернення виникає у відповідача протягом строку, визначеного законом, з дня пред'явлення позивачем вимоги про це, тобто, у даній справі - з дня пред'явлення позову.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, наявність якої він не спростував.
У спірних правовідносинах діє презумпція винуватості боржника, а оскільки її не спростовано, тому і факт порушення суб'єктивних прав кредитора є очевидним.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного вкидання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Отриманню спірного кредиту передувало підписання відповідачем анкети-заяви, в якій він вказав свої анкетні дані. За текстом заяви відповідач ознайомився з пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами та був згідний з ними, йому також повідомлено про тарифи банку, умови кредитування в банку.
Дані факти підтверджуються підписами сторін на заяві.
Крім того, матеріали справи містять власноручно підписані відповідачем паспорт споживчого кредиту від 23.04.2019 року та заявку на актуалізацію даних по преміальній карті (з кредитним лімітом 200 000 грн.) від 21.06.2019 року.
Тобто, зміст кредитного договору зафіксовано у декількох документах і укладення договору таким чином не суперечить чинному законодавству України.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
З наявної у матеріалах справи виписки по рахунку відповідача вбачається, що він до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що ОСОБА_1 знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за договором. Виписка по картковому рахунку є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту (постанова Верховного Суду від 16 вересня 2020 року, справа № 200/5647/18, провадження № 61-9618св19).
Будь-яких доказів на обґрунтоване підтвердження своїх заперечень проти позову відповідач не надав, заборгованості не спростував.
Колегія суддів критично ставиться до заперечень відповідача щодо підписання ним долучених до позову документів.
У ході розгляду справи місцевим судом, ОСОБА_1 неодноразово клопотав перед судом щодо виключення письмових доказів, які надані позивачем, вказуючи на підробку його підпису у них. Разом з цим, він не заявляв ні клопотання про призначення судом почеркознавчої експертизи, ні зустрічних позовних вимог щодо визнання недійсним кредитного договору.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).(стаття 89 ЦПК України).
Установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими, спростовуються встановленими судом обставинами справи та по своїй суті зводяться до незгоди скаржника з висновками суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
За таких обставин, підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.