Справа № 344/2389/20
Провадження № 22-ц/4808/561/22
Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.
Суддя-доповідач Пнівчук
04 травня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Девляшевського В.А., Томин О.О.
з участю секретаря Пацаган В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 01 лютого 2022 року, у складі судді Пастернак І.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстім ЛТД» про визнання дій незаконними,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Екстім ЛТД» про визнання дій незаконними; зобов'язання виконати технічні умови на приєднання житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 до мереж водопостачання і водовідведення та ввести будинок в експлуатацію; забезпечення проживання у будинку і користування комунальними послугами мешканців будинку на період усунення його недоробок.
Позовні вимоги мотивувала тим, що 22 вересня 2014 року вона уклала договір з ТОВ «Екстім ЛТД». За вказаним договором продавець зобов'язався забезпечити будівництво об'єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію. Після введення будинку в експлуатацію та оформлення всіх необхідних документів протягом 30 днів направити покупцю повідомлення про необхідність підписання Акту прийому-передачі. За договором термін введення в експлуатацію будинку - 4 квартал 2014 року.
Листом від 25 квітня 2016 року ТОВ «Екстім ЛТД» повідомило, що 04 квітня 2011 року між Т0В «Екстім ЛТД» та ТОВ фірма «Екстім» (ТОВ «Передмістя 2000») підписано договір про передачу функцій замовника по будівництву групи багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_2 . Згідно умов даного договору ТОВ «Екстім ЛТД» взяло на себе зобов'язання за власний кошт здійснити будівництво цього житлового будинку та передати у власність інвесторам придбані ними квартири.
09 березня 2017 року ТОВ «Екстім ЛТД» повідомило позивачку, що будинок зданий в експлуатацію, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкту до експлуатації та що протягом 30-ти днів вона зобов'язана підписати Акт прийому-передачі квартири.
В акті приймання передачі об'єкту незавершеного будівництва від 06 квітня 2017 року відповідач не вказав, що не виконав технічні умови на систему водопостачання і водовідведення будинку.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07 квітня 2017 року позивачка є власником квартири АДРЕСА_3 , де проживає разом з батьками.
Позивачка, у листопаді 2017 року звернувшись з іншими мешканцями будинку до КП «Івано-Франківськводоекотехпром» з проханням укласти договори на водопостачання та водовідведення, отримала відмову, яка мотивована тим, що відповідач не виконав вимоги ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо виготовлення технічних умов на приєднання до мереж водопостачання та водовідведення та не затверджено їх у встановленому законом порядку, не подано на розгляд в КП «Івано-Франківськводоекотехпром» проект мереж водопостачання та водовідведення до житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Декларацію №ІФ 143163200435 від 15.11.2016 року, про готовність об'єкта до експлуатації скасовано Наказом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю ВК Івано-Франківської міської ради № 138 від 22.11.2017 року. Послуги централізованого водопостачання та водовідведення на будинок надавалися КП «Івано-Франківськводоекотехпром» по тимчасовому договору № 4596 від 22.01.2018 року, укладеному з забудовником - ТОВ «Екстім ЛТД», термін дії якого закінчився 01.05.2019 року.
Позивачка посилаючись на те, що на даний час вона не має змоги укласти договір на постійній основі з КП «Івано-Франківськводоекотехпром», просила задовольнити її позовні вимоги.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01 лютого 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив матеріали справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказала, що суд не взяв до уваги, що квартира АДРЕСА_3 , де позивачка проживає разом з батьками, є їх єдиним житлом.
Укладаючи з ТОВ «Екстім ЛТД» договір про придбання житла, вона зобов'язувалась оплатити кошти за квартиру, а відповідач зобов'язувався збудувати та ввести в експлуатацію даний житловий будинок. Проте відповідач повністю своїх зобов'язань на момент підписання Акту прийому-передачі не виконав та не повідомив позивачку про проблеми з водопостачанням будинку.
Зазначає, що не може укласти договір з КП «Івано-Франківськводоекотехпром» на постійній основі.
Суд не дав оцінки тому, що декларацію №ІФ 143163200435 від 15.11.2016 року про готовність будинку до експлуатації скасовано наказом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №138 від 22.11.2017 року. Крім того, судом безпідставно визнано неналежним доказом інформацію від 04.12.2017 року КП «Івано-Франківськводоекотехпром» про відмову в укладенні договору ОСОБА_2 , оскільки звернення було колективним від мешканців будинку.
Апелянт посилаючись на зазначені обставини, просила рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Представник відповідача ТОВ «Екстім ЛТД» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтки та її представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачка як власник квартири користується послугами з водопостачання та водовідведення КП «Івано-Франківськводоекотехпром», особисто до надавача послуг з приводу продовження чи укладення нового договору не зверталась, водопостачання та водовідведення багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 не припинено, а надається на підставі договору укладеного КП «Івано-Франківськводоекотехпром» з «ТОВ «ГУК», таким чином жодних прав позивачки як власника нерухомого майна - споживача відповідачем не порушено.
З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 22 вересня 2014 року між позивачкою та ТОВ «Екстім ЛТД» укладено договір №89 купівлі-продажу квартири, що буде створена у майбутньому, а саме квартири АДРЕСА_3 (а.с. 18-22).
Декларація про готовність об'єкту до експлуатації зареєстрована 15.11.2016 року №ІФ 143163200425 (а.с.24, 28).
06 квітня 2017 року ТОВ «Екстім ЛТД» та ОСОБА_1 підписано Акт прийому-передачі об'єкту завершеного будівництва (а.с.25).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 07.04.2017 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 26).
Декларацію №ІФ 143163200435 від 15.11.2016 року, про готовність об'єкта до експлуатації скасовано Наказом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю ВК Івано-Франківської міської ради № 138 від 22.11.2017 року (а.с. 31-32).
Згідно інформації КП «Івано-Франківськводоекотехпром» від 13.03.2018 року встановлено, що для тимчасового надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення власникам квартир будинку по АДРЕСА_1 укладено договір №4596 від 22.01.2018 року між КП «Івано-Фрківськводоекотехпром» та ТОВ «Екстім ЛТД», пунктом 4.3 якого передбачено, що тимчасові водопровідні лінії утримуються за рахунок «Абонента» і на баланс КП «Івано-Франківськводоекотехпром» не беруться. Даний житловий будинок ТОВ «Екстім ЛТД» передано на баланс та обслуговування ТОВ «Громадська управляюча компанія» згідно договору №22/11 від 22.11.2016 року (а.с.29).
Згідно відповіді виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 06.05.2019 року, за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 19.04.2019 року, встановлено, що послуги централізованого водопостачання та водовідведення на будинок по АДРЕСА_1 надаються на підставі Договору №4596 «Про тимчасове надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення» від 22.01.2018 року укладеного з забудовником - ТОВ «Екстім ЛТД», термін дії якого закінчився 01.05.2019 року.
Укладення тимчасового договору пояснено тим, що забудовником не отримано, і відповідно не виконано технічні умови в частині забезпечення безперебійного водопостачання будинку та не сплачено пайову участь замовника будівництва у розвитку соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.
Водопостачання будинку здійснюється по тимчасовій схемі, приєднання будинку здійснено до низько напірного водопроводу по АДРЕСА_4 , що не забезпечить подачу води на 8-10 поверхи, тоді як технічними умовами передбачалось від насосної станції по АДРЕСА_2 прокласти напірний водопровід Ф-500 мм до якого здійснити приєднання будинку. Укладання договорів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення з індивідуальними споживачами, які проживають в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 буде можливе після приведення зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення у відповідність технічним умовам та дотриманні вимог визначених ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (а.с.35,36).
Встановлено, що ОСОБА_4 27.09.2021 року зверталася на урядову гарячу лінію щодо відключення багатоквартирного житлового будинку від водопровідної мережі по АДРЕСА_4 . У відповіді на вказане звернення від 13.10.2021 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради зазначено, що 06.10.2021 року КП «Івано-Франківськводоекотехпром» заключило договір з ТОВ «ГУК» на послуги водопостачання та водовідведення багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_4 і відключати даний будинок від мереж водопостачання не планує (а.с.92).
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Положеннями статті 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду з позовом за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Однією з умов розгляду спору, що виник на підставі звернення до суду особи, яка вважає порушеними, невизнаними або оспореними свої права, є доведеність порушення її прав та охоронюваних законом інтересів.
Завдання цивільного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи, що звернулася до суду з позовом. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зі змісту статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.
Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою. Технічні умови є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката ( ч. ч. 2 5, 8, 9, 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Частиною першою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 року №13, управління будинком - дії, спрямовані на забезпечення сталого функціонування будинку та прибудинкової території відповідно до їх цільового призначення і збереження їх споживчих якостей, а також на організацію забезпечення потреби мешканців будинку в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил Функції з управління будинком та забезпечення його належної експлуатації власники, співвласники або за їх дорученням балансоутримувач здійснюють самостійно або через особу, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком.
У відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспом України від 17.05.2005 р. №76 балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред'явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред'явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач посилається на порушення відповідачем її прав як споживача на укладення договору на водопостачання та водовідведення, оскільки ТОВ «Екстім ЛТД» не виконано технічні умови на приєднання до мереж на водопостачання та водовідведення до житлового будинку по АДРЕСА_1 та не затверджено їх у встановленому законом порядку. Разом з тим, зібраними доказами в їх сукупності встановлено, що Декларація №ІФ 143163200425 про готовність об'єкту (житлового будинку по АДРЕСА_1 ) до експлуатації була зареєстрована 15.11.2016 року, 07.04.2017 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_3 , однак у подальшому Декларація про готовність об'єкту до експлуатації наказом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 138 від 22.11.2017 року - скасована. В той же час встановлено, що послуги централізованого водопостачання та водовідведення до будинку надавалися КП «Івано-Франківськводоекотехпром» по тимчасовому договору № 4596 від 22.01.2018 року, укладеному з забудовником - ТОВ «Екстім ЛТД», 06.10.2021 року КП «Івано-Франківськводоекотехпром» заключило договір з ТОВ «ГУК» на послуги водопостачання та водовідведення багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_4 .
Апелянт ОСОБА_1 у засіданні апеляційного суду підтвердила, що послуги з водопостачання та водовідведення до належної їй квартири надаються.
Відтак за наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про порушення відповідачем прав позивачки на водопостачання та водовідведення до належної їй на праві власності квартири.
З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Не обґрунтованими є доводи апелянтки про те, що судом безпідставно не взято до уваги інформацію КП «Івано-Франківськводоекотехпром» про відмову в укладенні договору з ОСОБА_2 , оскільки вказана інформація надана на звернення ОСОБА_2 , а не позивачки ОСОБА_1 , яка звернулася із позовом про захист своїх прав як власника та жильця квартири в будинку по АДРЕСА_4 , а не інших жильців цього будинку.
Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 01 лютого 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 травня 2022 року.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: В.А. Девляшевський
О.О. Томин