Кримінальне провадження №1-кп/760/236/22
Справа № 760/7012/17
23 лютого 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені 21.02.2017 до ЄРДР за № 12017100090001888, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який не працював, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Коломия Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який не працював, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України,
за участю:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,-
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, вчинили умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за таких обставин.
Так, 21.02.2017 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , перебували в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_4 , де, на ґрунті раптових неприязних відносин між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , виник конфлікт. Під час вказаного конфлікту, який відбувався при ОСОБА_6 , у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , з метою умисного вбивства ОСОБА_13 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс останньому один удар ножем, який дістав з кишені своїх штанів, в правий бік шиї. Після чого, наніс один удар ОСОБА_13 в правий бік грудної клітки з-заду. У свою чергу, ОСОБА_6 , усвідомлюючи вчинення злочинних дій ОСОБА_5 , з метою подолання опору ОСОБА_13 , допомоги ОСОБА_5 та, маючи на меті умисне протиправне спричинення смерті ОСОБА_13 , наніс плоскогубцями, які взяв на дивані в кімнаті, один удар в область потилиці останнього, внаслідок чого ОСОБА_13 перестав рухатись та перебував у нерухомому стані.
З метою доведення злочину до кінця ОСОБА_5 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_6 , розкидали по кімнаті квартири та поруч із ОСОБА_13 , що знаходився в нерухомому стані на дивані, книжки та журнали, які були розміщені поруч, та підпалили їх, що призвело до пожежі в приміщенні квартири та отримання останнім термічних опіків. Після, отриманих внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тілесних ушкоджень ОСОБА_13 помер на місці.
В результаті вищезазначених протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , згідно висновку експерта №636 від 05.04.2017 КМБ СМЕ, при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням даних лабораторних досліджень, виявлені такі прижиттєві тілесні ушкодження: а) термічні опіки шкіри голови, шиї, поперекової ділянки зліва, верхньої третини правого плеча, обох надпліч, обох зап'ястків, обох кистей, нижньої третини лівого передпліччя -2-3 ступеню; б) проникаюче колото-різане поранення шиї: колото-різана рана на передній поверхні шиї справа ( на висоті 153 (см) від підошов та в 5 (см) праворуч від передньої серединної лінії), від якої відходить рановий канал, який проходить у напрямку знизу вверх, справа наліво та спереду назад, по ходу його ушкодженні м'які тканини шиї, права зовнішня сонна артерія та глотка, в порожнину якої він проникає та там сліпо закінчується; довжина ранового каналу по зонду складає біля 4 (см); в) закрита черепно-мозкова травма: забійна рана в центрі потиличної ділянки ( на висоті 168 (см) від підошов) без ушкодження апоневрозу; обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив в стовбуровому відділі головного мозку; г) не проникаюче сліпе колото-різане поранення грудей: колото-різана рана на задній поверхні грудної клітини справа (на висоті 123 (см) від підошов та в 15 (см) праворуч від задньої серединної лінії) від якої відходить рановий канал, що йде ззаду наперед, ззовні у середину, по ходу якого ушкоджені лише м'які тканини грудей, де він сліпо закінчується, та глибина якого становить біля 1 (см.). Тілесне ушкодження, вказане у п. б) даних підсумків, за ступенем тяжкості, (стосовно живих осіб) має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження ( за критерієм небезпеки для життя). Зазначене тілесне ушкодження перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Тілесне ушкодження, вказане у п. г) даних підсумків, за ступенем тяжкості, стосовно живих осіб, має ознаки ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Ушкодження, вказані у п. а) даних підсумків, за ступенем тяжкості, стосовно живих осіб, має ознаки СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Кожне із вказаних у цьому пункті тілесних ушкоджень не є небезпечним для життя. Від визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження, вказаного у п. в) даних підсумків, є підстави утриматися, так як не є визначеним його клінічний кінець. Всі виявлені тілесні ушкодження могли утворитися 21.02.2017. Судити про послідовність спричинення виявлених тілесних ушкоджень не представляється можливим. Тілесні ушкодження, вказані у п. б), п. г) даних підсумків, утворилися від дії гострого предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості (типу клинка ножа). Більш розширена інформація щодо характерних ознак такого предмету може бути надана після проведення медико - криміналістичного дослідження клаптя шкіри з раною. Тілесне ушкодження, вказане у п. в) даних підсумків, утворилася від ударної дії тупого твердого предмету. Ушкодження, вказані у п. а) даних підсумків, утворилися від дії термічного фактору (високої температури, полум'я).
Смерть ОСОБА_13 настала від проникаючого колото-різаного поранення шиї з ушкодженням правої зовнішньої сонної артерії, яке супроводжувалося розвитком крововтрати та шоку, на що вказує наявність вищезазначеного поранення на шиї, нерівномірне (переважно знижене) кровонаповнення внутрішніх органів, ознаки шокової реакції в структурах легень, печінки, нирки, а також ознаки порушення реологічних властивостей крові, наявність смугастих крововиливів під ендокардом лівого шлуночку серця. Виявлені тілесні ушкодження були спричинені у проміжок часу, який міг вимірюватися десятками хвилин (допустима розбіжність між кожним із спричинених тілесних ушкоджень не перевищує 20-30 хвилин). З огляду на дані експертизи трупа ОСОБА_13 є підстави стверджувати, що після спричинення йому наявних тілесних ушкоджень, вказаних у п. б) даних підсумків, він не був позбавлений можливості здійснювати певний обсяг дій - пересуватися, рухатися. Об'єм рухів поступово зменшувався по мірі зростання крововтрати та розвитку явищ шоку. Спричинення тілесного ушкодження, вказаного у п. в) даних підсумків, могло супроводжуватися втратою свідомості, що могло обмежувати здійснення ним активних дій (рухатися, кричати, пересуватися). Зростання об'єму внутрішньо-черепного крововиливу скорочувало часові проміжки, якими можна обчислювати можливість здійснення ним активних дій. Спричинення всіх інших тілесних ушкоджень ОСОБА_13 не обмежувало його можливості здійснення різноманітних активних дій. На момент настання смерті ОСОБА_13 був тверезий.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, не визнав та показав суду, що 21.02.2017 року вранці він був у квартирі потерпілого ОСОБА_9 , оскільки залишався у нього переночувати. Коли вони прокинулися у квартирі уже нікого не було. Близько 11 години до них прийшов його друг ОСОБА_6 .. Через деякий час, коли він знаходився на кухні та слухав музику на телефоні в навушниках, коли закінчилась музика, почув шум, крик із однієї з кімнат. Після цього відразу зайшов до кімнати та побачив, що ОСОБА_6 стоїть, а поруч у калюжі крові лежить ОСОБА_13 ..Зрозумів, що у нього ножове поранення, але ножа ні в ОСОБА_6 , ні біля потерпілого не бачив. Після цього він сказав, що треба йти з квартири, що останні відразу і зробили. Пішли до машини ОСОБА_6 , де останній переодягнувся, потім цілий день їздили по місту. Увечері вони зустрілися з батьком ОСОБА_6 , останній дав грошей та сказав щоб вони їхали з міста. Приїхали разом до м. Одеса, де жили три чи чотири дні. Про кримінальне правопорушення у ОСОБА_6 не запитував, той сам нічого не пояснював.
Потім він пішов до поліції в місті Одесі та написав заяву, що він скоїв вбивство ОСОБА_13 . Приїхали працівники поліції з Києва та забрали до Києва. Добровільно, без тиску та фізичного впливу розповідав працівникам поліції, що це він все зробив, тому що також відчував провину та вирішив, що так буде краще.
Ніякої пожежі в квартирі не було, звідки вона взялась пояснити не може. З потерпілим конфліктів ніколи не було, останній дуже спокійний та не конфліктний, при собі він ніколи ножа не мав. Вважає, що вбивство було вчинено ОСОБА_6 , більше нікого в квартирі в той час не було. Визнає вину в тому, що нічого не зробив та не допоміг потерпілому.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, не визнав та показав суду, що в той день він домовився зі своїм другом ОСОБА_5 про зустріч. Приблизно 11 години прийшов до квартири ОСОБА_13 , де вже знаходився ОСОБА_5 , який відчинив йому двері. У цей час відчув запах диму, після чого пройшов до кімнати потерпілого та побачив його без свідомості з однією раною на шиї, з якої текла кров. Від цього йому стало дуже зле.
Повідомив, що бачив біля потерпілого газети, з яких йшов дим та диван, біля якого лежав потерпілий, також димів. Приблизно через двадцять хвилин, він вийшов з квартири та ОСОБА_5 вийшов за ним. Весь цей час ніхто нічого не питав і не пояснював, лише переглядались. Коли знаходився в квартирі він також нічого не робив, що робив ОСОБА_14 не знає. Коли зайшов до квартири слідів крові на ОСОБА_5 не бачив, в квартирі також крові не було, лише біля потерпілого.
Потім разом з ОСОБА_5 підійшли до машини. Чи перевдягався там не пам'ятає. Певний час ходили разом по м. Києву, після чого поїхали спочатку в м. Житомир, потім в м. Одесу. У м. Одесі були три дні, потім зрозуміли, що треба зізнатися та пішли до поліції. Після цього приїхали працівники поліції з Києва, затримали та відвезли до Києва. Весь час, що були разом, про обставини кримінального правопорушення не спілкувались, що трапилось з потерпілим не знає та не питав, але зрозумів, що вбивство скоїв ОСОБА_5 ..
Під час досудового розслідування ніхто із співробітників поліції не бив, але морально тиснули, тому показання під час допиту та слідчого експерименту давав під диктовку. До поліції із зізнанням прийшов тому що почував себе винним і тому взяв вину на себе. Вважає себе винним, оскільки не викликав швидку та не повідомив про злочин. Звідки тілесні ушкодження на голові у потерпілого не знає, на досудовому розслідуванні розповідав, що ударив його чим та як уже не пам'ятає.
Незважаючи на те, що вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не визнали, їх вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доводиться наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Показаннями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_9 , з яких вбачається, що вона разом зі своїм сином ОСОБА_13 та дочкою ОСОБА_15 проживала за адресою: АДРЕСА_5 . ЇЇ син ОСОБА_13 мав товариша зі школи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Її син не працював та вільний час проводив вдома, вона матеріально забезпечувала його.
З початку січня 2017 року її син дуже здружився з ОСОБА_5 , який часто залишався у них ночувати. Про ОСОБА_5 та ОСОБА_6 її син повідомляв, що вони живуть в хостелі Адлер, у зв'язку з тим, що посварились з батьками.
20.02.2017 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, вона прийшла додому, де в квартирі знаходились її дочка та син. Приблизно о 21 годині прийшов друг дочки ОСОБА_15 - ОСОБА_16 , який перебував в квартирі до 23 годині 30 хвилин, після чого пішов. Вона лягла спати, жодних звуків та шуму вона не чула. 21.02.2017 року, приблизно о 06 годині 30 хвилин, вона прокинулась та заглянула в кімнату ОСОБА_17 , де побачила, що поряд з сином на його ліжку лежить ОСОБА_5 .. Хлопці спали, порушення обстановки в кімнаті не було. Далі о 07 годині, пішла з квартири на роботу, закривши двері на замок. Приблизно о 11 годині, вона зі свого номеру НОМЕР_1 зателефонувала на номер сина НОМЕР_2 , в якого запитала чи він вдома, на що останній повідомив, що вдома сам, а ОСОБА_5 пішов з квартири. Також остання повідомила, що її син міг сказати неправду з приводу знаходження ОСОБА_5 в квартирі, так як вона не одноразово виказувала незадоволення з даного приводу.
Приблизно о 13 годині 40 хвилин їй зателефонувала дочка та повідомила, що в квартирі за їх місцем проживання виникла пожежа.
Далі, вона приїхала додому та побачила, що в квартирі розбиті вікна. Від працівників пожежної служби дізналась, що квартира не була зачинена на момент їх приїзду та що в кімнаті квартири виявлено труп її сина ОСОБА_18 . Зайшовши в квартиру вона також виявила, що в прохідній кімнаті зникли гроші в сумі 800 гривень, які лежали в стільці, а також були включені газові конфорки.
Показаннями, допитаної у судовому засіданні, свідка ОСОБА_19 , яка пояснила суду, що потерпілий - це її рідний брат, обвинувачені були його друзями. Брат більше спілкувався з ОСОБА_20 , а ОСОБА_21 був кращим другом ОСОБА_22 . Останні мали конфлікти з батьками, тому пішли з дому та ОСОБА_14 часто залишався у них вдома, а ОСОБА_23 ночував у себе в машині.
20.02.2017 року увечері вона разом з мамою та братом були вдома, заходив її хлопець, який близько 24 години пішов з квартири, більше нікого не чула і не бачила. Приблизно о 2 годині ночі чула, що двері квартири відчинялись, подумала, що брат вийшов з квартири, потім заснула. Вранці, близько 08 години 30 хвилин, коли виходила з дому на роботу, бачила в коридорі кросівки ОСОБА_24 , двері до кімнати брата були зачиненні та ніяких голосів, розмов не чула, брата з ОСОБА_25 вранці не бачила.
Повідомила, що приблизно о 14 годині подзвонив сусід та сказав, що у їхній квартирі пожежа, двері до квартири були причинені та що останній викликав пожежників. Через декілька хвилин вона прибула на місце, але до квартири не заходила, через 5-7 хвилин прибули пожежники. Мати приїхала приблизно о 15 годині. ОСОБА_26 розмови пожежників, що в квартирі обгоріле тіло чоловіка та кров. Коли вони разом з матір'ю зайшла до квартири, виявила пропажу коштів у сумі 800 гривень та фотоапарату. Крім того, вказує, що в своїй кімнаті на ліжку помітила каплі крові.
В подальшому дізналась, що у потерпілого було два ножових поранення та від пожежі, яка була в його кімнаті він обгорів. Чи зникли з квартири ножі вказати не може, пригадує, що були в квартирі плоскогубці, які раніше знаходились в ящику з будівельними інструментами. Знає, що обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було затримано через декілька днів у м. Одеса.
Із показань, допитаного в суді, свідка ОСОБА_27 встановлено, що він у 2017 році перебував на посаді оперуповноваженого Портофранківського відділення поліції в м. Одеса. Знаходячись на добовому чергуванні 25.02.2017 року, йому зателефонував черговий та повідомив, що звернувся невідомий йому чоловік, який попросив переговорити з працівником поліції. Після чого, він спустився до чергової частини, де побачив хлопця, який представився як ОСОБА_28 та повідомив йому, що він скоїв вбивство в м. Києві і знаходиться у розшуку. Далі останній повідомив дату вчинення кримінального правопорушення, та свідок, зайшовши в базу поліції АРМОР, знайшов відповідну інформацію про вбивство, після чого запросив ОСОБА_24 до кабінету та зв'язався із співробітниками ОСОБА_29 управління поліції, які відразу виїхали за підозрюваним до м. Одеси. Поки чекали співробітників поліції з Києва ОСОБА_14 надав добровільно свідчення та власноручно написав заяву як сталось кримінальне правопорушення. При цьому, йому роз'яснювалось право відмовитись свідчити відносно себе та близьких родичів, однак, враховуючи добровільне з'явлення до органів поліції, підозрюваний бажав надати показання та співпрацювати зі слідством. ОСОБА_14 щодо обставин кримінального правопорушення повідомив, що в день прийшов до свого раніше знайомого та між ними під час спілкування в квартирі останнього виникла суперечка із-за дівчини, під час якої потерпілий чи хотів кинути чи кинув в ОСОБА_24 якимось предметом, а той в свою чергу взяв ніж та наніс ним удар по тілу потерпілого, після чого пішов з квартири. Відповідна заява була внесена до журналів обліку заяв та передана за належністю до органу, що здійснював досудове розслідування.
Через декілька годин до Портофранківського відділу поліції прибули працівники поліції та забрали ОСОБА_24 до м. Києва. Також свідок повідомив, що коли ОСОБА_14 пояснював обставини кримінального правопорушення зазначав, що він був один з потерпілим, але в подальшому свідок дізнався, що через декілька днів після явки до поліції ОСОБА_24 до цього ж відділу поліції приходив із зізнанням і другий молодий чоловік, якого також в подальшому забрали працівники поліції з м. Києва. Зазначив, що під час написання заяви про зізнання у злочині, засоби примусу та сили до ОСОБА_24 ніким не застосовувались.
Із показань, допитаного в суді, свідка ОСОБА_30 , встановлено, що вона була подругою потерпілого ОСОБА_13 та, як друзів останнього, знала обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..
Приблизно з 24 години до 00 годин 30 хвилин 21.02.2017 року спілкувалась по телефону з потерпілим, який в цей час був вдома. Під час розмови вони обговорювали, що ОСОБА_17 має поговорити з ОСОБА_25 з приводу питання щодо крадіжки грошей останнім на роботі, куди, за проханням потерпілого, ОСОБА_24 влаштовував інший друг ОСОБА_31 - ОСОБА_32 , яка трапилась приблизно за два тижні до цього. А також щодо іншої крадіжки у ОСОБА_32 , приблизно місяць до цього, грошей в сумі 600 гривень, що відбулась в квартирі потерпілого, коли там був ОСОБА_14 та ОСОБА_33 .. При цьому, зазначила, що потерпілий повідомив, що якщо ОСОБА_14 його не почує та не відреагує на данні випадки, він піде до поліції.
Крім того, зазначила, що потерпілий повідомив їй, що до нього повинен прийти ОСОБА_14 переночувати, а зранку ОСОБА_34 . Також, під час розмови з потерпілим свідок почула, що прийшов ОСОБА_14 після цього вона з ОСОБА_35 домовились про зустріч наступного дня.
У день вбивства потерпілого, він в останнє телефонував їй 21.02.2017 року об 11 годині 57 хвилин, але вона не підняла слухавку, а коли спробувала перетелефонувати, він не відповів. Ввечері дізналась про смерть ОСОБА_17 . Крім того, свідок вказувала, що чула від ОСОБА_24 , що у нього є розкладний ніж, та бачила його у нього раніше. Відомо, що обвинувачені переховувались в м. Одеса.
Допитаний в суді, свідок ОСОБА_36 пояснив, що був другом потерпілого ОСОБА_13 та обвинувачених, більше товаришував з ОСОБА_5 ..
Напередодні вбивства потерпілого ОСОБА_31 , 20.02.2017 року ввечері вони всі разом знаходились у спільній компанії друзів, потерпілий пішов від них раніше та сказав, що зателефонує ОСОБА_37 коли до нього можна прийти додому переночувати, а ОСОБА_23 в той вечір пішов до себе в машину ночувати, оскільки останній, як і ОСОБА_14 , посварився з батьками та не проживали вдома. На наступний день йому зателефонував спільний знайомий та сказав, що ОСОБА_38 вбили. Після цього нікого з обвинувачених не бачив, їх телефони були вимкнені.
Про відносини між потерпілим та ОСОБА_39 вказує, що між ними був конфлікт, навіть одного разу, на спільній зустрічі друзів, із-за дівчини, ОСОБА_23 дав ляпаса потерпілому. Інших конфліктів не було, але він розумів, що вони, ОСОБА_23 та ОСОБА_40 , не дуже сприймали один одного. Одного разу, за декілька тижнів до вбивства потерпілого, чув розмову ОСОБА_24 по телефону з кимось щодо грошей, які останній комусь був винен. Крім того, вказує у ОСОБА_24 з собою був розкладний ніж, лезо приблизно 5 см. з рукояткою під дерево, а ОСОБА_23 з собою носив газовий балончик «Терен».
Допитаний в суді, свідок ОСОБА_41 пояснив, що є сусідом по квартирі потерпілого. У день вбивства ОСОБА_13 в квартирі почув запах диму, вийшов на сходи та побачив дим зверху дверей квартири АДРЕСА_6 , після чого викликав пожежників та повідомив про пожежу сусідів з цієї квартири. Двері до квартири буди причинені, до квартири не заходив, що було в середині не бачив.
Допитаний в ході судового слідства, експерт КМКБ СМЕ ОСОБА_42 підтвердив свій висновок №636 та повідомив, що виникнення пожежі в приміщенні супроводжується певними змінами температури, а після прибуття пожежників для гасіння пожежі змінюється мікроклімат, що суттєво впливає на характер перебігу трупних змін в тілі людини, при цьому, у даній ситуації у потерпілого ОСОБА_13 мають місце комбіновані ушкодження (поранення та висока температура). Дані обставини суттєво впливають на визначення часу настання смерті, тому в матеріалах експертизи зазначений орієнтовний час, який, враховуючи викладене, може бути як збільшений так і зменшений.
Також пояснив, що потерпіла особа при наявності ушкоджень у виді опіків на момент їх отримання був живий, проте не тривалий період, так як не зазнав токсичної дії продуктів горіння. Підтвердив, що, вказаний на титульній сторінці, час початку експертизи не вірний, є очевидною опискою.
Крім того, вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України підтверджується такими, дослідженими у судовому засіданні, письмовими та речовими доказами, наданими стороною обвинувачення:
- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілої ОСОБА_9 від 21.02.2017 року, про вбивство її сина ОСОБА_13 (т. 4, а.п. 203);
- рапортом заступника СКР 2-ВП Солом'янського УП про усне звернення ОСОБА_6 до Портофранківського відділу поліції в м. Одеса із зізнанням у вчиненні вбивства ОСОБА_13 21.02.2017 року, його затримання 27.02.2017 року, о 23 годині, та доставку для проведення слідчих дій (т.4 а.п.204);
- заявою ОСОБА_6 від 28.02.2017 року про зізнання у вбивстві ОСОБА_13 21.02.2017 року, за адресою: АДРЕСА_4 , яка була власноручно добровільно написана на ім'я начальника Солом'янського УП ГУНП в м. Києві (т. 1 а.п. 236-239);
- заявою від ОСОБА_5 від 25.02.2017 року про зізнання у вбивстві ОСОБА_13 21.02.2017 року, приблизно о 12-13 годині, за адресою: АДРЕСА_4 , яка була прийнята о/у Портофранківського УП Приморського ВП в м. Одеса ОСОБА_27 (т. 4 а.п. 200-202);
- даними протоколу огляду місця події від 21.02.2017 року з фототаблицею, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , на місці скоєння злочину, в ході якого виявлено та вилучено: змиви речовини бурого кольору з дверної коробки та зі стіни, речі зі слідами речовини бурого кольору, плоскогубці, змиви з правої долоні трупа ОСОБА_13 , змиви речовини бурого кольору зі стільця, зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки трупа ОСОБА_13 , три сліди папілярних узорів з чашок, мобільний телефон Нокіа ІМЕІ: НОМЕР_3 , що упаковані,оглянуті та визнані речовими доказами (т. 1 а.п. 240-242, т.2 а.п. 1-12);
- даними протоколу огляду місця події (трупа) від 21.02.2017 року з фототаблицею та схемою, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого описано труп, видимі тілесні ушкодження, його положення, одяг (т. 1 а.п. 243-250);
- даними протоколу огляду місця події від 26.02.2017 року за адресою: АДРЕСА_4 за участю підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_43 , в ході якого було вилучено 14 ножів, що упаковані,оглянуті та визнані речовими доказами (т.2 а.п. 137-145);
- даними протоколу огляду мобільного телефону Нокіа ІМЕІ: НОМЕР_3 з фототаблицею, який належав померлому ОСОБА_13 , в ході якого зафіксовано останні дзвінки від матері 21.02.2017 року о 11:09 год., тривалістю 01 хвилина 54 секунди та до ОСОБА_44 21.01.2017 року о 11:58 год., тривалістю 20 секунд, (т.2 а.п. 62-74);
- даними протоколу перегляду відеозапису з камер відеоспостереження біля під'їзду будинку АДРЕСА_7 - місця вчинення кримінального правопорушення від 23.02.2017 року, на якому зафіксовано осіб, схожих на потерпілого, обвинувачених та час перебування їх в будинку, який переглянуто в судовому засіданні (т. 2 а.п. 78-88);
- даними звіту та технічного висновку №15 державної служби України з надзвичайних ситуацій про причину виникнення пожежі в квартирі АДРЕСА_8 , з фототаблицею, від 21.02.2017 року, згідно якого ймовірною причиною пожежі, яка сталась 21.02.2017 року, є занесення малокалорійного джерела запалювання на ліжко (диван), біля якого виявлено труп ОСОБА_13 , зафіксовано його положення та сліди крові, що можуть вказувати на пересування перед смертю (т. 2 а.п. 51-54, 56-61);
- даними протоколу обшуку від 25.02.2017 року автомобіля Chery Beat, д.н.з. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , проведеного на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 24.02.2017, в ході проведення якого було вилучено: джинсові штани Robot Fish зі слідами РБК, куртка Black woll зі слідами РБК, фрагмент руків'я від ножа, свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_6 , проїзний документ дитини на ім'я ОСОБА_6 , заява №1704, флеш носій, коробка з надписом Stalker, одна сім карта НОМЕР_5 , що оглянуті та визнані речовими доказами (т. 2 а.п. 34-49);
- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, від 26.02.2017 року, в ході якого, в порядку ст.208 КПК України, було затримано ОСОБА_5 , вилучено одяг та особисті речі (т. 2 а.п. 150-154);
- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, від 28.02.2017 року, в ході якого, в порядку ст.208 КПК України, було затримано ОСОБА_6 , вилучено одяг та особисті речі (т.2 а.п. 161-164);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 26.02.2017 за участю підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_43 , із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, в ході якого ОСОБА_5 показав місце та обставини вчинення ним та ОСОБА_6 злочину та повідомив,що наніс потерпілому ножем два удари в область шиї (т.2 а.п. 145-149);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 01.03.2017 за участю підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_43 , із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, в ході якого ОСОБА_5 , після затримання ОСОБА_6 , уточнив та показав механізм нанесення ним та ОСОБА_6 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13 та повідомив,що наніс потерпілому ножем, що дістав зі штанів, удар в область шиї, а ОСОБА_6 по голові тупим предметом (т.2 а.п. 155-158);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 01.03.2017 за участю підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_45 , із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, в ході якого ОСОБА_6 показав місце та обставини вчинення ним та ОСОБА_5 злочину, механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13 та повідомив,що ОСОБА_5 наніс потерпілому два удари ножем, а він по голові плоскогубцями (т.2 а.п. 167-171);
- висновком експерта №91 від 17.03.2017 року, згідно якого в бурих плямах на куртці та на джинсах, наданих на дослідження, які були вилучені в ході обшуку 25.02.2017 року автомобіля Chery Beat, д.н.з. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , знайдена кров людини, що могла походити від потерпілого ОСОБА_13 (т. 2 а.п. 94-97);
- висновком експерта №86ц від 05.04.2017 року, згідно якого на губках плоскогубців знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлені антиген А та ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_13 (т. 2 а.п.99-102);
- висновком експерта №636 від 05.04.2017 року, згідно якого, з урахуванням гістологічного (Акт №484), судово-медичного дослідження крові від трупу (Акт №422, 163), даних огляду трупу, при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням даних лабораторних досліджень, виявлені такі прижиттєві тілесні ушкодження: а) термічні опіки шкіри голови, шиї, поперекової ділянки зліва, верхньої третини правого плеча, обох надпліч, обох зап'ястків, обох кистей, нижньої третини лівого передпліччя -2-3 ступеню; б) проникаюче колото-різане поранення шиї: колото-різана рана на передній поверхні шиї справа ( на висоті 153 (см) від підошов та в 5 (см) праворуч від передньої серединної лінії), від якої відходить рановий канал, який проходить у напрямку знизу вверх, справа наліво та спереду назад, по ходу його ушкодженні м'які тканини шиї, права зовнішня сонна артерія та глотка, в порожнину якої він проникає та там сліпо закінчується; довжина ранового каналу по зонду складає біля 4 (см); в) закрита черепно-мозкова травма: забійна рана в центрі потиличної ділянки ( на висоті 168 (см) від підошов) без ушкодження апоневрозу; обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив в стовбуровому відділі головного мозку; г) не проникаюче сліпе колото-різане поранення грудей: колото-різана рана на задній поверхні грудної клітини справа (на висоті 123 (см) від підошов та в 15 (см) праворуч від задньої серединної лінії) від якої відходить рановий канал, що йде ззаду наперед, ззовні у середину, по ходу якого ушкоджені лише м'які тканини грудей, де він сліпо закінчується, та глибина якого становить біля 1 (см.). Тілесне ушкодження, вказане у п. б) даних підсумків, за ступенем тяжкості, (стосовно живих осіб) має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження ( за критерієм небезпеки для життя). Зазначене тілесне ушкодження перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Тілесне ушкодження, вказане у п. г) даних Підсумків, за ступенем тяжкості, стосовно живих осіб, має ознаки ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Ушкодження, вказані у п. а) даних підсумків, за ступенем тяжкості, стосовно живих осіб, має ознаки СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоровя (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Кожне із вказаних у цьому пункті тілесних ушкоджень не є небезпечним для життя. Від визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження, вказаного у п. в) даних Підсумків, є підстави утриматися, так як не є визначеним його клінічний кінець. Всі виявлені тілесні ушкодження могли утворитися 21.02.2017. Судити про послідовність спричинення виявлених тілесних ушкоджень не представляється можливим. Тілесні ушкодження, вказані у п. б), п. г) даних підсумків, утворилися від дії гострого предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості (типу клинка ножа). Більш розширена інформація щодо характерних ознак такого предмету може бути надана після проведення медико - криміналістичного дослідження клаптя шкіри з раною. Тілесне ушкодження, вказане у п. в) даних підсумків, утворилася від ударної дії тупого твердого предмету. Ушкодження, вказані у п. а) даних підсумків, утворилися від дії термічного фактору (високої температури, полум'я). Смерть ОСОБА_13 настала від проникаючого колото-різаного поранення шиї з ушкодженням правої зовнішньої сонної артерії, яке супроводжувалося розвитком крововтрати та шоку, на що вказує наявність вищезазначеного поранення на шиї, нерівномірне (переважно знижене) кровонаповнення внутрішніх органів, ознаки шокової реакції в структурах легень, печінки, нирки, а також ознаки порушення реологічних властивостей крові, наявність смугастих крововиливів під ендокардом лівого шлуночку серця. Виявлені тілесні ушкодження були спричинені у проміжок часу, який міг вимірюватися десятками хвилин (допустима розбіжність між кожним із спричинених тілесних ушкоджень не перевищує 20-30 хвилин). З огляду на дані експертизи трупу ОСОБА_13 є підстави стверджувати, що після спричинення йому наявних тілесних ушкоджень, вказаних у п. б) даних підсумків, він не був позбавлений можливості здійснювати певний обсяг дій - пересуватися, рухатися. Об'єм рухів поступово зменшувався по мірі зростання крововтрати та розвитку явищ шоку. Спричинення тілесного ушкодження, вказаного у п. в) даних підсумків, могло супроводжуватися втратою свідомості, що могло обмежувати здійснення ним активних дій (рухатися, кричати, пересуватися). Зростання об'єму внутрішнє-черепного крововиливу скорочувало часові проміжки, якими можна обчислювати можливість здійснення ним активних дій. Спричинення всіх інших тілесних ушкоджень ОСОБА_13 не обмежувало його можливості здійснення різноманітних активних дій. На момент настання смерті ОСОБА_13 був тверезий (т. 2 а.п. 15-33);
- висновком експерта №114-к від 20.04.2017 року, згідно якого досліджено пошкодження на одягу потерпілого ОСОБА_13 та встановлено, що вони є колото-різаними, нанесені предметом типу клинка ножа та співпадають за локалізацією із раною на тілі потерпілого; утворені в напрямку справа наліво, одним травмуючим предметом (т. 4 а.п. 220-224);
- висновком судово-психіатричного експерта №154 від 14.03.2017 відносно ОСОБА_5 , в ході якого останній експертам під час проведення експертизи надає пояснення, що наніс 1 удар ножем в шию потерпілого справа, ОСОБА_46 також наніс удар ножем потерпілому, в подальшому останні розкидали журнали біля потерпілого та підпалили їх, потім поїхали до м. Одеси, де через декілька днів звернулись до поліції (т.2 а.п. 132-134);
- висновком судово-психіатричного експерта №155 від 14.03.2017 відносно ОСОБА_6 , в ході якого останній експертам під час проведення експертизи надає пояснення, що ножові поранення не наносив, вдарив один раз плоскогубцями в подальшому разом з ОСОБА_5 розкидали журнали біля потерпілого та підпалили їх, потім поїхали до м. Одеси, де через декілька днів звернулись до поліції(т.2 а.п. 174-176);
- даними протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи від 10.04.2017 року за участю ОСОБА_6 , проведеного в умовах ізолятора тимчасового тримання ГУ НП у м. Києві, за адресою: м. Київ, пров. Косогірний, 7 , під час якого останній повідомляє про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, що ножові поранення потерпілому наносив ОСОБА_5 , а він допомагав йому (т. 2 а.п. 190-193);
- речовими доказами: джинсові штани Robot Fish, куртка Black woll зі слідами крові ймовірно потерпілого ОСОБА_13 , що були вилучені з автомобіля обвинуваченого ОСОБА_6 та металеві плоскогубці зі слідами крові ймовірно потерпілого ОСОБА_13 , вилучені в ході огляду місця вчинення злочину, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні;
- іншими матеріалами у їх сукупності.
Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їм злочину доведеною у повному обсязі, а тому їх дії правильно кваліфіковано за п. 12 ч.2 ст.115 КК України, так як вони за попередньою змовою групою осіб вчинили умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
В суді обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не оспорюючи фактичні обставини подій щодо місця, часу, вказували один на одного, як виконавців злочину, на недоведеність їх вини органом досудового розслідування у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та непричетність, при цьому визнали свою провину лише у тому, що не надали одразу допомогу потерпілому та не повідомили до правоохоронні органи про подію, а зникли та переховувались, тобто приховали злочин.
При цьому, суд критично оцінює такі твердження обвинувачених, як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються сукупністю належних, достовірних та допустимих доказів в провадженні, які зазначені раніше, та у своєму взаємозв'язку безсумнівно спростовують їх показання.
Так, судом встановлено, що показання потерпілої та свідків у суді, матеріали проведених слідчих експериментів з обвинуваченими, їх показання в суді, результати оглядів, обшуку та негласниз слідчих (розшукових) дій, відеоматеріали з камер спостереження, а також висновки та дані судових експертиз прямо вказують на те, що злочин вчинили обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_13 вирішив нанести та наніс останньому ножем тілесні ушкодження в життєво важливий органи людини, після чого ОСОБА_6 , підтримуючи дії ОСОБА_5 , розуміючи їх наслідки, наніс тілесні ушкодження по голові потерпілого плоскогубцями, наслідками яких стали колоті та забійні рани. Після цього, обвинувачені підпалили тіло потерпілого, який мав ознаки життя, про що свідчать виявлені опіки, після чого останній помер.
З пояснень експерта встановлено, що опіки на тілі людини можуть утворюватися лише прижиттєво. При дії полум'я на трупові утворюються обвуглювання.
Зважаючи на об'єктивні обставини, встановлені судом, тобто характер дій обвинувачених при нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому, використаний при цьому спосіб застосованого насильства шляхом нанесення тілесних ушкоджень із застосуванням різних предметів, що мають високі травмуючі властивості, їх кількість, підпалювання та ненадання потерпілому медичної допомоги, суд вважає доведеним спільний умисел ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на заподіяння смерті ОСОБА_13 ..
З суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 115 КК України, може бути лише умисним.
Згідно ч. 22 Постанови № 2 Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 07.02.2003 питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події.
Про умисел обвинувачених на позбавлення життя потерпілого свідчить і їх поведінка, адже після знерушення потерпілого вони продовжили свої протиправні дії, необхідні для доведення свого умислу до кінця, підпалили його, не викликали швидку медичну допомогу, не намагалися надати первинну медичну допомогу, а навпаки, з місця скоєння кримінального правопорушення зникли та деякий час переховувалися.
Такі дії обвинувачених, які вирізняються своєю узгодженістю та цілеспрямованістю, раптовістю та чітким спрямуванням на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, з метою зникнення із місця події, підтверджують наявність умислу на спільне вбивство за попередньою змовою групою осіб.
Надаючи кримінально-правову оцінку діянням обвинувачених, суд враховує, що згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання. За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об'єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють убивство за попередньою змовою, до таких дій належать … подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим
співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації
заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно
ускладнюють це, тощо.
Суд виходить з того, що ОСОБА_6 , хоча і не вчиняв дії, якими безпосередньо була заподіяна смерть ОСОБА_13 , але будучи об'єднаним з ОСОБА_5 єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконав частину обсягу дій, які вони вважали необхідним для реалізації спільного умислу.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність у обвинувачених попередньої змови на вчинення умисного вбивства, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, обвинувачені знайомі між собою, під час виникнення конфлікту скоординували та спільно направили свої дії проти потерпілого, що фактично свідчить про виникнення у них попередньої змови.
Крім цього, суд вважає безпідставними твердження обвинувачених та їх захисників щодо недопустимості окремих доказів, зібраних з грубим порушенням норм КПК України. Не встановив суд істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при досудовому розслідуванні, про що стверджували обвинувачені та захисники, у тому числі і права на захист обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..
Досліджені в судовому засіданні письмові докази, зокрема огляди місця події та трупа потерпілого, протоколи слідчих експериментів з обвинуваченими, їх заяви про вчинене кримінальне правопорушення, дані проведеного обшуку автомобіля ОСОБА_6 , протокол НСРД з ОСОБА_6 , відеоматеріали, ряд судово-медичних експертиз, речові докази відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення, у тому числі з дозволу суду та оформлення, а також повністю узгоджуються з іншими доказами, не викликають сумнівів у суду.
Так, огляди місця події та трупа були проведені з дозволу власника квартири ОСОБА_9 , про що остання не заперечувала в судовому засіданні та проставила підпис в протоколі, як і інші учасники. Дані процесуальні дії проведені відповідно до вимог ч. 3 ст.214 КПК України. Обшук в автомобілі обвинуваченого ОСОБА_6 проведено з дозволу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, а аудіо-, відео контроль ОСОБА_6 в умовах ІТТ - з дозволу слідчого судді Апеляційного суду м. Києва (т. 4 а.п. 130-132), з дотриманням вимог до їх проведення. Усі матеріали кримінального провадження були відкриті сторонам відповідно до вимог КПК України як на досудовому розслідуванні, так і під час судового розгляду, підтверджується відповідними протоколами та розписками.
При цьому, суд звертає увагу, що інші письмові докази, зібрані органом досудового розслідування з метою перевірки даних, що добровільно надавали обвинувачені, самостійно, по черзі, з'явившись із заявами про вчинене кримінальне правопорушення, а тому позиція захисту про недопустимість чи очевидну недопустимість письмових доказів є надуманою.
Статтею 89 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що за загальним правилом питання допустимості доказів суд вирішує під час оцінки доказів у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Допустимим доказом визнається доказ, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України (ч. 1 ст. 86 КПК України).
Частиною 1-3 ст. 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Обставин, регламентованих ст. 87 КПК України, в ході судового розгляду встановлено не було. Порушень положень Глави 4 КПК України в ході судового розгляду сторонами не доведено та судом не встановлено.
Всі докази, покладені в основу даного рішення, надані стороною обвинувачення, зібрані відповідно до вимог чинного законодавства. Обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 або його захисниками не оскаржувались рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб в порядку ст. ст. 206, 303 КПК України. Так само як і не надано жодного доказу на підтвердження своєї правової позиції.
Згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.
Зазначені висновки експертів суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про судову експертизу», КПК України, відповідних Інструкцій та Правил, порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено. Виявлена під час дослідження описка у висновку судово-медичної експертизи №636 від 05.04.2017 року щодо початку проведення експертизи була усунута під час допиту експерта. Інші питання, що виникли під час дослідження даного письмового доказу, зокрема щодо часу настання смерті потерпілого, також були роз'яснені експертом на підставі даних про пожежу та спеціальних знань.
Твердження захисту про те, що стороною обвинувачення не виявлений та не встановлений ніж та плоскогубці, що були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, не спростовують самого факту їх використання, доведені висновками експертиз, речовими доказами та сукупністю інших доказів.
Правдивість та об'єктивність показань потерпілої, свідків, які були допитані судом, не викликають сумніві, оскільки ці докази підтверджено сукупністю інших безпосередньо досліджених під час судового розгляду письмових доказів. Свідки не були очевидцями події.
У ході судового розгляду обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявляли про застосування до них з боку працівників поліції психологічного впливу з метою незаконного отримання доказів на досудовому слідстві, однак, вказані обставини були перевірені судом, та не знайшли свого підтвердження, зокрема, в ході дослідження матеріалів провадження, фотофіксації та відеозаписів слідчих дій за участю обвинувачених та їх захисників. Жодний процесуальний документ не містить зауважень учасників, у тому числі і обвинувачених чи їх захисників під час його оформлення,
За викладених мотивів доводи обвинувачених, суд оцінює критично, як спосіб захисту та дані з метою уникнення чи пом'якшення покарання.
Доводи захисту та обвинувачених щодо недоведеності вини останніх, а також незаконності отримання та складання певних доказів суд розцінює як такі, що дані з метою пом'якшення покарання та уникнення обвинуваченими відповідальності за вчинене, а тому оцінює їх критично і не може прийняти до уваги, оскільки вони є надуманими, не логічними та спростовуються фактичними обставинами провадження.
Крім того, суд не покладає в обґрунтування даного вироку як докази такі матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: висновок експерта № 818/д від 27.02.2017, висновок експерта № 10-1/212 від 29.05.2019 року, оскільки дані документи за своїм змістом не мають доказового значення для підтвердження фактичних обставин кримінального провадження, а також протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 10.04.2017 року за участю ОСОБА_5 , оскільки дана процесуальна дія проведена в службовому кабінеті слідчого та по своїй суті є допитом останнього, що не може бути прийнята судом для обґрунтування своїх висновків відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. При цьому, це не спростовує фактичних обставин кримінального провадження та жодним чином не підтверджують версію обвинувачених та захисту.
З огляду на викладене, аналізуючи зібрані та перевірені докази у їх сукупності, розглядаючи провадження в межах пред'явленого обвинувачення, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вчинили закінчений, умисний, особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи.
Як особи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 характеризуються задовільно, не працювали, не одружені, осудні (висновки судово-психіатричного експерта №154 від 14.03.2017 року та №155 від 14.03.2017 року відповідно), на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебувають, раніше не судимі.
Обставин, що пом'якшували чи обтяжували б покарання обвинувачених, судом не встановлено.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, думки державного обвинувачення та потерпілої, суд вважає за необхідне призначити як ОСОБА_5 так і ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням на строк, необхідний для можливого виправлення і перевиховання обвинувачених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинувачених, оскільки їх виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.
Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає, оскільки злочин, передбачений ч. 2 ст. 115 КК України, є особливо тяжким, внаслідок якого настала смерть людини, даних, що істотно знижували б ступінь тяжкості вчиненого злочину, суду не надано.
Згідно з вимогами ст. ст. 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Обвинувачені знехтували цими гарантіями та, діючи умисно, за попередньою змовою позбавили життя особу, з якою перебували у дружніх відносинах, наслідки чого не мають зворотного характеру та в жодний спосіб не можуть бути усунені.
При призначенні розміру покарання, суд враховує відношення обвинувачених до вчиненого, які вину не визнали та не розкаялись, жорстокий, небезпечний та цинічний характер їх дій під час вчинення кримінального правопорушення, а також особу потерпілого та його дружнє та чуйне відношення до обвинувачених до його вбивства.
Обрані обвинуваченим такі вид та міра покарання, за глибоким переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам провадження, але й їх особам, є обґрунтованими та будуть необхідними і достатніми для їх можливого виправлення, перевиховання та будуть відповідати цілям покарання.
Зважаючи на встановлені обставини та міру покарання, яку призначає суд, а також те, що ризики, вказані в ухвалі суду від 28 грудня 2021 року, не змінилися та не відпали, суд вважає, що запобігання їм неможливе шляхом застосування іншого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, а тому до набрання вироком законної сили залишає запобіжним заходом обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тримання під вартою.
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного суду України, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Суд застосовує положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року та зараховує в строк відбування покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Цивільний позов в провадженні не заявлений.
Долю речових доказів та процесуальних витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. 100, 124 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.02.2017 року на речі, вилучені під час огляду місця події 26.02.2017 року та обшуку 25.02.2017 року, які визнані речовими доказами, долю яких вирішує суд відповідно до вимог ст.100 КПК України, зважаючи на те, що метою арешту було забезпечення збереження речових доказів, згідно з положеннями ч.4 ст.174 КПК України, підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 15 (п'ятнадцять) років.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», - залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 25 лютого 2017 року, тобто з моменту затримання.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення, а саме з 25 лютого 2017 року року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 15 (п'ятнадцять) років.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», - залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 27 лютого 2017 року, тобто з моменту фактичного затримання.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення, а саме з 27 лютого 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави в рівних частинах процесуальні витрати на залучення експертів:
- за проведення дактилоскопічної експертизи, в розмірі 439 грн. 80 коп.;
- за проведення молекулярно-генетичної експертизи, в розмірі 3569 грн. 28 коп..
Речові докази:
-змиви РБК, речі з РБК, речі, в які був одягнутий потерпілий ОСОБА_13 (джемпер, фуфайка), плоскогубці, вилучені в ході проведення огляду місця події, та обшуку автомобіля, зрізи нігтьових пластин та змиви з рук потерпілого - знищити;
- одяг та особисті речі обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вилучені під час обшуку автомобіля Chery Beat, та особистого обшуку під час затримання обвинувачених, автомобіль Chery Beat, д.н.з. НОМЕР_4 , - повернути за належністю;
- ножі, вилучені з квартири АДРЕСА_9 , мобільний телефон марки Нокіа ІМЕІ: НОМЕР_3 , що належав потерпілому ОСОБА_13 , - передати потерпілій ОСОБА_9 ;
- флеш носій з відеозаписами з камер спостереження - зберігати в матеріалах провадження.
Арешт, накладений ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.02.2017 року на майно та речі, які визнані речовими доказами та долю яких вирішив суд, -скасувати.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді :