Справа №760/26899/21
Провадження №2/760/10703/21
про залишення позовної заяви без руху
11 жовтня 2021 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
06 жовтня 2021 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить
- визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом, після смерті її рідної та єдиної сестри ОСОБА_3 , при відсутності заповіту та інших спадкоємців, право власності на 63/100 часток квартири АДРЕСА_1 ;
- встановити розмір компенсації, яку позивач має виплатити спадкоємиці та зобов'язати позивача виплатити компенсацію для спадкоємиці на депозитний рахунок суду з відрахуванням комунальної заборгованості, судових витрат та витрат за експертизу, оцінку та БТІ;
- визнати за позивачем право власності на квартиру в цілому загальною площею 71,50 кв.м., житловою площею 49,20 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 в порядку виконання судового рішення після смерті ОСОБА_3 , після перерахування компенсаційних коштів для спадкоємиці, на дебіторський рахунок судової адміністрації м. Києва припинити її право власності на частки спадкового житла;
- зняти протиправно накладений арешт на квартиру в цілому;
- стягнути з відповідачки на його користь моральну шкоду, втрачену вигоду, оплату за проведені експертизу, оцінку майна та за технічний паспорт БТІ, витрати на проведення ремонтів, монтаж лічильників, комунальний борг, шкоду, збитки, судовий збір та витрати пов'язані з розглядом справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 жовтня 2021 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Позовна заява подається до суду із дотриманням вимог ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Окрім того, ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а в разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Таким чином позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України з огляду на таке.
Керуючись п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем зазначено ціну позову в сумі 506000 грн, однак, чим підтверджується визначення ціни саме в такому розмірі, не зазначено.
Відповідно до п.1 та п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.
За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.
Згідно статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, позивач повинен був провести оцінку нерухомого майна, на яке він просить визнати за собою право власності, звернувшись до відповідного експерта, надавши суду звіт (висновок про ринкову оцінку вартості нерухомого майна), в тому числі й на частки в розмірі 37/100 та 63/100 у спільному майні - квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач в одній із вимог просить визнати за відповідачем в порядку спадкування за законом, після смерті її рідної та єдиної сестри ОСОБА_3 , при відсутності заповіту та інших спадкоємців, право власності на 63/100 часток квартири АДРЕСА_1 .
Однак, якою нормою права передбачено такий спосіб захисту прав позивача, у позовній заяві не вказано.
Також, позивачем не чітко викладено вимоги щодо зобов'язання його виплатити компенсацію відповідачу та визнати за позивачем право власності на квартиру в цілому, після перерахування компенсаційних коштів для спадкоємиці. Адже згідно ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Також, позивачем не чітко викладено вимогу про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, втраченої вигоди, оплати за проведені експертизи, оцінку майна та за технічний паспорт БТІ, витрат на проведення ремонтів, монтаж лічильників, комунальний борг, шкоду, збитки, судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме не зазначено обґрунтованого розрахунку та розміру цих сум, а також не зазначено на підставі якої норми права підлягають до стягнення ці суми.
Крім того, відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз'яснено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Однак позивачем не зазначено, у чому полягає заподіяна йому шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, та якими доказами це підтверджується.
Також позивачем не обґрунтовано також на якій правовій підставі він просить зняти арешт на квартиру в цілому.
У позовній заяві позивач зазначає, що частка померлої в 2015 році ОСОБА_3 у праві спільної власності на квартиру загальною площею 71,50 кв.м., житловою площею 49,20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 становила 63/100 частини квартири. Поділ/виділ у натурі частки із спільного майна не допускається, згідно із законом і є технічно неможливим. Відповідачка по справі, сестра ОСОБА_2 є процесуальною правонаступницею, яка заявою не відмовилась від спадкових часток житла спадкодавиці сестри ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 . Окрім того, позивач зазначає, що відповідач перешкоджає йому в реалізації такого права.
Однак, всупереч п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України та ч.5 ст.177 ЦПК України він не зазначив, якими доказами підтверджуються ці обставини, а також не додав таких доказів до позовної заяви, або клопотання про їх витребування, яке повинно відповідати вимогам ч.2 ст.84 ЦПК України.
Також у позовній заяві відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак позивачем не додано документів, що підтверджують сплату судового збору, або доказів, що підтверджують підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до пп.1, 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
- за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлено ставку 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. А у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру по 908 грн, а за вимогу майнового характеру - за ставкою, визначеною ЗУ «Про судовий збір» для позовних вимог майнового характеру з урахуванням ціни позову (п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України), або подати суду документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного та керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок № UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом'янському районі м. Києва.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений цією ухвалою строк вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України будуть виконані, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова