Справа № 3/714/210/22
ЄУН:715/851/22
"05" травня 2022 р. м. Герца
Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Єфтемій С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Герцаївського відділення поліції № 4 (м. Герца) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Герцаївського районного суду Чернівецькій області з Герцаївського відділення поліції надійшов для розгляду адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вивчивши матеріали справи та додані до неї матеріали, слід зазначити про наступне.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), відповідно до вимог ст.ст. 278, 280 КпАП України, повинен належним чином з'ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, в т.ч. чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства про яке йдеться у ч.1 ст. 173-2 КпАП України, настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Отже, суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини, а об'єктивна - полягає у вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілому.
Таким чином, насильство в сім'ї, у розумінні статті 173-2 КпАП є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення №696 серія ВАБ 063286, складеному відносно ОСОБА_1 , «28 березня 2022 року близько 14:00 год. за адресою Кожбук, 14, вчинив насильство психологічне стосовно співмешканки ОСОБА_2 , чим останнім було притягнуто його до адміністративної відповідальності».
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в дану випадку уповноважених посадових осіб Національної поліції.
Обставини які наведені у протоколі про адміністративне правопорушення окрім загальних формулювань не розкриває сутності правопорушення яке ставиться у провину ОСОБА_1 , тобто не конкретизовано у чому саме полягало насильство вчинене останнім по відношенню до співмешканки і яка шкода заподіяна, хоча це прямо випливає з диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Тобто фактично об'єктивна сторона правопорушення в протоколі не розкрита.
Суд також звертає увагу, що обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справах звернув увагу на те, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Зважаючи на те, що вищевказані недоліки протоколу про адміністративні правопорушення перешкоджають розгляду справи по суті, то адміністративний протокол підлягає поверненню органу, який його порушив для усунення вказаних порушень.
Керуючись ст.ст. 221, 256, 278, 283 КпАП України, -
Повернути адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 1732 Кодексу про адміністративні правопорушення України до відділення поліції № 4 (м. Герца) ГУНП в Чернівецькій області для усунення недоліків зазначених у описовій частині постанови.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: