Справа № 190/491/22
Провадження №1-в/190/81/22
05 травня 2022 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника ДУ ПВК 122 - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду м.П'ятихатки справу за клопотанням засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, в останнє:
- 11.02.2021 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.3, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України,-
встановив:
До П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
Прокурор та представник ДУ «П'ятихатська виправна колонія (№122)» в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання. Прокурор зазначив, що засуджений на шлях виправлення не став, своє виправлення не довів, а тому у задоволенні клопотання просив відмовити.
Засуджений в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Суд, вислухавши думку учасників провадження, дослідивши надані адміністрацією установи матеріали, що характеризують особу засудженого, вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
Під сумлінною поведінкою розуміють, що засуджений за період відбування покарання сумлінно виконував вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускав порушень, визнав вину у скоєному злочині, розкаюється у вчиненому, сплатив повністю або частково завдані злочином збитки, за час відбування покарання поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу, тощо.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь час відбування покарання, а також досягнення цілей покарання.
Як слідує із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Дослідивши матеріли особової справи, судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений 11.02.2021 року вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі. Стягнуто процесуальні витрати на залучення експерта на користь держави у сумі 395,48 грн.Вирок набрав законної сили 19.03.2021 року.
Початок строку відбування покарання - 29.03.2018 року, кінець строку відбування покарання - 29.08.2022 року.
Засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 02.04.2018 року; під час утримання у ДУ КУВП (№3) характеризувався незадовільно. Мав вісім стягнень, які на данний момент погашені у встановленому законом порядку. Заохочень не мав.
З 12.05.2021 року засуджений ОСОБА_5 , відбуває покарання у державній установі “П'ятихатська виправна колонія (№122)” .
Згідно характеристики від 29.04.2022р., - ОСОБА_5 за час відбування покарання характеризується добре, дотримується норм, які визначають порядок відбування покарання, працевлаштований бібліотекарем, до роботи ставиться добре, поставлені завдання виконує у повному обсязі, контролю з боку представників адміністрації не потребує. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи, не допускає порушення вимог режиму утримання. Рішенням комісії ДУ «П'ятихатської виправної колонії №122) від 03.06.2021 р. засудженому ОСОБА_5 було відмовлено в умовно-достроковому звільненні як такому, що не довів своє виправлення.
Ті обставини, що засуджений ОСОБА_5 має одне заохочення, стягнень не має, ще не підтверджують того, що засуджений повністю довів своє виправлення, оскільки така поведінка засудженого не може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, адже лише перебуваючи під пильним контролем з боку працівників установи виконання покарань поведінка засудженого ОСОБА_5 зазнає позитивних змін.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 67 КВК України заміна невідбутої частини покарання або умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заходом заохочення.
Також слід зазначити, що відбуття засудженим певної частини строку покарання не є підставою для обов'язкового звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, оскільки це є лише правом, а не обов'язком суду, а засуджений повинен довести своє виправлення та перевиховання сумлінною поведінкою і ставленням до праці протягом всього періоду відбування ним покарання.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.
Суд, оцінюючи у сукупності всі дані, які слугують чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, вважає, що процес виправлення ОСОБА_5 , не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у вигляді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах, без ізоляції від суспільства.
Таким чином, суд вважає неможливим застосування до засудженого ОСОБА_5 , умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, так як останній не довів свого виправлення.
Сам по собі факт дотримання засудженим порядку і режиму утримання під час перебування в колонії, є його обов'язком, і не може достатньо переконливо свідчити про те, що засуджений довів своє виправлення.
Таким чином, суд вважає, що твердження засудженого стосовно того, що він довів своє виправлення і готовий до правослухняної поведінки без відбування покарання, є голослівними. Умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення в даному випадку є передчасним.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України суд ,-
ухвалив:
Відмовити в задоволені клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі семи днів з дня її проголошення.
Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1