П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 травня 2022 р. м. ОдесаСправа № 420/7914/21
Суддя в суді І інстанції Цховребова М.Г. Рішення суду І інстанції ухвалено у м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів: Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме: визнання протиправним рішення № 951240116900 від 19 березня 2021 року; зобов'язання зарахувати до стажу державної служби наступні періоди: строкову військову службу за період з 03 травня 1976 року по 21 квітня 1978 року; роботу в Красноокнянській районній раді головним інженером з питань землекористування, землеустрою, лісорозведення та охороні земель в період з 31 грудня 1985 року по 31 грудня 1989 року; роботу в Красноокнянській селищній раді на посаді спеціаліста першої категорії районного відділу земельних ресурсів у період з 19 листопада 2005 року по 29 грудня 2005 року; роботу в Красноокнянській селищній раді на посаді спеціаліста землевпорядника у період з 18 жовтня 2011 року по 01 травня 2016 року; зобов'язання перевести з пенсії за віком на пенсію згідно ЗУ «Про Державну службу».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року частково задоволено позовні вимоги, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951240116900 від 19 березня 2021 року; зобов'язано повторно розглянути заяву № 346 від 28 січня 2021 року та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач у заяві, наданої судом у рішенні.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам пенсійного органу про відсутність у позивача достатньої кількості стажу роботи на державній службі, а як наслідок апелянт вважає, що позивач не має права на призначення пенсії за ЗУ «Про державну службу».
Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено його дискреційні повноваження, як суб'єкта владних повноважень при обранні способу захисту порушених прав позивача.
В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на отримання пенсії згідно ЗУ «Про Державну службу».
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 28 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію за ЗУ «Про державну службу» (а.с. 25).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951240116900 від 19 березня 2021 року відмовлено позивачу у переході з пенсії за віком на пенсію за ЗУ «Про державну службу», так як позивач має 19 років з 20 необхідних років стажу на посадах державних службовців.
Крім того, в рішенні пенсійного органу зазначено, що до стажу державної служби позивача не враховано періоди роботи в Красноокнянській селищній раді та Окнянській селищній раді, оскільки вони є органами місцевого самоврядування (а.с. 30-31).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлення зазначених обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про необґрунтованість рішення пенсійного органу, а як наслідок зобов'язано останнього повторно розглянути питання щодо переведення позивача з одного виду пенсії на інший, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 12 розділу XI ЗУ «Про державну службу» № 889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
При цьому, згідно п. 8 розділу XI ЗУ «Про державну службу» № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року N 283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби.
Згідно п. 2 Порядку, до стажу державної служби, зокрема, зараховується робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення Головного управління ПФУ в Одеській області рішення № 951240116900 від 19 березня 2021 року, яким відмовлено позивачу у переході з пенсії за віком на пенсію за ЗУ «Про державну службу».
Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що за особами, які станом на 01 травня 2016 року мали 20 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу» № 889-VIII.
В даному випадку, в оскаржуваному рішенні пенсійним органом встановлено, що позивач має лише 19 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а як наслідок не має права на отримання пенсії відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу» № 889-VIII.
При цьому, в оскаржуваному рішенні також зазначено, що періоди роботи позивача в Красноокнянській селищній раді та Окнянській селищній раді не включено до його стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Між тим, переглядаючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, судом першої інстанції вірно зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення пенсійним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В свою чергу, з вищевикладених норм матеріального права вбачається, що періоди роботи в органах місцевого самоврядування можуть зараховуватись до стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
При цьому, оскаржуване рішення не містить детального обґрунтування, з посиланням на норми матеріального права, чому спірні періоди роботи позивача неможливо включити до його стажу роботи.
В даному випадку, зазначене дефектність оскаржуваного рішення свідчить про його необґрунтованість, а як наслідок колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваного рішення.
При цьому, враховуючи вищевказані обставини справи, колегія суддів погоджується із обраним судом способом захисту порушених прав позивача, шляхом зобов'язання пенсійного органу повторно розглянути заяву пенсійного органу про переведення його на пенсію за ЗУ «Про державну службу».
В свою чергу, колегія суддів вважає, що обраний судом спосіб захисту порушених прав позивача свідчить про те, що судом першої інстанції не порушено дискреційних повноважень пенсійного органу, так як останнього не зобов'язано прийняти конкретного рішення з визначеним судом резульататом.
При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.