05 травня 2022 року Чернігів Справа № 620/2139/22
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області для повернення 8792 (вісім тисяч сімсот дев'яносто дві) грн 80 коп. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області для повернення 8792 (вісім тисяч сімсот дев'яносто дві) грн 80 коп. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на бездіяльність відповідача щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло, що стало підставою для його звернення до суду. Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 08.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
ГУ ПФУ в Чернігівській області, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останнє просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що оскільки із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Відповідач не може володіти інформацією щодо придбання житла позивачем на всій території країни вперше. Також посилається на відсутній правовий механізм перевірки інформації про факт придбання особою нерухомості вперше, а обов'язок доказування придбання нерухомого майна вперше лежить виключно на позивачеві. Відповідач зазначає, що подані позивачем до суду документи не підтверджують факт придбання житла вперше. Також стверджує, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Третя особа на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області правом на подання пояснень щодо позову не скористалася.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудсервіс»» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Беловою О. С. та зареєстрований в реєстрі за №3235 (а.с.6-7).
Відповідно до умов вищевказаного договору продавець передає у власність покупцю квартиру за АДРЕСА_1 , а покупець приймає вказану квартиру і зобов'язується сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Загальна площа квартири становить 75,8 кв.м, розмір житлової площі становить 41,5 кв.м. Продаж квартири за домовленістю сторін вчинюється за 878 280,00 грн, в тому числі ПДВ.
Інформація про купівлю-продаж позивачем вищевказаної квартири внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, з операції купівлі-продажу нерухомого майна, у сумі 8792,80 грн, що підтверджується квитанцією від 24.09.2020 №5782/з12, наявною у матеріалах справи (а.с.5).
На заяву позивача щодо повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, з операції купівлі-продажу нерухомого майна, відповідач листом від 18.11.2021 №2500-0503-8/59299 відмовив у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, не вбачаючи правових підстав щодо повернення зазначених коштів (а.с.4).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, з операції купівлі-продажу нерухомості, позивач звернулася до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи суд зважає на наступне.
Відповідно до положень пункту 9 статті 1 Закону України від 26.06.1997 року за № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі - Закон №400/97-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Як передбачено частиною 1 статті 3 Закону №400/97-ВР збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України..
Постановою від 03.11.1998 №1740 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі - Порядок №1740).
У відповідності до пункту 1 Порядку №1740 цей порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 15-2 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Наведені норми, в межах спірних правовідносин, дозволяють прийти до таких висновків:
- особа, яка придбаває житло вперше, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
- реалізація такого права здійснюється у відповідності до норм Порядку №1740;
- обов'язок підтвердження такого статусу (особа придбаває житло вперше), наявність відповідного права, покладається на особу, у спосіб подання визначених чинним законодавством документів;
- законодавством не встановлено перешкод для подання згаданих документів як підчас нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна так і після.
Судом встановлено, що до заяви позивача про повернення помилково сплаченого збору було додано лише: копію паспорту та ІПН, копію квитанції, копію договору купівлі-продажу квартири, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже позивач не надав органу Пенсійного фонду України передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше.
Даючи правову оцінку відмові відповідача у формуванні подання через призму сформованих висновків та наданій оцінці доказів, суд вважає, що органом Пенсійного фонду правомірно надано позивачу відмову, оскільки останнім не подано всіх документів у підтвердження того, що житло ним придбавається вперше.
Не можна залишити поза увагою і те, що суди в цій категорії спорів послідовно задовольняли позови громадян, що стверджували, що придбали житло вперше. Так, суди зобов'язувати органи Пенсійного фонду України сформувати подання про повернення помилково сплаченого збору з метою подальшого скерування цього подання в територіальні органи Державного казначейства України для повернення громадянину коштів (для прикладу: ухвала Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 №К/9991/37325/11, №К/800/41597/14 від 20.08.2015, від 25.06.2015 №К/800/17652/15, від 08.02.2017 №К/800/40236/14.
Аналогічну правову позицію зайняв і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (постанова від 30.01.2018 у справі №819/1498/17, постанова від 28.11.2018 по справі №813/1126/17. Мотиви судових рішень зводилися до того, що відсутність законодавчого механізму довести обставину придбання житла вперше на стадії нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири змушує людину сплатити цей збір, інакше їй відмовлять у вчиненні згаданої нотаріальної дії. Надалі органи Пенсійного фонду України, котрі не мають достовірного законодавчого механізму перевірки твердження про придбання житла вперше, відмовляють фізичній особі у видачі подання про повернення з бюджету помилково сплаченого збору. Суди відхиляли доводи Пенсійного фонду України про відсутність відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше з тих мотивів, що саме держава повинна створити такий механізм, а не перекладати тягар його відсутності на фізичну особу, що не є платником збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
Проте ситуація змінилася 26.09.2020, коли набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій».
В результаті доповнення Порядку №1740 новими пунктами (15-2, 15-3) Держава деталізувала законодавство, котре регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила:
1) коло осіб, котрі в розумінні Закону №400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Таким чином починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку №1740 Держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона подати заяву до органу Пенсійного фонду України заяву про повернення коштів з бюджету на підставі Порядку №787. Разом з тим, звертаючись після 26.09.2020 про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме фізична особа повинна надати докази на підтвердження того, що помилилася, коли сплачувала збір. Отже, заявник повинен надати органу Пенсійного фонду України передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше. Суд не бачить підстав перекладати тягар доказування помилки особи на державу, котра з 26.09.2020 створила цілком доступний та дієвий механізм доказування цієї обставини (придбання особою житла вперше).
Окрім того, у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 року у справі №280/9714/20, в якій зазначено наступне: «Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.».
З огляду на викладене, судом не встановлено порушення відповідачем критеріїв правомірності передбачених частиною 2 статті 2 КАС України, відмовляючи у формуванні подання про повернення позивачу з державного бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому не підлягають задоволенню вимоги про спонукання до вчинення дій - зобов'язати сформувати подання на повернення помилково сплаченого до бюджету збору.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).
Третя особа на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області (вул. Київська, 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 38054398).
Суддя В.В. Падій