05 травня 2022 року справа № 580/1616/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тальнівської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Тальнівської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.01.2022 №22/8-24 «Про включення (виключення) з переліку земельних ділянок, право користування якими набувається на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону»;
- визнати протиправним та скасувати п. 2.1 рішення відповідача від 27.01.2022 №22/8-25.2 «Про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації» в частині відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою;
- зобов'язати відповідача розглянути клопотання позивача від 23.12.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,7 га та надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,7000 га.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що відповідач протиправно відмовив позивачці у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності Тальнівської міської ради, які відносяться до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, вид угідь - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами площею 1,7000 га, оскільки бажана позивачем земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Позивач вважає, що оскаржувані рішення порушують її право на отримання у власність земельної ділянки у відповідності до положень Земельного кодексу України.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 23.12.2021 ОСОБА_1 звернулась до Тальнівської міської ради заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,7000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель комунальної власності, яка знаходиться за адресою: с. Павлівка Друга, Звенигородського району, Черкаської області.
Відповідач 27.01.2022 прийняв рішення №22/8-24 «Про включення (виключення) з переліку земельних ділянок, право користування якими набувається на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону» яким включено до переліку земельних ділянок, право користування якими набувається на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону несформованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення - землі комунальної власності Тальнівської міської ради орієнтованою площею 1,7000 га за адресою: АДРЕСА_1 , зазначеної в п. 3 додатку №1 до цього рішення.
За наслідками розгляду заяви позивачки від 23.12.2021 вх. №8070 про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,7000 га за рахунок земель комунальної власності, відповідачем прийнято рішення від 27.01.2022 №22/8-25.2, пунктом 2.1 якого відмовлено позивачці у наданні відповідного дозволу проекту землеустрою, оскільки бажана позивачем земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Земельні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України (далі - ЗК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно із частини 7 вказаної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У відповідності до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що такими встановлені підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність. За результатами розгляду поданих заяв визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень - надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову.
Як встановлено судом із матеріалів справи, що за наслідками розгляду заяви позивача від . 23.12.2021 вх. №8070 про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,7000 га за рахунок земель комунальної власності, відповідачем прийнято рішення від 27.01.2022 №22/8-25.2, пунктом 2.1 якого відмовлено позивачу у наданні відповідного дозволу проекту землеустрою, оскільки бажана позивачем земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.
Так, відповідачем прийнято рішення від 27.01.2022 №22/8-24 «Про включення (виключення) з переліку земельних ділянок, право користування якими набувається на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону», яким включено до переліку земельних ділянок, право користування якими набувається на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону несформованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення - землі комунальної власності Тальнівської міської ради орієнтованою площею 1,7000 га за адресою: АДРЕСА_1 , зазначеної в п. 3 додатку №1 до цього рішення.
Відповідно до частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як передбачено частинами першою - третьою статті 135 ЗК України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Разом із тим, відповідно до частини 3 статті 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Отже, приписи статті 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №815/3059/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №823/1120/16, від 08 листопада 2019 року у справі №420/914/19. Ця правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 січня 2020 року у справі №620/1058/19, від 28 жовтня 2020 року у справі №819/1976/17, від 22 жовтня 2020 року у справі №815/7279/16, від 13 квітня 2021 року у справі №818/1470/18, від 29 жовтня 2021 року у справі №340/1039/20.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що Тальнівська міська рада як розпорядник земель сільськогосподарського призначення комунальної власності є організатором земельних торгів та відповідно до вимог чинного законодавства наділена повноваженнями визначати перелік земельних ділянок комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач у спірному рішенні від 27.01.2022 №22/8-24 «Про включення (виключення) з переліку земельних ділянок, право користування якими набувається на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону» реалізував право власника земельної ділянки (організатора земельних торгів) на продаж прав на спірну земельну ділянку на земельних торгах.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування п. 2.1 рішення відповідача від 27.01.2022 №22/8-25.2 «Про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації», пунктом 2.1 якого відмовлено позивачці у наданні відповідного дозволу проекту землеустрою, то суд зазначає наступне.
Частинами шостою та сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як встановлено судом, за наслідками розгляду заяви позивачки від 23.12.2021 вх. №8070 про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,7000 га за рахунок земель сільськогосподарського, відповідачем прийнято рішення від 27.01.2022 №22/8-25.2, пунктом 2.1 якого відмовлено позивачці у наданні відповідного дозволу проекту землеустрою, оскільки бажана позивачем земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.
Дійсно, включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги не передбачено серед підстав для відмови, визначених у частині сьомій статті 118 ЗК України, проте така підстава для відмови передбачена у статті 136 ЗК України.
Згідно із частиною третьою статті 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Верховний Суд розглядав справи, де поставало таке ж питання, і у постанові від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17 дійшов висновку, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Ця правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23.01.2020 у справі №620/1058/19, від 28.10.2020 у справі №819/1976/17, від 22.10.2020 у справі №815/7279/16, і колегія суддів не знаходить підстав не погодитися із такою.
Застосовуючи цей підхід до справи, що розглядається, суд звертає увагу, що на момент розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, земельна ділянка, якої стосувалася заява позивача, була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах, тому в силу приписів частини третьої статті 136 ЗК України, це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Правова позиція щодо застосування норм права у схожих правовідносинах також викладена Верховним Судом у постановах від 30.03.2021 у справі №2040/6485/18, від 13.04.2021 у справі №818/1470/18 та від 15.07.2021 у справі №520/3930/19.
Таким чином, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовної вимоги про скасування п. 2.1 рішення відповідача від 27.01.2022 №22/8-25.2 «Про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації», пунктом 2.1 якого відмовлено позивачці у наданні відповідного дозволу проекту землеустрою.
Оскільки позовна вимога про зобов'язання відповідача розглянути заяву позивачки від 23.12.2021 вх. №8070 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,7000 га - є похідною від інших позовних вимог, у задоволенні яких суд дійшов висновку відмовити, тому ця позовна вимога теж задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ