05 травня 2022 року м. Рівне №460/3450/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління Служби безпеки України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Управління Служби безпеки України в Рівненській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 07.04.2017; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 07.04.2017.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що протягом 2014 року до моменту виключення його зі списків Управління Служби безпеки України в Рівненській області безпідставно не нараховувалася індексація грошового забезпечення, що є протиправним, оскільки індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку із зростанням споживчих цін та є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи. 13.12.2021 позивач звернувся з заявою до відповідача з проханням нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, на що отримав відмову. Таку відмову позивач уважає протиправною, просить суд позов задовольнити.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що за період з 01.01.2014 по грудень 2015 року, враховуючи регулярне збільшення розміру грошового забезпечення позивача, що постійно впливало на зміну базового місяця, підстави для нарахування та виплати індексації відсутні. За період з січня 2016 по 07.04.2017 у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування фонду грошового забезпечення військовослужбовців Управління Служби безпеки України в Рівненській області для виплати індексації, можливості здійснити виплату індексації грошового забезпечення для ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 18.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , з 23.01.1992 по 07.04.2017 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Рівненській області.
07.04.2017 позивач був звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу Управління СБУ в Рівненській області.
13.12.2021 позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання інформації стосовно нарахування і виплати йому індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2014 року по 07.04.2017.
Листом від 11.01.2022 за № 17/Ш-95 відповідач повідомив позивача, що до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації, а враховуючи регулярне збільшення розміру грошового забезпечення, підстави для нарахування та виплати індексації в період з січня 2014 року до грудня 2015 року були відсутні. Щодо не нарахування та не проведення індексації в період з грудня 2015 року по грудень 2017 року, то в Управлінні СБ України в Рівненській області та СБ України не було встановлено будь-яких бюджетних призначень на проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд враховує наступне.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей") соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Статтями 18, 30 Закону України “Про Службу безпеки України” від 25 березня 1992 року № 2229-ХІІ установлено, що фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному Верховною Радою України, за рахунок коштів державного бюджету України (ст. 18).
Форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України встановлюються законодавством і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Умови та оплата праці працівників Служби безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України (ст. 30).
Матеріалами справи стверджується та не заперечується учасниками справи, що позивач з 23.01.1992 по 07.04.2017 проходив військову службу в Управлінні СБ України в Рівненській області.
У період проходження позивачем військової служби в Управлінні, грошове забезпечення військовослужбовців СБ України здійснювалось: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб” втратила чинність 28.02.2018) та згідно з Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженою наказом СБУ № 35/дск від 23.01.2008 (застосовувалася до 28.02.2018).
Відповідно до п. 1.5 розділу І Інструкції № 35/дск грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям за місцем їх постійної служби і виключно в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах органів, підрозділів, закладів та установ СБ України.
Умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” та постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення”.
В силу приписів статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною 6 статті 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, з січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Статтею 5 Закону № 1282-XII врегульовано, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону № 1282-ХІІ).
У статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.200 № 2017-III зазначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, складовою частиною грошового забезпечення та підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до січня 2016 року - 101 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, зокрема: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Пункт 5 Порядку № 1078 (у редакції до 01.12.2015 року) передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Враховуючи положення Порядку № 1078 (у редакції до 01.12.2015 року) місяць, в якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.
Тобто, до грудня 2015 року зростання грошових доходів населення, в тому числі військовослужбовців, без перегляду їх мінімальних розмірів, за рахунок збільшення будь-якої складової, впливає на зміну базового місяця та в свою чергу враховується при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації. І лише з грудня 2015 року на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 1294), грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку № 1078, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Суд встановив, що з січня 2008 року набрала чинності нова Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, яка затверджена Постановою № 1294.
Отже, з 1 січня 2008 року базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став січень 2008 року.
В той же час, як встановлено судом згідно довідки відповідача від 28.03.2022 № 17/284, підвищення грошових доходів ОСОБА_1 , що дало можливість відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг, здійснювалось наступним чином та у наступних розмірах:
- з січня по квітень 2014 року йому була встановлена премія у розмірі 130 %. З травня по грудень 2014 року було встановлено премію у розмірі 149 %. Вказані виплати (розміри надбавок) не є разовими, а носять постійний характер, і це в свою чергу призвело до постійного збільшення грошового забезпечення, яке отримував ОСОБА_1 протягом 2014 року, у зв'язку з цим, розмір місячного грошового забезпечення збільшувався з 9055,70 грн до 9517,21 грн. Розмір щомісячно нарахованої премії: з січня по квітень 2014 року становив 3157,70 грн; з травня по грудень 2014 року становив 3619,21 грн;
- з лютого по грудень 2015 року збільшено премію до 247 %. Вказана виплата (розмір надбавок) не є разовою, а носить постійний характер, і це в свою чергу призвело до постійного збільшення грошового забезпечення, яке отримував ОСОБА_1 протягом 2015 року, у зв'язку з цим, розмір місячного грошового забезпечення збільшувався з 9517,21 грн до 11897,63 грн. Розмір щомісячно нарахованої премії: в січні 2015 року становив 3619,21 грн.; з лютого по грудень 2015 року становив 5999,63 грн;
- з березня по грудень 2016 року збільшено премію до 346 %. Вказана виплата (розмір надбавок) не є разовою, а носить постійний характер, і це в свою чергу призвело до постійного збільшення грошового забезпечення, яке отримував ОСОБА_1 протягом 2016 року, у зв'язку з цим, розмір місячного грошового забезпечення збільшувався з 11897,63 грн до 14302,34 грн. Розмір щомісячно нарахованої премії: з січня по березень 2016 року становив 5999,63 грн; з квітня по грудень 2016 року становив 8404,34 грн;
- з лютого по квітень 2017 року збільшено премію до 376 %. Вказана виплата (розмір надбавок) не є разовою, а носить постійний характер, і це в свою чергу призвело до постійного збільшення грошового забезпечення, яке отримував ОСОБА_1 . Протягом лютого - квітня 2017 року розмір місячного грошового забезпечення збільшувався з 14302,34 грн до 14791,04 грн. Розмір щомісячно нарахованої премії: з січня по лютий 2017 року становив 8404,34 грн.; з березня по квітень 2017 року становив 9133,04 грн.
При цьому, суд звертає увагу на те, що зміна складових грошового забезпечення у наведеному періоді була щомісячною, що підтверджується тією ж довідкою від 28.03.2022 №17/284.
Таким чином, з врахуванням наведених вище положень права у редакції, чинній до грудня 2015 року, будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації, а враховуючи регулярне збільшення розміру грошового забезпечення позивача, що підтверджується довідкою від 28.03.2022 № 17/284, підстави для нарахування та виплати позивачу індексації з січня 2014 по грудень 2015 року відсутні.
Щодо періоду з 01.01.2016 по 07.04.2017, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи стверджується, що у зазначеному періоді відповідачем індексація грошового забезпечення позивачу взагалі не виплачувалась. При цьому, відповідач посилається, як на підставу її невиплати, на відсутність коштів та на постійне збільшення складових грошового забезпечення позивача, що впливало на зміну базового місяця.
Однак, такі доводи відповідача є неприйнятними з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
При цьому, індексація не нараховується, якщо розмір підвищення посадового окладу перевищує величину індексу споживчих цін.
Як наведено вище по тексту рішення, з грудня 2015 року на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294.
У свою чергу, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Відповідачем підтверджено, що з 01.01.2008 проведено підвищення посадових окладів згідно з наказом Голови Служби безпеки України від 23.01.2008 № 35/ДСК "Про затвердження Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України".
З урахуванням наведеного та враховуючи необхідність дотримання стабільності відносин щодо встановлених державою розмірів посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року є базовим місяцем для перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивача за період 01.01.2016 по 07.04.2017, оскільки у спірному періоді розмір його посадового окладу не змінювався, що виключало підстави для встановлення іншого (відмінного від січня 2008 року) базового місяця при проведенні індексації грошового забезпеченні у згаданий період. Доказів зворотного суду не надано і судом не встановлено.
Відповідач, відмовивши позивачу у проведенні індексації, не заперечує ту обставину, що позивач має право на виплату індексації, однак послався, зокрема, на відсутність бюджетного фінансування фонду грошового забезпечення військовослужбовців УСБУ в Рівненській області.
Проте, суд вважає, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування позивача на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17 та постанові від 19 березня 2020 року у справі № 820/5286/17.
Отже, суд уважає, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення, а відповідач обов'язок її виплатити.
Враховуючи вищевикладене, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 07.04.2017 є протиправною, тому відновленням порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.04.2017.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, а тому належать до часткового задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу закону, а доказів понесення інших витрат не надав, судові витрати у порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодуванню не належать.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Рівненській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 07.04.2017.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.04.2017.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Управління Служби безпеки України в Рівненській області (вул. Відінська, 4,м. Рівне,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 20001668)
Повний текст рішення складений 05.05.2022.
Суддя Олег ГРЕСЬКО