іменем України
Справа № 285/6571/21
провадження у справі № 2/0285/306/22
05 травня 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді………...……….......Літвин О. О.,
секретаря………………………….......Клечковської М. М.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду
цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог:
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,
старший державний виконавець Вінницького відділу Державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гаджи Артем В'ячеславович
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
У грудні 2021 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати виконавчий напис, вчинений 07.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М., зареєстрований у реєстрі за №32202, таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом про примусове стягнення з нього коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі за текстом - Товариство). Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням чинного законодавства, нотаріусом не перевірена безспірність вимог Товариства до нього щодо кредитної заборгованості.
Сторони в судове засідання не прибули, представник позивача просив розгляд справи проводити без їх участі, підтримав позовні вимоги.
Інші учасники процесу про повторну дату слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, відповідно до вимог розділу І глави 7 ЦПК України.
Правом подати відзив на позов відповідач не скористався, у зв'язку з чим суд вважає за можливе ухвалити рішення заочно на підставі наявних доказів у справі, без фіксації судового процесу звукозаписувальним технічним засобом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що приватним нотаріусом Остапенком Є. М. 07.05.2021 на підставі заяви відповідача було видано виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості за кредитним договором №573/7600573 від 13.06.2007 за період з 13.12.2020 по 07.05.2021 в розмірі 6631,96 грн. та 50 грн. плати за за вчинення нотаріальної дії.
Право вимоги до відповідача перейшло в порядку відступлення прав вимоги від “Фінансової компанії “Груп-Фактор” за договором від №14/12/2020-ФМ від 14.12.2020, яке, в свою чергу, набуло право вимоги від Акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк”.
На підставі виконавчого напису приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66689587 від 13.09.2021.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (ст.18 ЦК України).
Порядок вчинення нотаріальних дій встановлюється Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі за текстом - Порядок).
Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 (далі за текстом - Перелік).
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений Порядком, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення.
Дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Для обґрунтування правомірності своїх дій відповідач повинен був надати суду докази, які стали підставою нотаріусу для видачі оспорюваного виконавчого напису.
В порушення зазначених процесуальних норм права відповідачем не спростовано доводи позивача, що заборгованість є безспірною, а також не надано інших доказів щодо правомірності своїх дій.
Відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, окрім інших, належать витрати на професійну правничу допомогу. Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Шепетою Р. Л. 09.12.2021 укладено договір про надання правничої допомоги №115/2021, надано квитанцію до прибуткового касового ордеру №60 за послуги, де вказано вартість послуг адвоката в розмірі 2 000 грн.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 06.07.2015 у справі «Заїченко проти України»). У своєму рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (28.12.2002) Європейський суд зазначив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на іншу сторону покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
Таким чином, враховуючи норми ЦПК та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у цій справі, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
З відповідача також належить стягнути судовий збір, понесений позивачем при подачі позову, в розмірі 908 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, - суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис,
вчинений 07.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем,
зареєстрований у реєстрі за №32202,
про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором №573/7600573 від 13.06.2007 на загальну суму 6681,96 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2 908 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя О. О. Літвин