Справа № 346/1005/22
Провадження № 2-а/346/46/22
29 квітня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді: Махно Н. В.
за участю секретаря Гайової Г. Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4915659 від 17.10.2021 року та закриття провадження у справі, -
ОСОБА_1 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4915659 від 17.10.2021 року та закриття провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.10.2021 року поліцейським Управління патрульної поліції в Житомирській області Носальським В.І. відносно нього складено постанову серії ЕАО №4915659 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та накладено адміністративний штраф в розмірі 340 грн. Зазначив, що його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з тим, що 17.10.2021 року о 14 год. 19 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 на ділянці Київ-Ковель-Ягодин 160 км. здійснив проїзд нерегульованого перехрестя не виконавши вимоги дорожнього знаку 2.2. (проїзд без зупинки заборонено) і дорожньої розмітки 1.12, чим порушив п. 33 Правил дорожнього руху. Зазначив, що не погоджується з даною постановою у зв'язку з тим, що вважає її незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв. Зазначає, що 17.10.2021 року він, рухався дорогою Новоград-Волинський - Овруч в сторону м. Коростень, Житомирської області. Близько 14 год. 20 хв. під'їхавши до перехрестя з автодорогою Київ Ковель-Ягодин, де за метрів 60, стояв дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено та знак 7.2.1 Зона дії (50 метрів). Приблизно за 20 метрів від знаку 2.2, безпосередньо перед виїздом на дорогу, яка перетинається, знаходилася дорожня розмітка 1.12 (стоп лінія). Вказує, що на виконання вимог дорожнього знаку він під'їхав та зупинився перед знаком, після цього почав рух та плавно почав виконувати правий поворот в сторону м. Коростень, не доїжджаючи до дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія) з увімкнутим покажчиком правого повороту, переконавшись, що з лівого боку автодороги Київ-Ковель-Ягодин в сторону м.Київ не рухаються транспортні засоби, щоб в разі необхідності їх пропустити. Зазначає, що з місця, де розташований дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» видимість дороги Київ-Ковель-Ягодин, що з правої, що з лівої сторони повністю закрита, з лівої сторони - заростями дерев та чагарників, а з правої - бетонним забором поста патрульної поліції. Вказує, що під'їхавши до поста патрульної поліції, його зупинили та повідомили, що причиною зупинки стало порушення ним вимог дорожнього знаку 2.2. та дорожньої розмітки 1.12 (стоп лiнiя) після чого попросив надати йому посвідчення водія та склав постанову про адміністративне правопорушення. Зазначає, що його дії відповідали вимогам Правил дорожнього руху, оскільки повертаючи на право, як зазначає позивач, він не зобов'язаний був доїжджати до розмітки 1.12. (стоп-лінія), яка знаходилася безпосередньо перед дорогою, що перетиналася та зупинятися ще раз перед нею. Окрім того зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам, що передбачені законом до її змісту. Зазначає, що оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис вчиненого порушення. Також зазначає, що при описі у згаданій постанові обставин, установлених при розгляді справи, патрульним не розкрито обов'язкових елементів об'єктивної сторони складу правопорушення. Позивач просить суд поновити строк для подання позовної заяви про оскарження постанови серії ЕАО №4915659 від 17.10.2021 року та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4915659 від 17.10.2021 року, про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу - закрити.
Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 18.04.2022 року представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що факт вчиненого правопорушення підтверджується відео фіксацією події, яка здійснювалась на нагрудний відео реєстратор працівника поліції, посилання на яку також вказано п. 7 оскаржуваної постанови. З відеозапису вбачається, що автомобіль позивача, під'їжджаючи до дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія), не здійснив повної зупинки перед нею, після чого був зупинений працівниками поліції. Крім того, на відео зафіксовано роз'яснення позивачу прав, в тому числі користуватись правовою допомогою. Позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитися із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу, однак, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. Доказів щодо фіктивності або недійсності постанови про адміністративне правопорушення, неправомірності дій інспектора позивачем не надано, а також не надано доказів, які б підтверджували те, що правопорушення позивач не вчиняв або що його вина у цьому відсутня. Тому просить в задоволенні позову відмовити.
В зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.
Суд, перевіривши матеріали справи, та оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.
Позивач просив у позовній заяві витребувати оригінал постанови, оскільки копія постанови є нечитабельною, однак суд відмовляє у витребуванні оригіналу за безпідставністю вимоги, оскільки представником відповідача до відзиву до позову долучено копію постанови, яка є читабельною.
Судом встановлено, що оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4915659 від 17.10.2021 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. В цій постанові вказано, що 17.10.2021 року о 14:19 год. на автомобільній дорозі «М07», "Київ-Ковель-Ягодин" (160 км), ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "Volkswagen Рassat", номерний знак « НОМЕР_1 », здійснив проїзд нерегульованого перехрестя, не виконавши вимоги дорожнього знаку 2.2 “Проїзд без зупинки заборонено” і дорожньої розмітки «1.12», чим порушив п.33 ПДР України. При цьому, в постанові серії ЕАО № 4915659 від 17.10.2021 року вказано, що до останньої додається відеозапис “БК АМ00153”.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п.1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до п.8.4 ПДР України знаки поділяються на групи, в даному випадку знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» є знаком пріоритету та запроваджує певні обмеження в русі.
Відповідно до п.33.2 ПДР України дорожній знак 2.2. "Проїзд без зупинки заборонено" забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, зокрема, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Згідно з п. 4 цієї Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення, зокрема, адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ч. 1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІІ Інструкції «Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, ч.1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
В п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства в справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до правил ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що дійсно ОСОБА_1 , керуючи вказаним автомобілем, під'їжджаючи до дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія) не здійснив повної зупинки перед нею, після чого був зупинений працівниками поліції. Крім того, переглянутим відеозаписом спростовується всі твердження позивача про незаконність постанови.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, судом не встановлено будь-яких порушень вимог закону при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови, оскільки остання містить логічний виклад обставин вчиненого правопорушення. Зокрема, у ній зазначено, коли, де і ким вчинено правопорушення, викладено його суть, дотримано інші вимоги, встановлені ст. 283 КУпАП України. Тому суд приходить до висновку, що відповідач під час виявлення, фіксування правопорушення та складання постанови про притягнення позивача до відповідальності діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Тому суд приходить до висновку, що позивачу слід поновити строк строк звернення з адміністративним позовом для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки пропущений з поважної причини. Та суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4915659 від 17.10.2021 року та закриття провадження у справі слід відмовити за безпідставністю вимог.
На пiдставi викладеного, ст.ст. 9, 122, 251, 252, 280, 288 КУпАП, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», керуючись ст.ст. 12, 19-20, 77, ч. 4 ст. 229, 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4915659 від 17.10.2021 року та закриття провадження у справі, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне судове рішення складено 04.05.2022 року.
Суддя Махно Н. В.