справа №176/914/22
провадження №1-і/176/8/22
04 травня 2022 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю учасників судового процесу: прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_3 , захисника за призначенням для проведення окремої процесуальної дії - ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовті Води Дніпропетровської області в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12021231090000377 відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 21.08.2021 року,
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 06.03.2022 № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» у зв'язку із неможливістю Бериславського районного суду Херсонської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ за Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області.
До суду надійшло клопотання прокурора Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 згідно якого просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12021231090000377 відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 21.08.2021 року з посиланням на ризики викладені в клопотанні.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається, на те, що ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні та у подальшому судом при продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на даний час не змінились.
Прокурор Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, на обґрунтування послався на обставини викладені в клопотанні.
Суддя наголошує, що неодноразово за допомогою технічних засобів вживались заходи щодо забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_5 , який на даний час перебуває на тимчасово окупованій території в ДУ “Північній виправній колонії № 90”.
Однак в справжнє судове засідання забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_5 шляхом відеоконференцзв'язку з установою виконання покарань так і не виявилось можливим.
При цьому було забезпечено право обвинуваченого ОСОБА_5 на захист шляхом залучення для захисту його інтересів захисника за призначення для проведення окремої процесуальної дії.
В судовому засідання захисник ОСОБА_4 з врахуванням обставин безпеки обвинуваченого ОСОБА_5 який перебуває на окупованій території, не заперечував на задоволенні клопотання прокурора.
Згідно листа Верховного суду “Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану” від 03.03.2022 р. № 1/0/2-22 роз'яснено, що ураховуючи об'єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.
Деякі особливості передбачені і в частині доказування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану. У разі коли територіальну підслідність кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування змінено, а матеріали кримінальних проваджень через воєнні дії не було передано або передано не в повному обсязі, оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу (п.8 Листа ВС від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22). Як слідує із роз'яснення ВС, запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про запобіжний захід. Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження (п. 9 Листа ВС від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22).
Заслухавши думку учасників процесу, дослідив та оговоривши підстави заявленого клопотання, суддя приходить до наступного.
В провадженні Бериславського районного суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження №12021231090000377 відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 21.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він 21 серпня 2021 року, близько 18.30 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу подвір'я будинку АДРЕСА_1 , усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, які при цьому були одягнуті у формений одяг з відповідними знаками розпізнання та виконували покладені на них обов'язки, передбачені Законом України «Про Національну поліцію», в ході з'ясування обставин та збору матеріалів для складання протоколів за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 173-2 КУпАП, протягом тривалого часу поводив себе агресивно та не виконував законні вимоги працівників поліції протягом тривалого часу, хватав їх за формений одяг, штовхав їх та виражався нецензурною лайкою, у зв'язку з чим поліцейськими застосовано до нього спеціальний засіб «Терен-4М», споряджений речовинами сльозогінної та дратівливої дії, під час застосування яких останній пручався намагаючись уникнути відповідальності та продовжував вчиняти злісну непокору, що змусило інспектора СРПП ОСОБА_6 після неодноразових попереджень припинити протиправні дії застосувати вогнепальну зброю, з метою подання сигналу тривоги та виклику допоміжних сил.
Крім того, він же діючи умисно, з метою заподіяння працівникам правоохоронного органу тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків, 21.08.2021 року близько 18.30 годин, перебуваючи поблизу подвір'я будинку АДРЕСА_1 , наніс не менше двох ударів кулаком руки в область обличчя поліцейського СРПП Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_7 в результаті чого спричинив тілесні ушкодження, згідно висновку експертизи №151НК від 26.08.2021 року у вигляді забійної рани на нижній губі зліва по межі шкіри та червоної кайми губи, синець на нижній губі зліва, крововилив на сльозовій оболонці нижньої губи зліва та на сльозовій оболонці лівої щоки утворилися внаслідок травматичної дії тупого предмета (предметів), не виключно
21.08.2021р., відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.
Суддя вбачає підстави задовольнити клопотання прокурора та продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строк дії запобіжного захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України на теперішній час не перестали існувати, у разі скасування або зміни запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від явки до суду, незаконно впливати на потерпілого, чи свідків, оскільки більшість свідків є односельчанами обвинуваченого, а очевидець вчинення злочину є співмешканкою обвинуваченого.
Ці обставини витікають з матеріалів клопотання де зазначено, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався кримінальної відповідальності за вчинення інших тяжких злочинів судимості за які у встановленому законом порядку не знято та не погашено, при цьому на даний час обвинувачується у вчиненні опору працівників правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов'язків та при цьому заподіяння останнім тілесних ушкоджень, характеризується як суспільно - небезпечна особа, на момент затримання був не працевлаштований, тобто останній немає міцних соціальних зв'язків, на теперішній час утримується в установі виконання покарань, яка перебуває в окупації російськими військами, що враховується як суттєвий ризик.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований чи подовжений у тому числі щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції», тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.
Крім того, оцінюючи всі обставини в сукупності, суд також приймає до уваги та враховує практику ЄСПЛ, зокрема те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином, враховуючи специфіку розгляду питань продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час воєнного стану з урахуванням рекомендацій листа Верховного суду від 03.03.2022 р. № 1/0/2-22, а також враховуючи обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень за кількома епізодами скоєними в короткий проміжок часу, яке тягне за собою покарання за злочини, за які передбачено покарання до п”яти роки позбавлення волі, наявність доведених обставин, які свідчать, що існують ризики переховуватися останнім від явки до суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, та які вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, з метою запобігання таким ризикам, суд визнає за необхідність продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 та ст. 182 КПК України, виходячи з характеру правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , його особи, матеріального стану суддя не вважає доцільним встановлювати останньому розмір застави як альтернативний запобіжний захід для її внесення.
Керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 331, 314-316 КПК України, -
Клопотання прокурора Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12021231090000377 відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 21.08.2021 року - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 червня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення та направити копії ухвали прокурору окружної прокуратури, начальнику державної установи “Північної виправної колонії № 90” для відома та виконання.
Суддя: ОСОБА_1