справа №760/3582/20 Головуючий у 1 інстанції: Усатова І.А.
провадження №22-ц/824/3161/2022 Головуючий суддя: Олійник В.І.
03 травня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Суханової Є.М., Сушко Л.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики, -
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року позов задоволено частково.
29 грудня 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка не відповідала вимогам п.4 ч. 2 та п. 2, 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 січня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
21 лютого 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла нова редакція апеляційної скарги, її копії відповідно до кількості учасників справи та клопотання про відстрочку сплати судового збору, посилаючись на майновий стан.
Вказує, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку про суми виплачених доходів та утриманих податків за період 2020, 2021 року, тобто за один календарний рік до дати звернення до суду із даною апеляційною скаргою, становить нуль гривень, що підтверджується наданими довідками.
Вивчивши матеріали справи, зазначене клопотання та докази надані апелянтом, суд приходить до висновку, що воно підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, фактичною підставою для відстрочення або розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законодавством розмірі.
Як убачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 та 2021 роки, у ОСОБА_1 відсутні доходи за вказані роки.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору та докази, додані апелянтом, суд вважає за можливе відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухваленням судом апеляційної інстанції судового рішення у даній справі, оскільки його майновий стан ускладнює сплату судового збору.
Крім того, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження та клопотання, в якому просить його поновити, як пропущений з поважних причин. Зазначає, що вона була позбавлена права на справедливий судовий розгляд оскільки розгляд справи судом першої інстанції здійснювався у її відсутність, а копію оскаржуваного рішення, станом на день подання апеляційної скарги, не отримала.
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Також згідно з частинами 2, 3 статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Згідно з ч.1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції, доказів отримання нею копії оскаржуваного рішення, матеріали також не містять.
Апеляційний суд доходить висновку, що інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року також підлягає до задоволення, оскільки причини його пропуску підтверджуються матеріалами справи та можуть бути визнані поважними.
Апеляційну скаргу подано до належного суду особою, яка має право на апеляційне оскарження. За формою і змістом відповідає ст.356 ЦПК України.
Керуючись ст. 356, 359, 360, 361 ЦПК України та ст. 5, 8 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року до ухвалення судового рішення у справі.
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року.
В порядку підготовки справи до апеляційного розгляду надіслати особам, які беруть участь у справі, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги.
Надати учасникам справи строк десять днів з дня отримання копії ухвали, протягом якого може бути поданий відзив у письмовій формі на апеляційну скаргу.
Згідно з ч.4 ст.360 ЦПК України до відзиву необхідно додати докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Відсутність відзиву не перешкоджає перегляду судового рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: