Ухвала
02 травня 2022 року
м. Київ
справа № 607/18097/19
провадження № 61-3781ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
22 квітня 2022 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначене судове рішення з пропуском строку на касаційне оскарження.
Згідно зі статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що копію повної постанови суду апеляційної інстанції отримала лише 23 березня 2022 року на підтвердження чого надала докази.
Наведені аргументи щодо поновлення строку на касаційне оскарження заслуговують на увагу, а тому є підстави для поновлення зазначеного процесуального строку.
У касаційній скарзі заявниця також просить звільнити її від сплати судового збору мотивуючи тим, що вона перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі та не має змоги сплати судовий збір. На підтвердження цього надала докази про розмір її доходів за попередні календарні роки.
Відповідно до статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ураховуючи той факт, що заявниця перебуває на обліку як безробітна в Територіальному МРЦЗ з 09 вересня 2020 року, має хронічні хвороби, які потребують додаткових витрат на лікування та медикаменти, заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню, оскільки наведені заявницею обставини є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявниця, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 419цс16, Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 758/2641/17, від 22 травня 2019 року у справі № 572/2429/15-ц, від 15 жовтня 2020 року у справі № 826/17601/14, від 07 жовтня 2020 року у справі № 826/25472/15, від 07 липня 2020 року у справі № 811/952/15.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
Отже, є підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребування матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Підставою відкриття касаційного провадження є підстава, передбачена пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Витребувати із Тернопільського міського суду Тернопільської області цивільну справу № 607/18097/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
Г. І. Усик