Іменем України
04 травня 2022 року
м.Київ
справа №300/3288/20
адміністративне провадження № К/9901/40121/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Коваленко Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр"
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року (суддя Главач І.А.) та постанову Восьмого окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року (головуючий суддя Запотічний І.І., судді Довга О.І., Глушко І.В.)
у справі № 300/3288/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр"
до Управління Держпраці в Івано-Франківській області
про визнання протиправною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр" звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 05 листопада 2020 року №ІФ11303/1667/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 350 000,00 грн.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 05 листопада 2020 року №ІФ11303/1667/АВ/П/ТД-ФС в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 50000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр" частково не погодилося з судовими рішеннями, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року та постанову Восьмого окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог.
4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі окремого доручення тимчасово виконуючого обов'язків Голови Держпраці від 25 серпня 2020 року №Д-330/1/3.1-20, відповідно до наказу від 02 вересня 2020 року №932-Д та направлення від 02 вересня 2020 року №15-10/5674, головними державними інспекторами праці Управління Держпраці проведено інспекційне відвідування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр" з питань дотримання законодавства в частині належного оформлення трудових відносин.
6. У ході проведення інспекційного відвідування інспекторами праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області відібрано пояснення у осіб, які виконували роботу на території підприємства у м. Івано-Франківську по вул. Крайківського, 2А в присутності комерційного директора.
7. Зокрема, ОСОБА_1 зазначив, що працює у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр"; посада - водій погрузчика; трудовий договір укладено у 2017 році; режим роботи з понеділка по суботу з 8:00-7:00 до 18:00, розмір заробітної плати - тринадцять тисяч.
8. Крім цього, письмові пояснення були відібрані в працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
9. Під час здійснення інспекційного відвідування виявлені порушення законодавства про працю, які зафіксовані в Акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 11 вересня 2020 року №ІФ11303/1667/АВ, серед іншого встановлено, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр" не забезпечено достовірний бухгалтерський облік, оскільки частина заробітної плати виплачується без відображення в бухгалтерських документах. Так, ОСОБА_1 працює в товаристві на посаді водія навантажувача та отримує заробітну плату в розмірі 13 (тринадцяти) тисяч гривень. 08 вересня 2020 року під час повторного відвідування товариства о 8 год. 46 хв. ОСОБА_1 надав повторне пояснення, в якому зазначив, що отримує заробітну плату в розмірі 13 (тринадцяти) тисяч гривень. Однак, під час вивчення документів, наданих для забезпечення здійснення інспекційного відвідування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр" встановлено, що згідно з розрахунковою відомістю за період часу червень-серпень 2020 року ОСОБА_1 нараховується заробітна плата в розмірі 4 900 (чотири тисячі дев'ятсот) гривень. Таким чином, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр" виплата заробітної плати (винагороди) частково здійснюється без нарахування сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, чим порушено вимоги частини другої статті 30 Закону України "Про оплату праці". Порушення законодавства аналогічного змісту вчинено відносно інших працівників, а саме: ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 .
10. В подальшому, на підставі вищевказаного акту інспекційного відвідування 11 вересня 2020 року №ІФ11303/1667/АВ відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень від 11 вересня 2020 року №ІФ11303/1667АВ//П, яким, зокрема зобов'язано товариство усунути порушення частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці" та дотримуватись постійно (надати відповідь з підтверджуючими документами до 09 жовтня 2020 року).
11. Також Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області 05 листопада 2020 року винесено постанову про накладення штрафу №ІФ 11303/1667/АВ/П/ТД-ФС на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр" у розмірі 350 000 (триста п'ятдесят тисяч) гривень за порушення законодавства про працю, зокрема частини 2 статті 20 Закону України "Про оплату праці".
12. Позивач, вважаючи вказану постанову необґрунтованою та безпідставною, звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи частково позов, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області не підтверджено належними та допустимими доказами виплату ОСОБА_16 частини заробітної плати без нарахування сплати єдиного соціального внеску, а тому такий працівник не може включатися при розрахунку фінансової санкції.
14. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суди зазначили, що з наданих письмових пояснень громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 вбачається, що дані працівники отримують заробітну плату, яка є значно вищою за відображену заробітну плату цих осіб у зарплатних відомостях.
15. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, не прийняв до уваги доводи позивача щодо порушення права на участь у розгляді справ про накладення штрафу як на підставу для скасування спірної постанови.
16. Суди відхилили доводи позивача про порушення відповідачем положень законодавства щодо призначення інспекційного відвідування з посиланням на те, що відповідно до Окремого доручення Державної служби України з питань праці від 25 серпня 2020 року за №Д-330/1/3.1-20 реалізоване протокольне доручення Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 року №70 щодо забезпечення контролю за оформленням трудових відносин колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 8 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 (далі - Порядок №823), доручення Прем'єр-міністра України відноситься до підстав проведення перевірок, у тому числі позивача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
17. Касаційну скаргу мотивовано порушенням апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.
18. Скаржником зазначено, що судами не враховано численні порушення відповідача при призначенні та проведенні перевірки та застосовані норми права без урахування висновків Верховного Суду, які висловлені у постановах від 19 вересня 2018 року у справі №804/2956/17, від 12 червня 2019 року у справі №813/3415/18, від 09 липня 2020 року у справі №823/647/17, від 27 жовтня 2020 року у справі №804/3566/17, від 09 грудня 2020 року у справі №1540/4793/18, від 09 лютого 2021 року у справі №822/620/17, 27 травня 2021 року у справі №140/2336/19, від 29 вересня 2021 року у справі №360/2716/19.
19. Позивач наголошує, що належних та допустимих доказів стосовно використання фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, відповідачем під час проведення перевірки не встановлено та суду не надано.
Письмові пояснення, на які покликається відповідач, не є належними та допустимими доказами у даній справі, оскільки їх зміст становить не вільний виклад цими громадянами дійсних обставин взаємовідносин із позивачем, а фактично суб'єктивний погляд посадової особи відповідача, тобто пояснення відображають виключно позицію інспектора праці.
20. У відзиві на касаційну скаргу зазначено, що обставини у справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, не є подібними до цієї справи і тому висновки Верховного Суду у вказаних вище справах не повинні застосовуватися при розгляді цієї справи. Також відповідач вважає, що підстави інспекційного відвідування узгоджувалися з нормами чинного законодавства і міжнародними договорами, ратифікованими Україною.
21. На думку Управління Держпраці в Івано-Франківській області, суди не допустили порушень при оцінці доказів і зробили законні та обґрунтовані висновки про порушення позивачем законодавства при оплаті праці працівникам.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
23. Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі №804/2956/17 дійшов висновку, що даючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з'ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб'єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом. Тобто з'ясування дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) є важливим питанням в аналогічних спорах.
24. Спірні у цій справі правовідносини урегульовані, зокрема, статтею 259 Кодексу законів про працю України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V), а також Порядком №823, який був чинним на момент призначення та проведення інспекційного відвідування.
(а) щодо підстав інспекційного відвідування
25. Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
26. На виконання статті Кодексу законів про працю України було прийнято Порядок №823.
27. Пункт 5 Порядку №823 встановлює, що gідставами для здійснення інспекційних відвідувань є:
1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) рішення суду;
5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
6) інформація:
ДПС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;
- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;
8) доручення Прем'єр-міністра України;
9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
10) запит народного депутата України;
11) невиконання вимог припису інспектора праці.
28. Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень Управління Держпраці та яке проводиться на підставі наказу та направлення.
29. Колегія суддів зазначає, що у наказі від 02 вересня 2020 року №932-Д та направленні від 02 вересня 2020 року №15-10/5674 підставами інспекційного відвідування вказано Конвенцію Міжнародної організації праці 1947 року №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та Конвенцією Міжнародної організації праці 1969 року №129 про інспекцію праці в сільському господарстві, статтю 259 Кодексу законів про працю України, підпункт 3 пункту 5 Порядку №823, Закон України «Про звернення громадян», наказ Міністерства соціальної політики від 18 серпня 2017 року №1338, Положення про Управління Держпраці в Івано-Франківській області, окреме доручення окремого доручення т.в.о. Державної служби України з питань праці Сажієнка В. від 25 серпня 2020 року за №Д-330/1/3.1-20.
30. У постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №200/11885/18-а зазначено таке:
« 23. Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі", що ратифікована Законом України № 1985-ІV від 08 вересня 2004 року (далі - Конвенція), передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: і) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; іі) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; ііі) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; іv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
24. Тобто, Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються».
31. Інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Норма підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823 не встановлює вичерпного переліку джерел інформації, натомість, передбачає, що інформація може надходити і з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.
32. Верховний Суд вважає, що підстави для проведення інспекційного відвідування були комплексними та узгоджувалися з нормами ратифікованих Україною міжнародних договорів та актів законодавства України.
33. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що інспекційне відвідування проведено на підставі підпункту 8 пункту 5 Порядку №823 відповідно до окремого доручення Державної служби України з питань праці від 25 серпня 2020 року за №Д-330/1/3.1-20 реалізоване протокольне доручення Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 року №70 щодо забезпечення контролю за оформленням трудових відносин.
34. Колегія суддів вважає, що посилання судів на підпункт 8 пункту 5 Порядку №823 не є виправданим у контексті обставин цієї справи, оскільки у матеріалах справи відсутнє протокольне доручення Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 року №70 щодо забезпечення контролю за оформленням трудових відносин і суди не перевіряли зміст цього доручення, суб'єктів його прийняття та чи взагалі приймав участі Прем'єр міністр України при прийнятті такого доручення.
35. Також суди попередніх інстанцій помилково цитували в судових рішеннях положення Порядку №295, який втратив чинність на момент спірних правовідносин.
(б) щодо обов'язку органу Держпраці повідомляти про розгляд справи про накладення штрафу
36. Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України.
37. За приписами пункту 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах 3 - 7 пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах 3 - 7 пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
38. Своєю чергою, пункти 6, 7 Порядку №509 з вимогами про необхідність повідомлення суб'єкта господарювання про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу були виключені станом на дату прийняття спірної постанови на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України №823.
39. Тобто, Порядок №509 у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, не визначав обов'язку для відповідача у завчасному повідомленні позивача про розгляд справи про притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, передбаченої частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України.
40. Верховний Суд вже вирішував правове питання чи означає скасування обов'язку уповноваженої посадової особи повідомляти суб'єкту господарювання про розгляд його справи про накладення штрафу, також і скасування права останнього на участь у процесі прийняття рішення про притягнення його до відповідальності.
41. Так у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі № 420/9061/20 сформовано такі висновки:
«32. У ст. 3 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" серед основних принципів здійснення державного нагляду міститься принцип відкритості та прозорості.
33. Критерій урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення випливає з принципу гласності прийняття рішень. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене, насамперед, у справах, де передбачається прийняття "несприятливих" адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи. Головне управління Держпраці у відповідній області як будь-який інший орган державної влади повинно застосовувати цей критерій у процесі прийняття рішення, особливо у тому разі, коли воно матиме несприятливі наслідки для особи.
34. У цій справі на фізичну особу-підприємця ОСОБА_18 було накладено штраф у розмірі 75 568 грн. Такий штраф є суттєвим для фізичної особи-підприємця.
35. Верховний Суд у постанові від 12 червня 2019 року у справі №813/3415/18, досліджуючи питання обов'язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення, зробив висновок про те, що санкції за порушення законодавства про працю та зайнятість населення співмірні з покараннями за злочини.
36. При цьому, слід наголосити, що вказані санкції є фінансовою відповідальністю (за висновком Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 грудня 2020 року у справі №260/1743/19), а не кримінальною.
37. Колегія суддів вважає, що особі, до якої застосовуються такі суттєві розміри штрафу в якості відповідальності за порушення законодавства про працю, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, правовий захист тощо.
38. Відсутність аналізу суб'єктом владних повноважень всіх обставин у сукупності та прийняття рішення без врахування позиції особи, яка притягується до відповідальності і якій не було належним чином надано право бути заслуханою державним органом влади, свідчить про недотримання відповідачем критерію обґрунтованості рішення, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.
39. Відповідаючи на ключове питання касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що виключення п. 6, 7 Порядку №509 з вимогами про необхідність повідомлення суб'єкта господарювання про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу не може нівелювати право особи на участь у процесі прийняття рішення про притягнення її до відповідальності».
42. Застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи, слід врахувати, що судом першої інстанції у цій справі було встановлено, що повідомлення уповноваженою особою суб'єкта господарювання про дату одержання акту інспекційного відвідування було зроблено відповідачем, на підтвердження чого надано лист від 23 жовтня 2020 року №05-07/15-10/6805 та квитанцію поштового відправлення №7601867140459, який відповідно до трекінгу поштових відправлень отриманий Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр" 13 листопада 2020 року.
43. У цій справі на позивача накладено штраф у розмірі 350 000,00 грн. Вказана сума штрафу є значною для суб'єкта господарювання.
44. Колегія суддів наголошує, що особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
45. Основними доказами, за якими відповідачем встановлено порушення товариством норм трудового законодавства в частині оплати праці робітників були пояснення відповідних робітників.
46. Своєю чергою позивач надавав як на вимогу Управління Держпраці в Івано-Франківській області, так і суду табелі обліку робочого часу; відомості про нарахування заробітної плати; відомості про виплату заробітної плати.
47. Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр", не погоджуючись із висновками акту від 11 вересня 2020 року №ІФ11303/1667/АВ подало відповідачу свої заперечення, щодо яких відповідач листом від 22 вересня 2020 року №05-16/15-10/142 повідомив про те, що такі зауваження не є достатньо переконливими.
48. Позивач, зокрема, стверджує, що форма і зміст бланків пояснень, які надавались інспектором праці громадянам, серед іншого не містять коректної та конкретизованої інформації щодо періоду нарахування та виплати розміру заробітної плати, незрозумілим та некоректними є, наприклад, поняття «період виплати», «інше». Тобто у спірному випадку бланк пояснень передбачає надання відповідей на запитання, які сформульовані таким чином, що дає змогу відповідачу на власний розсуд тлумачити зміст викладених обставини.
49. Враховуючи суперечність наданих позивачем документів, в яких є підписи в тому числі й тих робітників, у яких Управління Держпраці в Івано-Франківській області відбирало пояснення, зі змістом самих пояснень громадян, які працюють у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр", колегія суддів Верховного Суду вважає, що відповідач мав надати можливість директору (або іншій уповноваженій особі) товариства бути присутнім на засіданні 05 листопада 2020 року, на якому приймалася постанова про накладення штрафу з метою повного і всебічного з'ясування наявності або відсутності порушення з боку товариства.
50. Суди попередніх інстанцій невірно спростували доводи позивача про порушення права на участь у розгляді справ про накладення штрафу як на підставу для скасування спірної постанови і помилково вважали, що оскаржувана постанова прийнята без порушень законодавства.
51. За правилом частини 1 статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
52. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення окружного адміністративного суду та постанова апеляційного адміністративного суду підлягають частковому скасуванню, з прийняттям нового рішення про повне задоволення позову.
53. Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр" задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року та постанову Восьмого окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №300/3288/20 скасувати і прийняти нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 05 листопада 2020 року №ІФ11303/1667/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 350 000 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко