04 травня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/6108/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Чернівецької міської ради щодо нерозгляду та неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 08 червня 2021 р. про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- зобов'язати Чернівецьку міську раду на черговому засіданні сесії міської ради прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі безоплатно у власність, орієнтовною площею 0,10 га, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
1.2. Ухвалою суду від 12.11.2021 року відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позивач
2.1. 08 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Чернівецької міської ради із заявою про надання їй, як учаснику бойових дій і вдові загиблого учасника бойових дій - ОСОБА_2 , дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, з метою передачі безоплатно у власність, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
2.2. Позивач повідомляє, що у липні 2021 року Чернівецькою міською радою підготовлено і оприлюдненно на сайті проект рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код 02.01). Однак, як стверджує позивач, станом на 27.10.2021 року відповідачем заява ОСОБА_1 від 08 червня 2021р. не розглянута, на засіданні сесії рішення про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою земельної ділянки чи вмотивована відмова у надані такого дозволу - не прийнята.
2.3. Вважає бездіяльність Чернівецької міської ради щодо прийняття рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою протиправною, що і обумовило звернення до суду з цим позовом.
Відповідач
2.4. Відповідач подав до суду відзив, згідно змісту якого просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.
2.5. Представник відповідача вказує, що як вбачається з відповіді Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради від 11.11.2021 р. №М-723/0-04/01 за наслідками внесення на розгляд Чернівецької міської ради міська рада рішення не прийняла, однак дане питання внесено на розгляд постійно діючої комісії.
2.6. З огляду на викладені обставини, вважає, що міською радою вжито достатніх заходів для вирішення питання по виділенню землі позивачці, а не прийняття остаточного рішення станом на день звернення до суду, виникло у зв'язку із необхідністю доопрацювання його комісією міської ради.
2.7. Разом із цим, виходячи із норм 9-11 статті 118 Земельного кодексу, у позивача взагалі не виникло права на звернення до суду, так як міською радою не залишалась заява ОСОБА_1 , без розгляду, а також не відмовлялось у її задоволенні.
2.8. В доповнення до зазначеного вище, вважає, що у випадку встановлення судом бездіяльності щодо розгляду заяви ОСОБА_1 , належним відновленням порушеного права, на нашу думку, мало б бути зобов'язання «розглянути заяву», а не надати дозвіл ...». Зобов'язання надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки мало б місце лише б у разі відповідної відмови органу місцевого самоврядування та встановлення судом відповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
2.9. Стверджує, що суд не вправі перебирати на себе виключні повноваження та функції Чернівецької міської ради у складі її пленарного засідання, стосовно вирішення питання про передачу земельної ділянки в користування (пункт 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7).
2.10. Крім того, у пункті 35 постанови Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 1340/5638/18 зроблено висновок про те, що вирішення питання в частині зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, перебуває поза компетенцією адміністративного суду, оскільки до юрисдикції суду в широкому розумінні не входить зобов'язання відповідача приймати на сесії будь-яке конкретне рішення, оскільки відповідно до чинного законодавства України суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції, зокрема, органів місцевого самоврядування. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати рішення неправомірним та скасувати його, а також зобов'язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути відповідне питання та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване та обґрунтоване нормами законодавства рішення, при цьому суд не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.
2.11. В доповнення до зазначеного, стверджує, що у зв'язку із наявністю даного судового спору, юридичним управлінням міської ради направлено до голови постійно діючої комісії з вивчення питань, які зняті з розгляду під час засідань міської ради VIII скликання на доопрацювання листа від 17.12.2021р. №826-юр з проханням пришвидшити розгляд питання по наданню дозволу ОСОБА_1 на складання проекту відведення земельної ділянки з подальшим повторним внесенням його на розгляд міської ради.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. 08.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Чернівецької міської ради із заявою про надання їй, як учаснику бойових дій і вдові загиблого учасника бойових дій - ОСОБА_2 , дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, з метою передачі безоплатно у власність, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
3.2. У відповідь на адвокатський запит представника позивача Чернівецька міська рада листом від 28.09.2021 року №П-1824/0-24/01 повідомила, що рішення стосовно надання гр. ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1000га, у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 на сесії міської ради від 28.09.2021р. не прийнято. Водночас, у листі зазначено, що протокольним рішенням міської ради доручено Координаційному центру з питань соціальної та психологічної підтримки учасників АТО при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради спільно із постійною комісією Чернівецької міської ради з питань з земельних відносин, архітектури та будівництва 30.09.2021р. розглянути всі неприйняті питання щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок пільгової категорії громадян.
3.3. У свою чергу, листом від 11.11.2021 року №М-723/0-04/01 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради позивачу повідомив, що на розгляд сесій, пленарні засідання яких відбулися 29.07.2021 р., 02.08.2021 р. та 26.08.2021 р. був підготовлений проект рішення про надання позивачу дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Станом на сьогодні рішення з зазначеного вище питання не прийнято. При цьому вказано, що для подальшого розгляду зазначеного питання та низки інших питань, розпорядженням міського голови від 21.10.2021р. №498-р, з метою конструктивного вивчення проектів рішень, створено комісію з вивчення питань, які зняті з розгляду під час засідань міської ради VIII скликання на доопрацювання. Після завершення роботи комісії, за наданими нею пропозиціями щодо врегулювання цих питань, працівниками Департаменту на розгляд сесії міської ради буде підготовлено відповідний проект рішення.
ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
4.1. Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
4.2. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
4.3. Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
4.4. Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.
4.5. Згідно із частиною 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року №858-IV, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
4.6. Пунктом “а” частини 2 статті 83 ЗК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
4.7. Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
4.8. Згідно пункту “г” частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
4.9. Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
4.11. Зокрема, відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
4.12. Згідно із частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
4.13. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина 10 статті 118 ЗК України).
4.14. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина 11 статті 118 ЗК України).
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
5.1. Надаючи оцінку цим правовідносинам, суд насамперед має визначити проблему, яка породила наявний правовий конфлікт.
5.2. Предметом цього позову є бездіяльність Чернівецької міської щодо прийняття рішення за результатом розгляду звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, з метою передачі безоплатно у власність, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
5.3. Законодавцем визначено процедуру набуття громадянами у власність або користування земельних ділянок із земель комунальної власності для індивідуального дачного будівництва.
5.4. Нормами ЗК України також чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Разом із цим, даний перелік є вичерпним.
5.5. Підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність або користування, які зазначені в абзаці 1 частини 7 статті 118 ЗК України не підлягають розширеному тлумаченню, визначений нею перелік підстав для відмови є вичерпним, що зокрема слідує із слова “лише”.
5.6. У разі відсутності наведених підстав для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність (про що обов'язково зазначається в рішенні) та перебування земельної ділянки у комунальній власності (юрисдикційна належність землі територіальній громаді), відповідач зобов'язаний був надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
5.7. Судом у цій справі встановлено, що за результатом розгляду звернення позивача від 08.06.2021 року щодо надання їй, як учаснику бойових дій і вдові загиблого учасника бойових дій - ОСОБА_2 , дозволу на складання проекту землеустрою, Чернівецькою міською радою у місячний строк не прийнято жодного із визначених частиною 7 статті 118 ЗК України рішень, а саме: 1) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; 2) про відмову наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
5.8. Натомість, вчинення дій щодо передачі проекту рішення про надання позивачу дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на доопрацювання до Постійно діючої комісії з вивчення питань, які зняті з розгляду під час засідань міської ради VIII скликання, склад якої затверджений розпорядженням міського голови від 21.10.2021р. №498-р., на переконання суду, не є допустимим варіантом дій Чернівецької міської ради, як органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, щодо розгляду поданого позивачем звернення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
5.9. Таким чином, суд вважає, що Чернівецькою міською радою допущено протиправну бездіяльність щодо прийняття рішення за результатом розгляду звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, з метою передачі безоплатно у власність, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
5.10. Водночас суд звертає увагу на помилковість позиції відповідача, згідно якої звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га було залишено без розгляду, оскільки такого рішення не приймалось, а матеріали передані для доопрацювання, що не є тотожним залишенню їх без розгляду.
VІ. ВИСНОВКИ СУДУ
6.1. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
6.2. Відповідачами не доведено суду правомірність своєї бездіяльність щодо прийняття рішення за результатом розгляду звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, з метою передачі безоплатно у власність, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а тому, суд вважає позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
6.3. Натомість, щодо вимоги про зобов'язання Чернівецьку міську раду на черговому засіданні сесії міської ради прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі безоплатно у власність, орієнтовною площею 0,10 га, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
6.4. Статтею 245 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи. Зокрема відповідно до пункту 2 частини 2 цієї статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
6.5. При цьому відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
6.6. Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
6.7. Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 05.04.2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
6.8. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. При прийнятті рішення відповідачем щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутній адміністративний розсуд, оскільки розсуд передбачає повноваження обирати у конкретній ситуації з правомірних альтернатив відповідний правомірний варіант поведінки/рішення. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слів “може”, “або”.
У випадку, коли повноваження суб'єкта владних повноважень сформульовані через формулу дихотомії “задоволити-відмовити”, а фактично законодавство не передбачає альтернативи рішення при зверненні особи у разі виконання нею вимог закону, будь-які дискусії про дискреційні повноваження стають безпредметними. Встановити наявність чи відсутність умов дії норми не можна відносити до адміністративного розсуду.
6.9. Отже, зобов'язання прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, не є втручанням суду дискреційні повноваження відповідача, а є обґрунтованим способом захисту подушеного права позивача (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №825/602/17, від 22.12.2018 року у справі №804/1469/17, від 26.02.2019 року у справі №802/721/18-а, від 05.03.2019 року у справі №2040/6320/18).
6.10. Однак, судом у цій справі встановлено, що жодного рішення за результатом розгляду звернення позивача Чернівецької міською радою прийнято не було, тобто оцінка достатності поданих позивачем документів, а також наявності підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідачем в межах покладених на нього повноважень не надана. За таких обставин суд не вбачає підстав для втручання в діяльність міської ради, шляхом підміни його виключної функції через зобов'язання прийняти певне рішення, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
6.11. Відтак, суд не вбачає підстав для зобов'язання Чернівецьку міську раду на черговому засіданні сесії міської ради прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі безоплатно у власність, орієнтовною площею 0,10 га, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
6.12. Водночас, з метою надання ефективного захисту порушеному права позивача, суд з руханням положень частини 2 статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Чернівецьку міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 червня 2021р. про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за результатом чого прийняти рішення у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.
6.13. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню частково з підстав викладених у його мотивувальній частині.
VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
7.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
7.2. У цій справі позивач не сплачувала судовий збір, оскільки звільнена від нього відповідно до Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, №3674-VI. Доказів понесення інших судових витрат суду надано не було. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Чернівецької міської ради щодо нерозгляду та неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 08 червня 2021 р. про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
3. Зобов'язати Чернівецьку міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 червня 2021 р. про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за результатом чого прийняти рішення у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.
4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Чернівецька міська рада (м. Чернівці, площа Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36068147).
Суддя О.В. Анісімов