Ухвала
27 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 466/3579/20
провадження № 61-3220ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Львівгаз», товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про зобов'язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
АТ «Львівгаз», ТОВ «Львівгаз збут», у якому на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» просив: припинити дії, які порушують законне право абонента споживати природний газ, визнати недійсним квитанції, стягнути моральну (немайнову) шкоду у poзмipi 300 000 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня
2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Львівгаз», ТОВ «Львівгаз збут» про зобов'язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди (провадження № 61-4786ск21).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2021 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій справі відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 09 серпня 2021 року скасовано та справу направлено до Шевченківського районного суду
м. Львова для ухвалення додаткового рішення у справі за заявою
ОСОБА_1 .
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Львова
від 06 жовтня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до
АТ «Львівгаз», ТОВ «ЛьвівгазЗбут» про визнання в умовах від'єднання газопостачання по АДРЕСА_1 з 2012 року незаконними та недійсними квитанції про заборгованість ОСОБА_1 , як споживача газу, та зобов'язання керівників АТ «Львівгаз» та ТОВ «Львівгаз збут» припинити зловживання їх монопольним становищем із підробленням незаконних квитанцій про споживання та постачання газу по АДРЕСА_1 і наявності заборгованості у ОСОБА_1 - відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2021 року залишено без змін.
У березні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 466/3579/20.
Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», у справі «Шамоян проти Вірменії»).
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пунктів 2, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом касаційної інстанції в ухвалі від 08 квітня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі визнано зазначену справу малозначною.
Колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що указана справа є малозначною та не належить до виключень, передбачених пунктами 2, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.
На думку заявника, наявні випадки, передбачені підпунктами а), б) та в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Позивач не був позбавлений можливості доводити свої вимоги, зокрема вирішені додатковим рішенням, в судах першої та апеляційної інстанцій.
Сама по собі незгода із встановленими судами обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; позивачем реалізовано право на апеляційний перегляд, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Львівгаз», товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про зобов'язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
Є. В. Синельников
В. В. Шипович