Постанова
Іменем України
27 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 295/14777/20
провадження № 61-21045св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Служба автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 17 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Службу автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) (далі - Служба) надати ОСОБА_1 на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати
працівниця. Стягнено із Служби на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату
за три місяці з дня закінчення строкового договору в розмірі 59 167,08 грн (без відрахування (утримання) податків та обов'язкових платежів) та 2 000,00 грн
як відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнено зі Служби на користь ОСОБА_1 1 534,22 грн судового збору.
26 травня 2021 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся
до суду із заявою, у якій просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. До заяви долучив: договір про надання правової допомоги від 20 вересня 2020 року; акти виконаних робіт
з надання правової допомоги від 21 травня 2021 року; платіжне доручення
від 21 травня 2021 року № 61341389; виписку з рахунка від 21 травня 2021 року.
У заяві вказав, що відповідно до статті 141 ЦПК України заявив суду про надання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22 червня 2021 року
у прийнятті додаткового рішення та задоволенні заяви про стягнення витрат
на професійну правничу допомогу відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що немає підстав для ухвалення додаткового рішення, оскільки ОСОБА_1 не зазначила у позовній заяві орієнтовного розрахунку суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а також вказала, що такі витрати нею не понесені та не просила їх стягнути відповідно до змісту прохальної частини позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року ухвалу суду першої інстанції скасовано. Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат
на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що докази понесених витрат,
які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, подаються
до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Як свідчать матеріали справи, докази понесення судових витрат не подані протягом встановленого законодавством строку (заява направлена поштою 23 травня 2021 року), а тому відповідна заява залишається без розгляду.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року і прийняти нове рішення про задоволення заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу була зроблена 17 травня 2021 року,
а п'ятий день для подання відповідних доказів припадає на 22 травня
2021 року, і це вихідний день, тобто останній день для подання таких доказів
24 травня 2021 року. Заява була направлена 23 травня 2021 року.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2022 року Служба надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги. Зазначала, що твердження скаржника є безпідставними, необґрунтованими і такими,
що не підлягають задоволенню.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Богунського районного суду
м. Житомира.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
20 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Сачком А. В., який діє
на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії
ЖТ № 000746, виданого 20 липня 2015 року, а також між ОСОБА_1
та адвокатом Крижанівським В. П., який діє на підставі свідоцтва про право
на зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 000851, виданого 23 травня 2017 року, укладено договори про надання правової допомоги.
Пунктом 3 договорів встановлено, що за виконання обов'язків захисника клієнт сплачує адвокату гонорар за домовленістю сторін відповідно до акта виконаних робіт.
Згідно з актами виконаних робіт з надання правової допомоги від 21 травня
2021 року, складеними між адвокатами Сачком А. В., Крижанівським В. П.
та Заєць Д. А., вартість виконаних послуг склала 3 500,00 грн за кожним актом,
з яких: консультування, вивчення та правовий аналіз письмових документів - 500,00 грн; підготовка позовної заяви - 1 000,00 грн; участь у судових
засіданнях - 2 000,00 грн. Таким чином, загальна сума витрат на правову допомогу становить 7 000,00 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Заявник, який не дотримався процедури, визначеної частиною восьмою статті 141 ЦПК України, не має права на компенсацію судових витрат на правничу допомогу, оскільки докази розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови,
що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання
до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першою та другою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати
з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним
до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін,
в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або
чи викликала справа публічний інтерес.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи
як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення
та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність
їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Аналогічні правові висновки викладені у додатковій
постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі
№ 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства
та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу судових витрат визначено у статтях 141-142 ЦПК України.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що представники позивача - ОСОБА_3
та ОСОБА_4 були присутні в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду першої інстанції від 17 травня 2021 року, проте не заявляли про стягнення витрат на правничу допомогу.
Із відповідною заявою ОСОБА_3 звернувся до суду поза межами встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України процесуального строку - лише 23 травня 2021 року.
Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), залишила без розгляду заяву відповідача про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила,
що у своєму клопотанні відповідач не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску,
що є підставою для застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України (пункти 53, 57 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду
від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).
Таким чином, апеляційний суд зробив правильний висновок про залишення заяви без розгляд, але помилився щодо мотивів такого залишення, оскільки послався на пропуск ним п'ятиденного строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України для подання таких доказів. Правильним
у такому разі є мотив про те, що заявник не дотримався процедури, визначеної
частиною восьмою статті 141 ЦПК України, оскільки докази розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи подаються
до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Таких заяв та доказів під час дебатів подано
не було.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною першою статті 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення
у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 412 ЦПК України).
З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, судове рішення суду апеляційної інстанції змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної
чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд змінює судові рішення судів попередніх інстанцій, але виключно в частині мотивів їх ухвалення, то новий розподіл судових витрат
не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун