ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.02.2022Справа №910/13818/21
За позовомАкціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"
доАкціонерного товариства "Українська залізниця"
простягнення 85 802,43 грн.
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача:Лисак Т.Г.
від відповідача:Гачак І.О.
Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 85 802,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" стверджує, що внаслідок незабезпеченого Акціонерним товариством "Українська залізниця" збереження вантажу під час перевезення за залізничними накладними №53265179, №53253638, №53227468, №5338256, №51887784, №53706966, №53766085, №53781928, №48616635, №58616692 утворилась недостача, про що складено комерційні акти №420008/7/303 від 01.03.2021 про недостачу вантажу в вагоні №60360542, №388103/257 від 02.03.2021 2021 про недостачу вантажу в вагоні №56099203, №490000/27/296 від 02.03.2021 2021 про недостачу вантажу в вагоні №56950967, №490000/28/297 від 02.03.2021 2021 про недостачу вантажу в вагоні №56970403, №388103/306 від 11.03.2021 про недостачу вантажу в вагоні №53188447, №494209/307 від 02.12.2020 2021 про недостачу вантажу в вагоні №56190325, №450003/216/350 від 01.04.2021 2021 про недостачу вантажу в вагоні №55328751, №388103/330 від 02.04.2021 2021 про недостачу вантажу в вагоні №54751763, №410006/71/350 від 06.04.2021 2021 про недостачу вантажу в вагоні №62964333, №410006/72/361 від 06.04.2021 2021 про недостачу вантажу в вагоні №53525713, №454201/10/356 від 04.04.2021 про недостачу вантажу в вагоні №56968050, №454201/11/357 від 04.04.2021 про недостачу вантажу в вагоні №60025533, №388103/349 від 06.04.2021 про недостачу вантажу в вагоні №58919168, №454201/9/355 від 04.04.2021 про недостачу вантажу в вагоні №62256367, №388103/348 від 06.04.2021 про недостачу вантажу в вагоні №51806149, №371009/12 від 28.05.2021 про недостачу вантажу в вагонах №56125578 та №60028685, №406802/27/27 від 26.05.2021 про недостачу вантажу в вагоні №53541157.
Вартість недостачі вантажу за розрахунком позивача становить 85 802,43 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 відкрито провадження у справі №910/13818/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для надання заяв по суті спору.
20.09.2021 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що позивачем не доведено вини Акціонерного товариства "Українська залізниця" у неналежному виконанні договірних зобов'язань по договору перевезення.
Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем не підтверджена належним чином вартість вантажу, що перевозився за спірними накладними, в той час як долучені позивачем до позовної заяви довідки Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" про вартість вугільної продукції, підписані неналежними особами та не можуть вважатись належними та достатніми доказами вартості втраченого вантажу.
Також відповідач зазначає, що позивачем здійснено розрахунок вартості недостачі вантажу з урахуванням залізничної накладної №53263638, копія якої ним не була долучена до позовної заяви.
Разом із відзивом від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про витребування доказів.
Вказане клопотання мотивоване тим, що крім доведення правомірності вимоги вантажоодержувача до перевізника, доведенню також підлягає розмір фактичних збитків, який встановлюється за документами відправника, у зв'язку з чим необхідно витребувати докази для встановлення вартості вантажу, а саме:
- від позивача та Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" оригінали із всіма додатками Договору від 27.01.2016 №1-1-2016/006, що підтверджують кількість та вартість відправленого вантажу за залізничними накладними №53265179, №53263638, №53227468, №5338256, №51887784, №53706966, №53766085, №53781928, №48616635, №58616692;
- від позивача та Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" платіжні доручення або інші фінансові документи, що підтверджують оплату вартості поставленого вугілля згідно з вказаними залізничними накладними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 призначено у справі №910/13818/21 судове засідання на 18.11.2021.
У вказаній ухвалі судом було встановлено, що в предмет доказування у даній справі входить питання встановлення вартості вантажу за накладними №53265179, №53263638, №53227468, №5338256, №51887784, №53706966, №53766085, №53781928, №48616635, №58616692, у зв'язку з чим клопотання відповідача про витребування доказів задоволено частково та витребувано від Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" належним чином засвідчені копії або оригінали (які будуть повернуті позивачу після виготовлення судом копій): Договору від 27.01.2016 №1-1-2016/006 із всіма додатками до нього (зокрема, але не виключно, специфікації, заявки, замовлення тощо), що підтверджують кількість та вартість відправленого вантажу за залізничними накладними №53265179, №53263638, №53227468, №5338256, №51887784, №53706966, №53766085, №53781928, №48616635, №58616692; платіжні доручення або інші фінансові документи, що підтверджують оплату вартості поставленого вугілля згідно з вказаними залізничними накладними (рахунки, платіжні доручення тощо); інформацію щодо виробника спірної вугільної продукції, а у разі, якщо виробником даної продукції, що перевозилась за вказаними залізничними накладними, є відмінна від позивача особа - докази придбання даної продукції (договори, специфікації, рахунки, платіжні доручення на оплату таких рахунків тощо) з наданням правовстановчих документів за "ланцюжком" від виробника.
15.11.2021 засобами електронного зв'язку від Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" надійшли пояснення, в яких позивач зазначає, що він не є стороною Договору від 27.01.2016 №1-1-2016/006 та не є власником вугільної продукції, у зв'язку з чим позивач не може надати документи витребувані ухвалою суду від 01.11.2021.
В судове засідання 18.11.2021 представники сторін не з'явились, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 було відкладено судове засідання на 30.11.2021; витребувано від Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" належним чином засвідчені копії або оригінали (які будуть повернуті позивачу після виготовлення судом копій): Договору від 27.01.2016 №1-1-2016/006 із всіма додатками до нього (зокрема, але не виключно, специфікації, заявки, замовлення тощо), що підтверджують кількість та вартість відправленого вантажу за залізничними накладними №53265179, №53263638, №53227468, №5338256, №51887784, №53706966, №53766085, №53781928, №48616635, №58616692; платіжні доручення або інші фінансові документи, що підтверджують оплату вартості поставленого вугілля згідно з вказаними залізничними накладними (рахунки, платіжні доручення тощо); інформацію щодо виробника спірної вугільної продукції, а у разі, якщо виробником даної продукції, що перевозилась за вказаними залізничними накладними, є відмінна від позивача особа - докази придбання даної продукції (договори, специфікації, рахунки, платіжні доручення на оплату таких рахунків тощо) з наданням правовстановчих документів за "ланцюжком" від виробника.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 повторно зобов'язано Акціонерне товариство "Добропільська ЦЗФ" та Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" виконати вимоги ухвал суду від 01.11.2021 та від 22.11.2021 в частині витребування доказів; оголошено перерву в судовому засіданні на 21.12.2021.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 задоволено клопотання позивача; відкладено судове засідання на 18.01.2022; повторно зобов'язати Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" та Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" виконати вимоги ухвал суду від 01.11.2021 та 22.11.2021 в частині витребування доказів.
17.01.2022 засобами електронного зв'язку від Акціонерного товариства "Добропільська ЦЗФ" надійшли пояснення, в яких позивач зазначає, що він не є стороною Договору №1-1-2016/006 від 27.01.2016, а отже такий договір у позивача відсутній, а також відсутні платіжні доручення або інші фінансові документи, що підтверджують оплату вартості поставленого вугілля згідно з вказаними залізничними накладними (рахунки, платіжні доручення тощо). Разом із поясненням позивачем надано довідки, підписані власниками вугілля - Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" та Товариством з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська".
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 долучено подані позивачем докази до матеріалів справи; повторно зобов'язано позивача виконати вимоги ухвал суду від 01.11.2021 та 22.11.2021 в частині витребування доказів; оголошено перерву в судовому засіданні до 03.02.2022.
02.02.2022 засобами поштового зв'язку від Акціонерного товариства "Добропільська ЦЗФ" надійшли пояснення, в яких позивач зазначає, що він не є стороною Договору №1-1-2016/006 від 27.01.2016, а отже такий договір у позивача відсутній, а також відсутні платіжні доручення або інші фінансові документи, що підтверджують оплату вартості поставленого вугілля згідно з вказаними залізничними накладними (рахунки, платіжні доручення тощо).
Також позивач у своїх поясненнях зазначає, що Акціонерне товариство "Добропільська ЦЗФ" являється виробником спірної вугільної продукції шляхом надання послуги власникам рядового вугілля зі збагачення цього вугілля, в результаті наданої послуги власники отримують концентрат, який і є предметом перевезення відповідно до накладних. Акціонерне товариство "Добропільська ЦЗФ" не є власником спірної вугільної продукції, а право на стягнення вартості вугілля виникло на підставі передавального напису власника.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 15.02.2022.
14.02.2022 засобами електронного зв'язку від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли додаткові письмові пояснення, в яких відповідачем наведено розрахунок за спірними накладними, з урахуванням природної втрати у розмірі 2%.
15.02.2022 засобами електронного зв'язку від Акціонерного товариства "Добропільська ЦЗФ" надійшли пояснення, в яких позивач зазначає, що згідно спірних накладних до перевезення здано вугілля марок ДГ, Г Західного Донбасу у твердому стані, волога якого становить 0, що означає, відсутність перевищення гранично допустимої норми 16%, а тому невірно вказувати на перевищення гранично допустимої норми вологості вантажу, і як наслідок, при визначенні розміру недостачі маси вантажу у спірних вагонах, застосовувати норму природної втрати, яка складає 2%.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 18.02.2022.
В судове засідання 18.02.2022 представники сторін з'явились, позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.
В судовому засіданні 18.02.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на станції "Добропілля" Донецької залізниці передало Акціонерному товариству "Українська залізниця" для здійснення перевезення вантажу - вугілля кам'яне на станцію "Світлодарське" Донецької залізниці, "Бурштин" та "Добротвір" Львівської залізниці вантажоодержувачу - Теплова електрична станція Акціонерного товариства "Центренерго" та Акціонерне товариство "ДТЕК Захід" за залізничними накладними:
- №53265179 від 27.02.2021 (у вагоні №60360542 кількістю 69 700 кг);
- №53253638 від 27.02.2021 (у вагоні №560099203 кількістю 68 300 кг);
- №53227468 від 24.02.2021 (у вагоні №56950967 кількістю 68 600 кг, у вагоні №56970403 кількістю 71 000 кг);
- №53386256 від 07.03.2021 (у вагоні №53188447 кількістю 69 600 кг);
- №51887784 від 25.11.2020 (у вагоні №56190325 кількістю 68 700 кг);
- №53706966 від 28.03.2021 (у вагоні №55328751 кількістю 69 600 кг; у вагоні №5475163 кількістю 69 700 кг);
- №53766085 від 01.04.2021 (у вагоні №62964333 кількістю 69 700 кг; у вагоні №53525713 кількістю 68 900 кг);
- №53781928 від 02.04.2021 (у вагоні №56968050 кількістю 68 900 кг; у вагоні №6002553 кількістю 69 800 кг; у вагоні №58919168 кількістю 69 800 кг; у вагоні №62256367 кількістю 69 800 кг; у вагоні №51806149 кількістю 70 000 кг);
- №48616635 від 23.05.2021 (у вагоні №56125578 кількістю 69 400 кг; у вагоні №60028685 кількістю 69 900 кг);
- №48616692 від 23.05.2021 (у вагоні №53541157 кількістю 69 000 кг).
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що відповідач зобов'язаний відшкодувати Акціонерному товариству "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" суму збитків, понесених останнім в результаті виникнення недостачі вантажу у загальному розмірі 85 802,43 грн.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Залізничні накладні №53265179, №53263638, №53227468, №5338256, №51887784, №53706966, №53766085, №53781928, №48616635, №58616692є належною підставою, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
За своїм змістом та правовою природою складені залізничні накладні є договорами перевезення, які підпадають під правове регулювання глави 64 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України, глави 32 Господарського кодексу України, положень Закону України "Про залізничний транспорт".
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі (ч. 3 ст. 307 Господарського кодексу України).
Матеріалами справи (оригіналами накладних №53265179, №53263638, №53227468, №5338256, №51887784, №53706966, №53766085, №53781928, №48616635, №58616692) підтверджується прийняття вантажу до перевезення Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) від Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (вантажовідправник) та здійснення його перевезення зі станції відправлення "Добропілля" до станції призначення - "Світлодарське" Донецької залізниці, "Бурштин" та "Добротвір" Львівської залізниці.
За приписами ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Частиною 1 статті 110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (надалі - Статут залізниць України), передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
У статті 52 Статуту залізниць України передбачено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
На станції "Ім. Тараса Шевченка" Одеської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №60360542 (накладна №53265179) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №420008/7/303 від 01.03.2021 в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №60360542 та при зважуванні виявилось брутто 90 500 кг, тара 21 500 кг., нетто 69 700 кг., що менше ваги вказаної в документі (69 700 кг) на 700 кг.
На станції "Бурштин" Львівської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №56099203 (накладна №53263638) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №388103/257 від 02.03.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №56099203 та при зважуванні виявилось брутто 87 700 кг, тара 22 000 кг., нетто 65 700 кг., що менше ваги вказаної в документі (68 300 кг) на 2 600 кг.
На станції "Лиман" Донецької залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №56950967 (накладна №53227468) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №490000/27/296 від 02.03.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №56950967 та при зважуванні виявилось брутто 88 000 кг, тара 22 200 кг., нетто 65 800 кг., що менше ваги вказаної в документі (68 600 кг) на 2 800 кг.
На станції "Лиман" Донецької залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №56970403 (накладна №53227468) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №490000/28/297 від 02.03.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №56970403 та при зважуванні виявилось брутто 89 700 кг, тара 19 900 кг., нетто 69 800 кг., що менше ваги вказаної в документі (69 800 кг) на 1 200 кг.
На станції "Бурштин" Львівської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №53188447 (накладна №53386256) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №388103/306 від 09.03.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №53188447 та при зважуванні виявилось брутто 90 700 кг, тара 23 100 кг., нетто 67 600 кг., що менше ваги вказаної в документі (69 600 кг) на 2 000 кг.
На станції "Нижньодніпровськ-вузол" Придніпровської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №55328751 (накладна №53706966) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №450003/216 від 01.04.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №55328751 та при зважуванні виявилось брутто 88 000 кг, тара 22 100 кг., нетто 65 900 кг., що менше ваги вказаної в документі (69 600 кг) на 3 700 кг.
На станції "Бурштин" Львівської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №54751763 (накладна №53706966) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №388103/330 від 02.04.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №54751763 та при зважуванні виявилось брутто 89 850 кг, тара 22 100 кг., нетто 67 750 кг., що менше ваги вказаної в документі (69 700 кг) на 1 950 кг.
На станції "Знам'янка" Одеської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №62964333 (накладна №53766085) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №410006/71/350 від 05.04.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №62964333 та при зважуванні виявилось брутто 91 200 кг, тара 22 800 кг., нетто 68 400 кг., що менше ваги вказаної в документі (69 700 кг) на 1 300 кг.
На станції "Знам'янка" Одеської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №53525713 (накладна №53766085) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №410006/72/361 від 06.04.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №53525713 та при зважуванні виявилось брутто 89 450 кг, тара 22 500 кг., нетто 66 950 кг., що менше ваги вказаної в документі (68 900 кг) на 1 950 кг.
На станції "Чаплине" Придніпровської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №56968050 (накладна №53781928) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №454201/10/356 від 04.04.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №56968050 та при зважуванні виявилось брутто 85 650 кг, тара 22 000 кг., нетто 63 650 кг., що менше ваги вказаної в документі (68 900 кг) на 5 250 кг.
На станції "Чаплине" Придніпровської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №60025533 (накладна №53781928) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №454201/11/357 від 04.04.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №60025533 та при зважуванні виявилось брутто 87 950 кг, тара 21 800 кг., нетто 66 150 кг., що менше ваги вказаної в документі (69 800 кг) на 3 650 кг.
На станції "Бурштин" Львіівської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №58919168 (накладна №53781928) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №388103/349 від 06.04.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №58919168 та при зважуванні виявилось брутто 89 850 кг, тара 22 600 кг., нетто 67 250 кг., що менше ваги вказаної в документі (69 800 кг) на 2 550 кг.
На станції "Чаплине" Придніпровської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №62256367 (накладна №53781928) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №154201/9/355 від 04.04.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №62256367 та при зважуванні виявилось брутто 86 150 кг, тара 22 200 кг., нетто 63 950 кг., що менше ваги вказаної в документі (69 800 кг) на 5 850 кг.
На станції "Бурштин" Львівської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №51806149 (накладна №53781928) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №388103/348 від 06.04.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №51806149 та при зважуванні виявилось брутто 87 750 кг, тара 21 500 кг., нетто 66 250 кг., що менше ваги вказаної в документі (70 000 кг) на 3 750 кг.
На станції "Добротвір" Львівської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагонах №56125578 та №60028685 (накладна №48616635) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №371009/12 від 28.05.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагонах №56125578 та №60028685 та при зважуванні виявилось, що у вагоні №56125578 - брутто 91 000 кг, тара 22 800 кг., нетто 68 200 кг., що менше ваги вказаної в документі (69 400 кг) на 1 200 кг, а у вагоні №60028685 - брутто 91 600 кг, тара 24 000 кг., нетто 67 600 кг., що менше ваги вказаної в документі (69 900 кг) на 2 300 кг,
На станції "Подільськ" Одеської залізниці було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №53541157 (накладна №48616692) з масою вантажу, яка була зазначена у накладній, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом комерційного акту №406802/27/27 від 26.05.2021, в якому вказано, що було проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яне у вагоні №53541157 та при зважуванні виявилось брутто 86 550 кг, тара 21 900 кг., нетто 64 650 кг., що менше ваги вказаної в документі (69 000 кг) на 4 350 кг.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частинами 1, 3 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. (ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України).
За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Статтею 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
У відповідності до ст. 2 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002) комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
Щодо наданих позивачем доказів вартості вантажу суд зазначає наступне.
На підтвердження вартості вугільної продукції позивачем надано довідки, які видані відправником вугілля (Акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська ЦЗФ") та власниками такого вугілля (Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля", Товариством з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська").
В 2.7. роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" зазначено, що згідно зі статтями 924 Цивільного кодексу України, 314 Господарського кодексу України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
Із аналізу наведеного роз'яснення вбачається, що вартість вантажу може бути визначена на підставі будь-якого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Крім того, із наведеного роз'яснення не слідує, що для визначення вартості вантажу є потреба надання всіх документів, перелічених у п. 2.7. роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".
Зокрема, надання таких документів (договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної тощо) частково чи в повному обсязі може бути обумовлене у разі наявності у залізниці чи у суду обґрунтованих сумнівів щодо дійсної вартості вантажу, від якого залежить розрахунок збитків, завданих його втратою.
Оскільки Акціонерним товариством "Українська залізниця" було поставлено під сумнів вартість та характеристики вугілля, за клопотанням відповідача судом було витребувано відповідні докази.
З огляду на те, що вартість вугілля кам'яного вказана у наданих документах не є вище ринкової, то суд приходить до висновку про можливість прийняття наданих позивачем документів, як належних доказів вартості вантажу, та достатність таких доказів.
Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів з мінеральним паливом - вугіллям кам'яним, становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах.
Згідно з пп. 2 п. 114 Статуту залізниць України та п. 27 Правил видачі вантажів визначається вартість недостачі вологого вугілля із врахуванням норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто в розмірі 2%.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що при здійсненні розрахунку нестачі вантажу у спірних вагонах необхідно враховувати норму природних втрат у розмірі 2%.
В залізничних накладних №53265179, №53253638, №53227468, №5338256, №51887784, №53706966, №53766085, №53781928, №48616635, №58616692 відсутні відомості про те, що вантаж був відправлений у вологому стані.
Позивач зазначає, що згідно спірних накладних до перевезення здано вугілля марок ДГ, Г Західного Донбасу у твердому стані, волога якого становить 0, тобто вугілля було здано у сухому вигляді, а отже необхідно застосовувати норму природньої втрати у розмірі 1%.
Суд критично ставиться до таких тверджень з огляду на наступне.
Природно, що в стандартах, які встановлюють вимоги до якості вугілля за окремими видами споживання, передбачаються граничні норми допустимого вмісту вологи у вугіллі, при більшому ж вмісті вологи вугілля бракують. Що стосується продукції вуглезбагачувальних фабрик, то на підставі даних аналізу лабораторної проби за вмістом робочої вологи робляться також знижки з маси відвантаженої партії вугілля за різницею між фактичним вмістом вологи і встановленої прейскурантом нормованої вологості (О.Ю. Свєткіна, О.Б. Нетяга, Г.В. Тарасова, С. М. Лисицька. Основи технічного аналізу вугілля. Навчальний посібник. - Дніпро: ДВНЗ "НГУ", 2016.).
Гігроскопічність - здатність мінералів і гірських порід поглинати вологу з повітря. Розрізняють гігроскопічність неповну і максимальну. Неповна характеризується кількістю вологи, яка поглинається породою чи мінералом при даній відносній вологості повітря; максимальна - найбільшою кількістю вологи, яка поглинається з повітря при максимальному насиченні парами води. Значну гігроскопічність мають торф, буре вугілля, галіт, карналіт, монтморилоніт та ін. Слабка гігроскопічність у кристалічних порід магматичного і метаморфічного походження, тальку, щільного кам'яного вугілля, бітумінозних пісковиків та ін. (Вовк В. М. Геологічний словник: для студентів вищих навчальних закладів. - Кіровоград: "КОД", 2012.).
Таким чином, загальновідомим фактом є те, що вугілля має здатність до поглинання вологи (гігроскопічність), а отже перебуває у вологому стані (вміст вологи 3%-5%).
Тобто вугілля, яке видобувається має вологість та при перевезенні навалом у вагонах така вологість лише збільшується.
Крім того, в провадження Господарського суду міста Києва перебувала аналогічна справа №910/13817/21, в якій на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківськцемент" було надано копію Договору поставки №1-1-2019/008 від 01.03.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдинг", як постачальником, та Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківськцемент", як покупцем.
Пунктом 4.1 Договору поставки №1-1-2019/008 від 01.03.2019 визначено, що кам'яне вугілля Г 0-100, що постачається за Договором, має вологість 10% (середнє значення) та 12% (граничне значення).
З п. 1 Специфікації до Договору поставки №1-1-2019/008 від 01.03.2019 вбачається, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугілля кам'яне Г (Г1) (0-100), Г (Г2) (0-100), ДГ (0-100) (код УК ЗЕД - 2701) вологість якого 10% (розрахункове (базове) значення) та 14% (граничне значення).
На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів в межах справи №910/13817/21 Акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" було надано копію Договору поставки вугілля №916-ЦД-ДЦ від 19.03.2021 укладеного між Акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", як покупцем, та Державним підприємством "Добропіллявугілля-Видобуток", як продавцем.
Пунктом 4.1 Договору поставки вугілля №916-ЦД-ДЦ від 19.03.2021 визначено, що вугілля марки Алмазная (ГЖП) та Новодонецька Г (Г2), що постачається за Договором, має вологість 6,5% (базова) та 12% (допустимий діапазон).
Таким чином, умовами наведених договорів спростовується твердження позивача, що кам'яне вугілля відповідних марок могло мати вологість 0.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що кам'яне вугілля, що перевозилось, було здано у вологому стані.
Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що при вирішенні даної категорії спорів суд касаційної інстанції застосовує саме 2% норму недостачі, зокрема, у постанові об'єднаної палати від 04.03.2020 у справі №905/487/19, у постановах від 05.02.2020 у справі №910/3868/19, від 10.08.2018 у справі №910/22324/16, у постанові від 25.01.2021 у справі №910/118/20 та у постанові від 21.07.2021 справі №914/2343/19 (ч. 4 ст. 236 ГПК України).
З урахуванням наведеного, при видачі вантажу з кам'яним вугіллям застосовується норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка становить 2% маси вантажу, що зазначена в перевізних документах.
Таким чином, з урахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п. 27 Правил видачі вантажів складає 2%, а отже нестача вантажу у вагонах №60360542 (не має недостачі), №560099203 (1 234 кг.), №56950967 (1 428 кг), №56970403(не має недостачі), №53188447 (608 кг), №56190325 (2 026 кг), №55328751 (2 308 кг), №5475163 (556 кг), №62964333 (не має недостачі), №53525713 (572 кг), №56968050 (3 872 кг), №60025533 (2 254 кг), №58919168 (1 154 кг), №62256367 (4 454 кг), №51806149 (2 350 кг), №56125578 (не має недостачі), №60028685 (902 кг), №53541157 (2 970 кг) становить 26 688 кг або 26,688 т.
За розрахунками позивача загальна вартість збитків у вигляді нестачі у вагонах у вагонах №60360542 (6,88 грн.), №560099203 (4 405,04 грн.), №56950967 (4 642,51 грн.), №56970403 (1 076,08 грн.), №53188447 (3 165,49 грн.), №56190325 (5 569,46), №55328751 (6 986,31 грн.), №5475163 (2 914,06 грн.), №62964333 (1 357,29 грн.), №53525713 (2 838,38 грн.), №56968050 (10 161,86 грн.), №60025533 (6 577,03 грн.), №58919168 (4 126,24 грн.), №62256367 (11 478,60 грн.), №51806149 (6 795,37 грн.), №56125578 (1 202,21 грн.), №60028685 (3 803,82 грн.), №53541157 (8 695,79 грн.) становить 85 802,43 грн.
Здійснивши перерахунок наданого позивачем розрахунку вартості збитків у вагонах: №60360542 (накладна №53265179), №560099203 (накладна №53253638), №56950967 (накладна №53227468), №56970403 (накладна №53227468), №53188447 (накладна №53386256), №56190325 (накладна №51887784), (накладна №53706966), №5475163 (накладна №53706966); №62964333 (накладна №53766085), №53525713 (накладна №53766085), №56968050 (накладна №53781928), №6002553 (накладна №53781928), №58919168 (накладна №53781928), №62256367 (накладна №53781928), №51806149 (накладна №53781928), №56125578 (накладна №48616635), №60028685 (накладна №48616635), №53541157 (накладна №48616692), суд дійшов висновку, що правомірною сумою збитків, заподіяних позивачу внаслідок втрати частини вантажу з вини перевізника, з урахуванням норми природних втрат у 2%, становить 60 133,37 грн.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт втрати частини вантажу у загальному розмірі 26,688 т. у вагонах №60360542 (накладна №53265179), №560099203 (накладна №53253638), №56950967 (накладна №53227468), №56970403 (накладна №53227468), №53188447 (накладна №53386256), №56190325 (накладна №51887784), (накладна №53706966), №5475163 (накладна №53706966); №62964333 (накладна №53766085), №53525713 (накладна №53766085), №56968050 (накладна №53781928), №6002553 (накладна №53781928), №58919168 (накладна №53781928), №62256367 (накладна №53781928), №51806149 (накладна №53781928), №56125578 (накладна №48616635), №60028685 (накладна №48616635), №53541157 (накладна №48616692), а відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу.
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" підлягають задоволенню частково із стягненням з Акціонерного товариства "Українська залізниця" збитків у розмірі 60 133,37 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1; ідентифікаційний код 00176472) збитки у розмірі 60 133 (шістдесят тисяч сто тридцять три) грн. 37 коп. та судовий збір у розмірі 1 590 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто) грн. 90 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 02.05.2022.
Суддя Р.В. Бойко