Справа № 534/1514/20 Номер провадження 11-кп/814/561/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
28 квітня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 січня 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ Полтавської області, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, із середньою освітою, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
за участю прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції)
захисника - адвоката ОСОБА_6 , ( в режимі відеоконференції)
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 січня 2022 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 4 (чотири) місяці.
До набрання вироком законної сили застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою та взято під варту в залі суду.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 визначеного обчислювати від дати набрання вироком законної сили та відповідно до ч.5 ст.72 КК України зараховано у строк відбування ним покарання період попереднього ув'язнення з моменту його фактичного затримання до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 судові витрати та вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком суду 14.09.2020, близько 12 год. 30 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні торгової зали магазину ТМ «Аврора» розташованої на 2-му поверсі будинку АДРЕСА_2 , діючи таємно, повторно, шляхом вільного доступу, з приміщення торгової зали вищевказаного магазину, здійснив крадіжку товарно-матеріальних цінностей, а саме: універсального торцевого ключа-голівки з ручкою «Gator Grip», 7-19 мм., цифрового термометру-гігрометру с виносним датчиком температури «HTC-2», електронного цифрового термометру з щупом «TP101», трьох навісних замків «ABFCS» 63 мм., вартість яких згідно обвинувального акту становить 183 грн, 138 грн 55 коп., 94 грн 50 коп., 67 грн 30 коп. відповідно на загальну суму .
Разом тим, на підставі п.6 ч.2 ст.242 КПК України з врахуванням показів потерпілої та наданих нею відомостей про вартість товарів у продажу, судом встановлено, що вартість універсального торцевого ключа-голівки з ручкою «Gator Grip», 7-19 мм становить 119 грн; вартість цифрового термометру-гігрометру с виносним датчиком температури «HTC-2» становить 79 грн; вартість електронного цифрового термометру з щупом «TP101» становить 54 грн та вартість трьох навісних замків «ABFCS» 63 мм становить 49 грн. за кожен. Дані речі належали ФОП Шеремет ВО, чим спричинено останній матеріальний збиток на загальну суму 399 грн.
Після цього, ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб , які їх подали
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду щодо ОСОБА_7 змінити в частині призначеного покарання та пом'якшити призначене покарання обвинуваченому. В обґрунтування апеляційних вимог адвокат вказує , що судом безпідставно не встановлено пом'якшуючих покарання обставин , оскільки обвинувачений в судовому засіданні вину визнав частково , а саме : в частині викрадення трьох навісних замків . При цьому майно повернуто , а отже матеріальні збитки потерпілої сторони відсутні , про зазначила потерпіла ОСОБА_9 в своїй заяві . Вказують , що єдиним доказом вини є щире зізнання самого ОСОБА_7 . При призначенні покаранням судом також не враховані характеристики на обвинуваченого.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні обвинувачений та адвокат апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з наведених в ній підстав.
Прокурор в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду
Заслухавши суддю доповідача , учасників судового провадження , вивчивши матеріали кримінального провадження , перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених положень кримінального процесуального законодавства.
Фактичні обставини по справі в апеляційній скарзі не оспорюються, не перевіряються зазначені обставини і колегією суддів апеляційного суду відповідно до положень ст.404 КПК України.
Доводи апеляційної скарги адвоката в інтересах обвинуваченого щодо суворості призначеного покарання колегія суддів вважає непереконливими.
Відповідно до вимог статей 50,65 КК особі , яка вчинила злочин , має бути призначене покарання , необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості , співмірності та індивідуалізації , покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій , їх небезпечності та даним про особу винного.
Покарання є заходом примусу , що застосовується від імені держави за вироком суду до особи , визнаної винною у вчиненні злочині , і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання , необхідне і достатнє для виправлення засуджених , а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими , так і іншими особами . Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає з статті 61 Конституції України , відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер , а також з принципу правової держави , з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Відповідно до статті 414 КПК України невідповідним тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання , яке хоч і не виходить за межі , встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність , але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження та вироку суду, призначаючи обвинуваченому покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і злочин вчинив після постановлення вироку в іншій справі, є непрацюючим, без міцних соціальних зв'язків, часткове визнання вини.
Врахувавши зазначені обставини суд призначив покарання в межах санкції статті.
Із вказаним висновком місцевого суду погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Всі обставини, на які посилається адвокат в своїй апеляційній скарзі, є тотожними тим, які наводились в суді першої інстанції і яким суд дав належну оцінку.
Колегія суддів не може погодитись із доводами апеляційної скарги адвоката, що факт повернення майна є свідченням відшкодування шкоди.
Як зазначає і сам адвокат в своїй апеляції, мова йдеться про вилучення викраденого майна після викриття обвинуваченого.
Розцінювати цей факт, як добровільне відшкодування шкоди, в розумінні положень кримінального процесуального законодавства, колегія суддів підстав не знаходить.
Не погоджується колегія суддів також і з доводами апеляції адвоката, що мають місце обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, обвинувачений вину визнав частково, відсутні обставини, які свідчать про сприяння розкриттю злочину.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що призначене обвинуваченому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
Підстав вважати призначене покарання вочевидь несправедливим через його суворість, про, що йдеться в апеляції адвоката, колегія суддів не знаходить.
Вирок суду відповідає приписам статті 374 КПК України, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, колегією суддів не встановлено.
Таким чином апеляційну скаргу адвоката в інтересах обвинуваченого слід залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376,404,405,407,419 КПК України, колегія суддів Полтавського апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 січня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 3 місяців з моменту проголошення , а особою, яка перебуває під вартою - у той же самий строк з моменту отримання копії судового рішення.
Судді:
____________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .
Виготовлено з автоматизованої системи
документообігу суду
02.05.2022
Помічник судді ОСОБА_10