Справа № 420/3544/22
03 травня 2022 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» (68443, Одеська область, Арцизький район, с. Холмське, вул.Кутузова, 98, код ЄДРПОУ 24759563) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови
До Одеського окружного адміністративного суду 14 лютого 2022 року надійшла позовна заява Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови №321899 від 20.12.2021 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.10.2021 працівниками відповідача було проведено габаритно-ваговий контроль його автомобіля. Документи, складені за результатами здійснення 25.10.2021 габаритно-вагового контролю транспортного засобу Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» свідчать про порушення п.16 Порядку №1567, а саме проведення габаритно-вагового контролю однією посадовою особою Укртрансбезпеки, без залучення другого співробітника Укртрансбезпеки або посадової особи Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, що позбавляє такі документи доказової сили. Центральним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у порушення вимог п.12 Порядку №879 не надано, а в Акті №319141 вiд 25.10.2021 та у Постанові №321899 від 20.12.2021 - не наведено докази проведення повірки ваг, на яких здійснено таке зважування, що виключає можливість використання вказаних ваг, а складені на підставі такого зважування документи не можуть визнаватися правомірними. У порушення приписів пп.2 п.2 Порядку №879 оскаржувана Постанова №321899 від 20.12.2021 не містить вказівки на використану під час перевірки Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» методику вимірювання, затверджену Держстандартом. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» 25.10.2021 здійснено з порушенням вимог п.21, 23, 24 Порядку №879, внаслідок чого Постанова №321899 вiд 20.12.2021 не може вважатися законною та обґрунтованою. Постанова №321899 вiд 20.12.2021, яка є актом індивідуальної дії не містить обґрунтованого опису складу правопорушення та його правової кваліфікації, що суперечить принципам «належного урядування» та «правової визначеності».
Вважаючи такі дії відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою судді від 21 лютого 2022 року ухвалено прийняти до розгляду позовну заяву Фермерського господарства «ПРОМІНЬ». Відкрити провадження у адміністративній справі. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Витребувати у Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких прийнято спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Зазначені документи надати у 15-денний строк з моменту отримання копії ухвали суду.
При цьому, у прохальній частині позовної заяви позивач просить справу №420/3544/22 розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Щодо зазначеного клопотання, суд зазначає таке.
Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч.ч.1-3 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Суд встановив, що спір в цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зауважує, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею позовній заяві, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст.257 КАС України, позивач не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Представником позивача не наведено жодних достатніх та обґрунтованих підстав для доцільності розгляду вказаної справи в порядку загального позовного провадження та не зазначено в чому саме полягає складність даної справи, суспільний резонанс чи інших обставин, що свідчать про необхідність розгляду справи №420/3544/22 за правилами загального позовного провадження.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання представника позивача про розгляд справи №420/3544/22 у порядку загального позовного провадження є необґрунтованим, недоведеним та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи №420/3544/22 в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА