справа№380/1441/22
29 квітня 2022 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Пенсійного фонду України, в якій містяться вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нерозгляду заяви (вих. № 2055 від "31" грудня 2021 року) про надання згоди ПОЗИВАЧЕВІ від органу доходів і зборів шляхом узгодження суми недоїмки за період 01.01.2019-31.12.2020 р.р. (за приписами п. 5 розділу VI Інструкції) зобов'язання розглянути заяву (вих. № 2055 від "31" грудня 2021 року), повідомити ПОЗИВАЧА про результати.
Ухвалою судді від 07.02.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 992,40 грн, або доказів звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір” (довідки органу доходів і зборів про розмір доходів за 2021 рік); позовної заяви у примірниках для суду та учасників справи оформлених відповідно до приписів ст. 160 КАС України.
Ухвалою судді від 21.02.2022 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №380/1441/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду довідки з органу ДПС про відсутність доходів за попередній календарний рік або довідки за формою ОК-5 за 2021 рік
Ухвалою судді від 28.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору в адміністративній справі до винесення судового рішення у справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 31.12.2021 ним надіслано на електронну адресу відповідача заяву про надання згоди заявнику від органу доходів і зборів шляхом узгодження суми недоїмки за період 01.01.2019-31.12.2020 (за приписами п.5 розділу VI Інструкції), що отримана відповідачем 04.01.2022 . Позивач стверджує, що станом на день підписання позовної заяви позивач не отримав жодної відповіді. Позивач, вважає бездіяльність відповідача щодо ненадання йому відповіді на зазначену заяву протиправною, тому звернувся до суду з цим позовом.
24.03.2022 за вх.№22441 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що звернення ОСОБА_1 було розглянуто та надано відповідь листом від 01.02.2022 №1810-86/А-56/8-1300/21, який скеровано на електронну адресу позивача.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
31.12.2021 ОСОБА_1 скеровано на адресу відповідача заяву про надання згоди заявнику від органу доходів і зборів шляхом узгодження суми недоїмки за період 01.01.2019-31.12.2020 (за приписами п. 5 розділу VI Інструкції).
Вказане звернення зареєстроване Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 04.01.2022 за вх. №8/8.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо не надання відповіді на звернення від 31.12.2021, звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України їхнього конституційного права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).
Статтею 1 Закону України “Про звернення громадян” визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Згідно з ст. 3 Закону України “Про звернення громадян”, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про звернення громадян” звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 7 Закону України “Про звернення громадян”, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Статтею 18 Закону України “Про звернення громадян” встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про звернення громадян”, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно з ст. 19 Закону України “Про звернення громадян”, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.
Статтею 20 Закону України “Про звернення громадян” визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
З матеріалів справи слідує, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 31.12.2021, скерованою на електронну адресу відповідача 31.12.2021.
Вказану заяву відповідачем отримано та зареєстровано 04.01.2022 за реєстраційним номером 8/8.
Щодо терміну розгляду звернення, то суд зазначає таке.
Суд встановив, що 01.02.2022 відповідачем розглянуто звернення позивача від 31.12.2021, яке було зареєстроване у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області 04.01.2022 за №8/8 та надано відповідь вих. №1810-86/А-56/8-1300/22.
З огляду на вказане, суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало відповідь на звернення позивача від 31.12.2021 у строк, встановлений ст.20 Закону України “Про звернення громадян”.
Як видно з матеріалів справи, відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на звернення позивача від 31.12.2021 датована 01.02.2022 за №1810-86/А-56/8-1300/22 та скерована позивачу на електронну адресу.
Відтак, відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надана позивачу у встановлений Законом України “Про звернення громадян” строк.
Таким чином доводи позивача про протиправну бездіяльність відповідача, щодо надання відповіді на його заяву від 31.12.2021 не заслуговують уваги.
Ба більше, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон 2464) контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного соціального внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску віднесено до функцій органів доходів і зборів (органів Державної податкової служби).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами першою, другою ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішенням у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
За сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Разом з тим, частиною 1 ст. 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Пунктом 5 ч.1 ст. 244 КАС України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Суд зазначає, що за подання позовної заяви ОСОБА_1 не сплатив судовий збір та при поданні позовної заяви клопотав про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою судді від 28.02.2022 провадження у справі відкрито, та відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, наявні правові підстави для стягнення з позивача в користь Державного бюджету несплачений судовий збір в сумі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
вирішив :
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Львівського окружного адміністративного суду (отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Грень Н.М.