Справа № 577/1213/22
Провадження № 1-кс/577/525/22
"03" травня 2022 р. м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велика Загорівка Ніжинського району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, учасника бойових дій, раніше не судимого, -
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
03 травня 2022 р. слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 86835 грн.
Клопотання обґрунтовується тим, що 01.05.2022 р. близько 12.00 год. ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу проник до приміщення магазину «Пані», що розташований в АДРЕСА_2 , звідки вчинив крадіжку жіночої сумки з гаманцем, в якому знаходилися грошові кошти у сумі 160 грн., що належить ОСОБА_7 , та ноутбуку марки «НР PROBOOK 6470», що належить ОСОБА_8 , чим спричинив матеріальних збитків.
Відомості за цим фактом 01.05.2022 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022200450000293 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та розпочато досудове розслідування.
02.05.2022 р. підозрюваного повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вина ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме протоколами допиту потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколом огляду місця події від 01.05.2022 р. за адресою АДРЕСА_2 , яким було зафіксовано обстановку на місці події; протоколом затримання особи, в порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду місця події від 01.05.2022 р. за адресою: АДРЕСА_3 , де було виявлено жіночу сумочку коричневого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.05.2022 р.; протоколом допиту ОСОБА_6 від 02.05.2022 р.; протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 02.05.2022 р., який на місці продемонстрував обстановку вчинення ним злочину, а також іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_6 повідомлений про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
В ході досудового розслідування встановлено ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який дає обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про існування ризику, передбаченого п.1 ч.3 ст.177 КПК України свідчать наступні обставини - ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, злочин вчинений в умовах воєнного стану, є мешканцем Чернігівської області та відомості про його реєстрацію відсутні.
Про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України свідчать наступні обставини в ході досудового розслідування допитано свідка ОСОБА_9 , який підтверджує обставини скоєння ОСОБА_6 злочину та який фактично проживає разом з підозрюваним в одному будинку тривалий час. Тому підозрюваний може чинити тиск на нього з метою зміни ним своїх показань.
Про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України свідчать наступні обставини: ОСОБА_6 офіційно ніде не працює та не має постійного джерела прибутку, раніше притягався та засуджувався за скоєння аналогічного корисливого злочину.
Прокурор підтримала клопотання фактично пославшись на обставини викладені вище.
ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_4 заперечують задоволенню клопотання прокурора, просять обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, приходить висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 02 травня 2022 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.4 КК України (а.с. 34-35).
Відповідно до припису ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 р. у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.
У відповідності до ст. 5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв'язки з суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя переконався, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.4 КК України, яке є тяжким злочином за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 05 р. до 08 р.
Досліджені додані до клопотання матеріали вказують на наявність вагомих фактів, які стали причиною виникнення підозри, найпереконливіші з яких: заяви про вчинення кримінального правопорушення від 01.05.2022 р., протоколи допиту потерпілих від 02.05.2022 р., протоколи огляду місця події від 01.05.2022 року, протоколом допиту підозрюваного від 02.05.2022 р., протоколом слідчого експерименту та іншими матеріалами кримінального провадження (а.с.7-69).
Не вдаючись в оцінку даних доказів, та інших, зібраних на досудовому слідстві, слідчий суддя в той же час враховує об'єктивний характер встановлених фактів і приходить до висновку, що підозра підтверджується доказами, які є достатніми на даному етапі досудового розслідування.
При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.
Тому всі докази перевірялися лише з точки зору обґрунтованості підозри та наявності ризиків.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором, що існує ризик незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні. Оскільки, ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину за скоєння якого згідно санкції ст. 185 ч.4 КК України йому загрожує покарання у виді позбавленням волі строком до 08 р., фактично проживав разом зі свідком ОСОБА_9 в одному будинку тривалий час, тому може чинити тиск на нього з метою зміни ним своїх показань. Разом з цим, наявність інших ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення зазначених у клопотанні, лише декларується, але не доведена.
Так, підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, не підтверджені жодним фактом. Посилання при цьому лише на тяжкість злочину та покарання за нього, є недостатнім обґрунтуванням вказаного ризику, оскільки підозрюваний в розшуку не перебував, має постійне місце проживання, (а.с.74), раніше не судимий.
Слідчим суддею враховано також, що ОСОБА_6 має місце реєстрації АДРЕСА_4 та місце мешкання АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, раніше не судимий, має хворобливий стан (а.с.74-79), характеризується позитивно за місцем проживання (а.с. 74).
Оцінивши все в сукупності, слідчий суддя вважає необхідним та доцільним, керуючись нормою ч.4 ст. 194 КПК України, обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, оскільки прокурором не доведено обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК, а саме, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного, наявність ризику, положення п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, вважаю доцільним застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
Керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 197, 376 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.4 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
2) цілодобово не відлучатися з місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора, слідчого або суду;
3) носити електронні засоби контролю;
4) утримуватись від спілкування у будь-якій формі зі свідками по справі;
5) здати на зберігання до СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 03 липня 2021 року до 24 год. 00 хв.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що покладені на нього обов'язки застосовуються до 03 липня 2022 року до 24 год. 00 хв. У разі необхідності зазначений строк може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію та обов'язки скасовуються.
Підозрюваному ОСОБА_6 під підпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що у разі їх невиконання до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 02 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ОСОБА_6 обов'язків, покладених на нього у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на Бахмацький РВ ГУНП в Чернігівській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 05 днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом 05 днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддяОСОБА_1