Ухвала від 28.04.2022 по справі 1-34/03

Справа № 1-34/03

Провадження № 1-о/456/6/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року місто Стрий

Колегія суддів Стрийського міськрайонного суду Львівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2003 року на підставі ст.459 КПК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2018 року до Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2003 року, яким ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочинів, передбачених п. 10 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 129, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 152, ч. 4 ст. 152 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі. Заяву ОСОБА_4 мотивує тим, що 14.11.2003 р.

Апеляційним судом Львівської області відносно нього ухвалено вирок, відповідно до якого його визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених п. 10 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 129, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 152, ч. 4 ст. 152 КК України та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Нововиявленою обставиною вважає той факт, що в ході досудового розслідування та розгляду кримінальної справи відносно нього, очевидним було зловживання слідчого, прокурора та суду, покладених на них обов'язків.

Крім того, посилається на те, що 26.01.2003 р. під час його затримання до нього застосовувалися жорстокі методи допиту, що доводиться висновком судово-медичної експертизи №48 від 26.01.2003 р..

Також стверджує, що на досудовому розслідуванні, та його допиту йому не було надано адвоката та перекладача.

Крім вищенаведеного, надає додаткові пояснення щодо обставин невідповідності матеріалів кримінального провадження його поясненням.

На підставі наведеного просить відкрити кримінальне провадження за нововиявленими обставинами.

В судове засідання ОСОБА_4 не з'явився у зв'язку з тим, що відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі у ФБУ виправній колонії №18 УФСИН Росії по Ямало-Ненецькому автономному округу. Про розгляд заяви ОСОБА_4 був належним чином повідомленим, про що свідчить розписка останнього на рекомендованому повідомленні, яке повернулось на адресу суду з ФБУ виправній колонії №18 УФСИН Росії по Ямало-Ненецькому автономному округу. Окрім цього, на адресу начальника ФБУ виправної колонії №18 УФСИН Росії по Ямало-Ненецькому автономному округу судом направлявся лист з проханням повідомити суд про можливість проведення судового засідання щодо розгляду заяви ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 р. за нововиявленими обставинами в режимі відеоконференції. Окрім цього, отримавши повідомлення про час та місце розгляду справи, засуджений ОСОБА_4 з жодними заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Разом з тим, моніторингом системи документообігу суду «Д-3» та реєстру судових рішень встановлено, що вищезазначені заяви ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 за нововиявленими обставинами є непоодинокими, а відповідно і запити про міжнародну правову допомогу, а саме: щодо вирішення питання організації проведення розгляду заяв ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 за нововиявленими обставинами в режимі відеоконференції, та вже були предметом розгляду Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Так з отриманої від канцелярії суду інформації, скерованої Міністерством юстиції України на адресу Стрийського міськрайонного суду Львівської області 28.07.2021, встановлено, що ФКУ ВК-18 УФСВП Росії по Ямало-Ненецькому автономному округу не має можливості проведення судових засідань у режимі відеоконференцзв'язку.

Зазначена інформація підтверджується долученими супровідними листами ФКУ ВК-18 УФСВП Росії по Ямало-Ненецькому автономному округу та Лабитнангського міського суду Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації.

Відтак суд вирішив розглянути заяву ОСОБА_4 за його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 466 КПК України, проти чого учасники кримінального провадження не заперечили.

Захисник засудженого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 р. за нововиявленими обставинами підтримала та просила прийняти рішення на розсуд суду.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 р. за нововиявленими обставинами оскільки, наведені засудженим обставини не є енововиявленими.

Заслухавши думку захиника, прокурора, вивчивши заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 р. за нововиявленими обставинами, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, з наступних підстав.

Оглядом матеріалів справи №1-34/03 встановлено, що вироком колегії суддів судової палати для розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених п. 10 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 129, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 152, ч. 4 ст. 152 КК України та відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів, ОСОБА_4 засуджено до довічного позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 30.03.2004 р. касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати для розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 р. щодо ОСОБА_4 без змін.

04.09.2018 р. на адресу Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшла заява засудженого ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 р. за нововиявленими обставинами.

Засуджений ОСОБА_4 нововиявленими обставинами вважає:

-той факт, що на досудовому розслідуванні, під час його затримання та допиту йому не було надано адвоката та перекладача;

-в ході досудового розслідування, працівники поліції застосовували відносно нього фізичну силу, то жорстокі методи допиту;

-що в ході досудового розслідування та розгляду кримінальної справи відносно нього, очевидним було зловживання слідчого, прокурора та суду, покладених на них обов'язків.

-крім вищенаведеного, надає додаткові пояснення щодо обставин невідповідності матеріалів кримінального провадження його поясненням.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Дійсно, відповідно до вироку Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 р. вказано, що: «Покази ОСОБА_7 в судовому засіданні про те, що в процесі досудового слідства в результаті застосування недозволених методів слідства він оговорив себе і дав неправдиві покази в частині скоєння зґвалтування ОСОБА_8 , а також його висловлювання такого ж характеру, викладені в поступившій в адресу суду заяві стосовно даних ним показів в процесі досудового слідства по епізоду вбивства і зґвалтування ОСОБА_9 , суд вважає неправдивими і надуманими з метою уникнення відповідальності за скоєне, оскільки ОСОБА_7 раніше нікуди не звертався із заявами про застосування недозволених методів слідства і свої покази з приводу вказаних епізодів злочинної діяльності в процесі досудового слідства писав власноручно, або давав їх під час проведення слідчих дій з участю понятих, адвоката чи прокурора, що унеможливлює застосування будь-якого недозволеного впливу з метою отримання показів.»

В окремій ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 р. вказано, що: «Зазначені недоліки свідчать про низьку кваліфікацію або недобросовісне відношення працівників слідчого апарату правоохоронних органів до виконання своїх службових обов'язків при розслідуванні даної справи, а також про відсутність дійового нагляду за дотриманням законодавства України в процесі проведення досудового слідства з боку органів прокуратури - що недопустимо в подальшій роботі в боротьбі із злочинністю» /а.с. 310/.

Колегія суддів звертає увагу засудженого ОСОБА_4 на те, що вказаний вище абзац з окремої ухвали Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 р. стосується недоліків роботи досудового слідства, однак жодним чином не стосується та не підтверджує факту застосування недозволених методів слідства відносно ОСОБА_4 в ході розслідування кримінальної справи.

Посилання ОСОБА_4 на те, що при затриманні до нього застосовувалось фізичне насильство, що стверджується протоколом його утримання в кімнаті затриманих від 26.01.2003 р. та висновком судово-медичної експертизи №48 від 26.01.2003 р. не спростовують винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених п. 10 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 129, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 152, ч. 4 ст. 152 КК України; оцінку зібраним доказам надано при ухваленні вироку від 14.11.2003 р., яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі, вказаний вирок переглянуто Верховним судом України і такий набрав законної сили.

Що стосується твердження ОСОБА_4 про те, що на досудовому розслідуванні, під час затримання йому не було надано адвоката та перекладача, слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч.ч.1 1, 2 ст. 43-1 КПК України (в редакції від 28.12.1960 р. із змінами та доповненнями станом на 30.01.2003 р.) підозрюваним визнається: особа, затримана по підозрінню у вчиненні злочину; 2) особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення

постанови про притягнення її як обвинуваченого. Підозрюваний має право: знати, в чому він підозрюється; давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.

Згідно з п.п. 3,4 ч.1 ст. 45 КПК України (в редакції від 28.12.1960 р. із змінами та доповненнями станом на 30.01.2003 р.) участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою: у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення; коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення.

Колегія суддів критично відноситься до твердження засудженого ОСОБА_4 про те, що під час затримання та проведення допиту від 26.01.2003 р. у нього не було адвоката, оскільки, беручи до уваги вищевказані норми КПК України (в редакції від 28.12.1960 р. із змінами та доповненнями станом на 30.01.2003 р.), участь захисника при кваліфікації дій підозрюваного за ч.1 ст.115 КК України (яка була інкримінована підозрюваному) не була обов'язковою. Окрім цього, засуджений ОСОБА_4 не був позбавлений можливості заявляти подібного роду клопотання, в тому числі і про надання перекладача, однак таким правом у встановленому законом порядку не скористався. Суд не вважає вказану обставину нововиявленою, в розумінні ст. 459 КПК України (в редакції від 13.04.2012 р.).

Що стосується покликань засудженого на застосування відносно нього незаконних методів досудового слідства під час досудового розслідування кримінального провадження, то в даному випадку колегія суддів приходить до наступного висновку.

Оглядом матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час судового розгляду підсудний ОСОБА_4 зазначав про наведені факти і такі були перевірені як судом першої, так і судом касаційної інстанції. Окрім цього, за неодноразовими зверненнями ОСОБА_4 щодо застосування відносно нього під час досудового розслідування незаконних методів досудового слідства, правоохоронними органами було проведено та припинено перевірку (матеріали ЖЕО №6431 від 04.08.2016 р., №8020 від 28.09.2016 р., №9839 від 21.12.2016 р.).

Крім того, колегія суддів звертає увагу ОСОБА_4 на наступне.

Статтею 459 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для перегляду вироку за нововиявленими обставинами.

Як на правову підставу для перегляду вироку за нововиявленими обставинами, засуджений ОСОБА_4 покликається на п.2 ч.2 ст.459 КПК України, а саме зловживання слідчого, прокурора та суду під час кримінального провадження.

Однак, колегія суддів звертає увагу засудженого ОСОБА_4 на наступне.

На підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 р. «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» пункт 2 частини другої статті 459 КПК України (в редакції від 13.04.2012 р.) виключено.

А відтак, така підстава для перегляду вироку за нововиявленими обставинами, як зловживання слідчого, прокурора чи суду під час кримінального провадження, як на момент подання засудженим заяви, так і на момент постановлення судового рішення, в кримінально-процесуальному законі відсутня.

Крім того, слід вказати, що зловживання слідчого, прокурора чи суду під час кримінального провадження за своїм змістом підпадає до виключних обставин, які передбачені ст. 459 КПК України, і не належить до нововиявлених обставин в розумінні закону.

Також слід зазначити, що у поданій засудженим ОСОБА_4 заяві від 22.01.2018р., останній просить призначити до розгляду його заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 р. за нововиявленими обставинами, що судом виконано відповідно до вимог чинного законодавства, однак засудженим не вказано мети призначення його заяви до розгляду, не зазначено по суті прохальної частини вказаної заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Згідно з ч.1 ст. 461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що наведені засудженим ОСОБА_4 обставини, не підпадають під ознаки нововиявлених обставин, передбачених ч.1 ст. 459 КПК України, засудженим ОСОБА_4 у поданій заяві не зазначено мети розгляду поданої заяви про перегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 р. за нововиявленими обставинами та беручи до уваги, що вказана заява не підтверджується жодними належними та допустими доказами, а виключно припущеннями засудженого ОСОБА_4 , а відтак заяву ОСОБА_4 проперегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14.11.2003 р. за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.459-467 КПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву засудженого ОСОБА_4 від 22.01.2018р. про перегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2003 року на підставі ст.459 КПК України залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом семи діб із дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 03.05.2022р. о 13.30 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3