Справа № 456/757/22
Провадження № 1-кс/456/222/2022
слідчого судді
"03" травня 2022 р. місто Стрий
Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та начальника Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 звернувся із скаргою в якій просить визнати незаконною бездіяльність органу досудового розслідування Стрийського РУП Головного управління Національної поліції у Львівській області та начальника Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей по заяві про кримінальне правопорушення від 11.02.2022 за №2313-зкп-К/22 до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення помічником судді Жидачівського районного суду ОСОБА_5 - ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України та ненадання у встановлений ч. 1 ст. 214 КПК 24-годиний строк з моменту внесення таких відомостей витягу з ЄРДР та просить зобов'язати начальника Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 у відповідності до ст. 25, п.п.1, 6 ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 214 КПК України: внести відомості про кримінальне правопорушення по заяві від 11.02.2022 за №2313-зкп-К/22 до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо скоєння помічником судді Жидачівського районного суду Львівської області ОСОБА_5 - ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України та розпочати досудове розслідування, або за своїм дорученням визначити слідчого (слідчих), який зобов'язаний внести такі відомості до ЄРДР та здійснюватиме досудове розслідування, протягом 24 годин з моменту внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР надіслати йому відповідний витяг; витребувати з Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області матеріали проведеної перевірки за його заявою про кримінальне правопорушення від 11.02.2022 за №2313-зкп-К/22.
В обгрунтування скарги покликається на те, що 11.02.2022 ним в порядку встановленому кримінальним процесуальним законодавством, через електронну пошту до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області надіслано заяву від 11.02.2022 №2313-зкп-К/22 щодо вчинення помічником судді Жидачівського районного суду Львівської області ОСОБА_5 - ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 397 КК України. 11.02.2022 вказана заява була зареєстрована з відміткою про отримання. В телефонному режимі посадовими особами ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області його повідомлено про те, що відомості по заяві від 11.02.2022 за № 2313-зкп-К/22 не внесено до ЄРДР.
Вважає, що уповноваженою особою Стрийського РУП ГУНП у Львівській області було порушено вимоги ст. 214 КПК України, оскільки після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення не були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тому ОСОБА_3 звернувся із даною скаргою.
В судове засідання ОСОБА_3 не з?явився однак, подав заяву від 19.04.2022р. про розгляд скарги без його участі у зв?язку із введенням в Україні воєнного стану та віддаленістю суду та про результати розгляду скарги повідомити письмово.
Прокурор ОСОБА_7 в судове засідання не з?явився однак, подав заяву про розгляд скарги без його участі.
Представник Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області в судове засідання не з?явився та не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений та надали для огляду матеріали з приводу звернення ОСОБА_3 ..
Судом вирішено провести розгляд скарги за його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.3 ст.306 КПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників судового процесу, на підставі ч. 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Вивчивши скаргу, дослідивши долучені до неї документи, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржене на досудовому розслідуванні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним та його захисником чи законним представником.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 11.02.2022, через електронну пошту до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області надіслав заяву від 11.02.2022 №2313-зкп-К/22 щодо вчинення помічником судді Жидачівського районного суду Львівської області ОСОБА_5 - ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 397 КК України. 11.02.2022 вказана заява була зареєстрована з відміткою про отримання. В телефонному режимі посадовими особами ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області його повідомлено про те, що відомості по заяві від 11.02.2022 за № 2313-зкп-К/22 не внесено до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, дізнавач, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 року за № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення..
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, котрі містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Відповідно до п. 3 розділу 3 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 8 лютого 2019 року №100, заяви і повідомлення про інші події, що надійшли до чергової служби центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень) поліції, у яких немає відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, уповноважена службова особа після реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до розділу ІV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 листопада 2017 року № 930, керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.
Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді. Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України «Про звернення громадян» і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. До прокуратури, поліції може звертатись як особа, якій завдали шкоди, так і особа, якій стало відомо про злочин.
Крім того, законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч.1ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
У пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Слідчим суддею з матеріалів скарги встановлено, що в провадженні судді Жидачівського районного суду Львівської області ОСОБА_5 перебувала справа №443/56/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно вимог ч. ч. 1-2 ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Відповідно п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-р/п (справа 1-17/2000) Положення частини першої статті 59 Конституції України про те, що "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав", в аспекті конституційного звернення громадянина ОСОБА 4 треба розуміти як конституційне право підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при захисті від обвинувачення та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання правової допомоги вибирати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
При вирішенні питання про наявність у фахівців у галузі права повноважень на здійснення захисту в справах про адміністративне правопорушення суду належить також з'ясовувати, яким саме законом їм надано право брати участь у таких справах як захисникам. Інші фахівці в галузі права мають діяти у межах спеціального закону, який на даний час не прийнятий, тим самим законодавець обмежив участь таких осіб у якості захисника чи представника, які діють на праві довіреності та мають лише юридичну освіту.
Таким чином, за відсутності спеціального закону інші фахівці в галузі права не можуть приймати участь як захисники в справах про адміністративні правопорушення.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.
При цьому, відповідно до п. п. 3-4 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно вимог пп. 11 п. 161 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Статтею 8 Конституції України, встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до вимог п. 1 Перехідних положень Конституції України, закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_3 не є адвокатом, а є фізичною особою-підприємцем, що також доводиться Договором доручення на ведення справи від 13.01ю.2022 в якому вказано, що виконавцем є правозахисник ОСОБА_3 ..
Вирішення питання про наявність/відсутність в особи повноважень на здійснення правомочностей захисника у справі про адміністративне правопорушення належить до дискреційних повноважень судді.
З матеріалів справи вбачається, що 31 січня 2022 року біля 09:30 год. помічник судді ОСОБА_6 повідомив контролера ІІ категорії сержанта служби територіального управління служби судової охорони у Львівській області ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_3 не є учасником справи №443/56/22.
Вважаючи, що в діях помічника судді ОСОБА_6 наявний склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України ОСОБА_3 11.02.2022 звернувся до Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Заява ОСОБА_3 відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» за №1648 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 14.02.2022 та проведено перевірку за результатами якої, 25.03.2022р. прийнято рішення, що наведена у заяві інформація не підлягають внесенню в ЄРДР, оскільки не містить відомостей про кримінальне правопорушення.
Частиною першою ст. 397 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
Об'єктивна сторона злочину може характеризуватися діями або бездіяльністю і проявляється у 1) вчиненні у будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги, 2) порушенні встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці
Склад розглядуваного злочину у першій його -формі має місце тоді коли вчинення зазначених перешкод а) здійснюється щодо правомірної діяльності захисника чи представника особи, б) предметом такої діяльності є надання правової допомоги.
При цьому, відповідальність за ст. 397 КК України можлива лише за умови, якщо втручання було незаконним, а діяльність захисника (представника), у яку втручаються, навпаки, була законною (правомірною).
Порушення встановлених законом гарантій діяльності захисника чи представника особи - це будь-які протиправні дії, які, зокрема посягають на встановлений законом порядок запрошення чи призначення захисника або допуску представника особи до участі у справі, пов'язані з безпідставним усуненням їх від участі у справі, позбавляють їх можливості відповідно до закону реалізувати свої повноваження у повному обсязі
Разом з цим, із змісту повідомлення заявника від 01.02.2022, як і із змісту його скарги, не вбачається достатньо викладених обставин вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 397 КК України, оскільки питання участі ОСОБА_3 при розгляді справи №443/56/22, як захисника ОСОБА_8 , вирішувалося головуючим суддею в судовому засіданні, а відтак помічник судді ОСОБА_6 не міг вирішувати питання допуску чи не допуску, будь - яких осіб в судове засідання, а тільки повідомив судову охорону про склад учасників справи. Більше того, помічники суддів відповідно до посадової інструкції не наділені повноваженнями надавати будь - які вказівки працівникам судової охорони.
При наведених обставинах слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлення заявника від 11.02.2022, як і його скарга, у цілому не містять об'єктивних даних, котрі б свідчили про можливе вчинення помічником судді ОСОБА_6 втручання в діяльність захисника чи представника особи, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала, яка, в силу ч. 2 цієї статі, може бути про: скасування рішення слідчого дізнавача чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмовити у задоволенні скарги.
На підставі наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст.107,214,303-307,309,369-372,376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо визнання незаконною бездіяльністі органу досудового розслідування Стрийського РУП Головного управління Національної поліції у Львівській області та начальника Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей по заяві про кримінальне правопорушення від 11.02.2022 за №2313-зкп-К/22 до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення помічником судді Жидачівського районного суду ОСОБА_5 - ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України та ненадання у встановлений ч. 1 ст. 214 КПК 24-годиний строк з моменту внесення таких відомостей витягу з ЄРДР та зобов'язання начальника Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 у відповідності до ст. 25, п.п.1, 6 ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 214 КПК України: внести відомості про кримінальне правопорушення по заяві від 11.02.2022 за №2313-зкп-К/22 до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо скоєння помічником судді Жидачівського районного суду Львівської області ОСОБА_5 - ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України та розпочати досудове розслідування, або за своїм дорученням визначити слідчого (слідчих), який зобов'язаний внести такі відомості до ЄРДР та здійснюватиме досудове розслідування, протягом 24 годин з моменту внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР надіслати йому відповідний витяг - відмовити.
Копію ухвали слідчого судді скерувати заявнику ОСОБА_3 , Жидачівському відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області та Стрийському РУП Головного управління Національної поліції у Львівській області, для відома.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1