Справа № 463/1771/22
Провадження № 1-кп/463/360/22
підготовчого судового засідання
03 травня 2022 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
представників потерпілих - ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12021141050000555 від 30.03.2021 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України,
10 березня 2022 року до Личаківського районного суду м.Львова поступив обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141050000555 від 30.03.2021 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 10.03.2022 року по даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
В підготовче судове засідання з'явилися прокурор, захисник, обвинувачений та представники потерпілих, не з'явилися потерпілі, від яких поступили клопотання про проведення підготовчого засідання без їхньої участі, останні не мають можливості з'явитися в судове засідання у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні.
Суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання у відсутності потерпілих, оскільки проти цього не заперечили учасники процесу.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України. Копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченому вручено.
Захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки у такому не зазначено усіх слідчих та процесуальних прокурорів, які проводили слідчі та процесуальні дії у даному кримінальному провадженні. Крім того, зазначає, що розписка підозрюваного ОСОБА_7 про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування була надана слідчому, а не прокурору. У зв'язку з наведеним, просить повернути обвинувальний акт прокурору.
Обвинувачений підтримав думку захисника про повернення обвинувального акта прокурору.
Прокурор вважає, що відсутні підстави для повернення обвинувального акту, такий відповідає вимогам КПК України та просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Представники потерпілих просили призначити справу до судового розгляду.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України.
Таким чином, єдиною законною підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність його змісту вимогам ст.291 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта; розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.
З обвинувального акту, який скерований на адресу суду вбачається, що такий повністю відповідає вимогам, які зазначені у ч.2 ст.291 КПК України. До обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, зазначено анкетні дані обвинуваченого та потерпілих, щодо обставин надання розписки слідчому, а не безпосередньо прокурору про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, то такі не підтверджені жодними доказами, в тому числі і не зазначено про це підозрюваним та його захисником у самій розписці.
З обвинувального акту вбачається, що в такому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
Обставини, на які покликається захисник не є підставами для повернення обвинувального акта прокурору.
З врахуванням вищенаведеного, клопотання захисника є неналежно обґрунтованим і не підлягає до задоволення.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення суд не вбачає, підстав для закриття провадження не має, кримінальне провадження підсудне Личаківському районному суду м.Львова.
06 квітня 2022 року потерпілим ОСОБА_10 подано цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд вважає, що відповідно до ч.1 ст.316 КПК України, слід призначити судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України, крім того, судом приймається до розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 .
В підготовчому засіданні прокурором ОСОБА_5 заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, в обвинуваченого відсутні стійкі соціальні зв'язки, він не працює, не має на утриманні неповнолітніх дітей. А тому, більш м'які запобіжні заходи на думку прокурора не в силі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Зважаючи на те, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, що призвело до смерті потерпілого, наявні підстави не визначати розмір застави.
Представники потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_11 відносно клопотання заперечив, зазначив, що прокурором не обґрунтовано ризиків, які зазначені у клопотанні, обвинувачений не має наміру ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином. У зв'язку з наведеним, просить змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Судом встановлено, що відносно підозрюваного ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 10.02.2022 року, змінено запобіжний захід з поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, на запобіжний захід у виді тримання під вартою. В подальшому, до обвинуваченого ОСОБА_7 ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 11.03.2022 року, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Строк дії запобіжного заходу закінчується 09.05.2022 року.
Під час розгляду клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вже були досліджені обставини щодо обґрунтованості підозри останнього, з яким суд погоджується у повному обсязі.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ризиками, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою слід вважати той факт, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, оскільки обвинувальний акт надійшов на розгляд суду, останній не працює, не має стійких соціальних зв'язків, покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, свідчить про високий ступінь ризику переховування від суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, судовий розгляд на даний час ще не розпочато, а тому, наявні всі підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом на даному етапі не встановлено.
При цьому, доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків суду.
На підставі наведеного, суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст.177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, так як інкримінований обвинуваченому злочин вчинений із застосуванням насильства, що призвело до смерті потерпілого.
Керуючись ст.ст.131, 177, 178, 183, 194, 314-316, 372, 375 КПК України, суд, -
у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12021141050000555 від 30.03.2021 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України, - прийняти до провадження Личаківського районного суду м.Львова та призначити до судового розгляду колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні на 13 годину 15 хвилин 03 травня 2022 року.
В судове засідання викликати учасників процесу.
Прийняти до розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 .
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, терміном на два місяці.
Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу визначити з 03 травня 2022 року до 02 липня 2022 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду в частині застосування запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий-суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3