Справа № 215/1374/22
2-з/215/50/22
Іменем України
25 квітня 2022 року м. Кривий Ріг
Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Коноваленка М.І., секретар Коломійчук К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позову, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про забезпечення доказів до подання позову в суд.
В обґрунтування заяви зазначила, що має намір звернутися в суд із позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про перерахунок щомісячних страхових виплат, у зв'язку зі смертю її чоловіка, на утриманні якого вона перебувала. Однак звернутись в суд із обґрунтованою позовною заявою не має можливості оскільки не має даних про розмір його заробітної плати, з якої йому були нараховані в 2009 році щомісячні страхові виплати. Вказує, що у березні 2022 року звернулася до Криворізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (адреса місцезнаходження: 50074 Дніпропетровська область місто Кривий Ріг проспект Миру, 30а) із відповідною заявою про перерахунок їй страхових виплат та надання довідок щодо розміру заробітної плати чоловіка, з якої йому були нараховані в 2009 році щомісячні страхові виплати, а у квітні цього року Фонд відмовив їй у перерахунку та не надав вказані у заяві довідки. Враховуючи викладені обставини, заявник звернулася в суд з даною заявою про забезпечення доказів до подання позову, в якій просить витребувати з Криворізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області: довідку про заробітну плату її чоловіка ОСОБА_2 , з якої йому були нараховані в 2009 році щомісячні страхові виплати, та Постанову Фонду соціального страхування про призначення та перерахунки щомісячних страхових виплат ОСОБА_2 за 2009 рік (первинну), за березень 2010 року, березень 2017 року, та жовтень 2017 року.
У відповідності до ч.2, 3 ст.118 ЦПК України, заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Заявник, її представник, а також представник Фонду в судове засідання не з'явились, суду надано клопотання про розгляд заяви за їх відсутності.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, встановив наступне.
Згідно зі ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися в суд в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Крім того, згідно зі ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача має забезпечити доказ, якщо є підстави припускати, що засіб доказування стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 116 ЦПК України способи забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. Заява про забезпечення доказів може бути подана суду як до, так і після подання позовної заяви.
Так, положення ст.116 ЦПК України чітко визначають підстави для забезпечення доказів.
Заявник при зверненні в суд у своїй заяві не навів обставин та не зазначив доказів, які б вказували на те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а в якості обґрунтування заяви відповідно до п.5 ч.1 ст.117 ЦПК України посилається лише на необхідність формування позовних вимог в подальшому, що фактично не відповідає вказаному положенню ЦПК України.
Якщо у сторони існують складнощі з отриманням або поданням певного доказу, вона не позбавлена можливості заявити клопотання про витребування доказів у спосіб, визначений ст.84 ЦПК України.
В силу положень ч.1, 2 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Форма та зміст заяви про забезпечення доказів мають відповідати вимогам ст. 117 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, заява про забезпечення доказів повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення доказів, зокрема до подання позову.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Такий правовий висновок щодо застосування положень статті 114 КАС України викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від: 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18; 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19; 11 березня 2020 року у справі № 9901/608/19, а щодо застосування положень статті 116 ЦПК України в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).
Проте, в порушення вимог ЦПК України, заявником у своїй заяві про забезпечення доказів не наведено жодного об'єктивного факту на підтвердження того, що зазначені в заяві документи можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим. Більше того, заява не містить навіть припущень щодо ймовірності виникнення таких обставин у майбутньому.
Також суд звертає увагу заявника на положення ч.3 ст.117 ЦПК України, де зазначено, що за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви. За подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, які подано фізичною особою судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а саме 454 грн.
Однак заявник у своїй заяві посилається на ст.5 ЗУ «Про судовий збір» і вважає себе особою, яка звільнена від сплати судового збору, а саме вказує пункт, яким від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи, проте заявником не враховано зміст позовних вимог, з якими вона має намір звернутися з позовом в суд. В заяві зазначено, що ОСОБА_1 має намір звернутися в суд з позовом про перерахунок їй щомісячних страхових виплат, які вже були зараховані, у зв'язку зі смертю її чоловіка, а не вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи, тому при подачі заяви про забезпечення доказів підлягає сплаті судовий збір.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення доказів до подання позову підлягає поверненню заявникові, оскільки подана без додержання вимог, встановлених законом, та не обґрунтовано необхідність забезпечення доказів Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст. 84, 116 - 119 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позову - повернути заявнику.
Ухвалу складено та підписано суддею 25.04.2022.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: