Справа № 194/471/22
Номер провадження 1-кс/194/88/22
03 травня 2022 року слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , скаржника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тернівка Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність дізнавача (слідчого) СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області із скаргою на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, посилаючись на те, що 26.04.2022 року до чергової частини ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області було надано повідомлення про кримінальний злочин вчинений ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проти ОСОБА_5 , а саме катування (мордування), замах на вбивство (отруєння), позбавлення волі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проти ОСОБА_5 .
Так, звернувшись 28.04.2022 року до чергової частини ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, ОСОБА_5 було повідомлено, що станом на 15.04.2022 року в базі відсутні будь-які відомості про внесення повідомлення про кримінальний злочин вчинений ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проти ОСОБА_5 : катування (мордування), замах на вбивство (отруєння), згідно повідомлення про кримінальний злочин від 26.04.2022 року.
Станом на 29.04.2022 року повідомлення від 26.04.2022 року про кримінальний злочин вчинений ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , слідчим органом ВП №1 Павлоградського РВП Дніпропетровської області не внесено до ЄРДР.
У зв'язку з чим, скаржник просить зобов'язати органи поліції СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області внести кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проти ОСОБА_5 , а саме: катування (мордування), замах на вбивство (отруєння), ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_5 , та надати витяг з ЄРДР заявнику.
Скаржник ОСОБА_5 судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки зазначені в скарзі питання щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 вже були вирішені слідчим суддею.
Слідчий у судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечувала, оскільки заява про кримінальні правопорушення скаржника вже розглянута, на підтвердження чого надала суду витяг з ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 29.04.2022 року відкрито провадження по скарзі.
Заслухавши скаржника, прокурора та слідчого дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Статтею 303 КПК України закріплено право певного кола осіб на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення
Даючи оцінку вимогам ОСОБА_5 , викладеним в скарзі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно вчинення відносно нього кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Згідно з письмовим повідомленням ОСОБА_5 від 26.04.2022 року на адресу чергової частини ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, останній просить внести до ЄРДР відомості про злочини вчинені відносно нього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за фактом катування (мордування), замаху на вбивство (отруєння), позбавлення волі.
Однак, питання викладені в заяві ОСОБА_5 від 26.04.2022 року щодо вчинення відносно нього кримінальних правопорушень вже були предметом розгляду у суді на підставі його аналогічної заяви від 01.04.2022 року, у зв'язку з чим слідчим суддею Тернівського міського суду Дніпропетровської області постановлено ухвалу від 08.04.2022 року, якою зобов'язано слідчого (дізнавача) СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до заяви ОСОБА_5 від 01.04.2022 року, про що йому надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, слідчим СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 13.04.2022 року внесено відомості до ЄРДР за №12022041400000109 за ч.1 ст. 149 КК України щодо того, що 04.10.2021 року близько 09.00 год. невстановлені особи незаконно утримували ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , чим позбавили його волі.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
В свою чергу, виконання або невиконання ухвали слідчого судді не є процесуальною дією чи бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку ст. 303 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов, які визначені процесуальними положеннями.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Як зазначено в ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з практикою Європейського Суду одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах:Sovtransavto Holding v. Ukraine, N 48553/99, п. 77, від 25 липня 2002 року;Ukraine-Tyumen v. Ukraine, N 22603/02, п. 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).
Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine) N 24465/04 одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Відтак з урахуванням положень ч. 2 ст. 21 КПК України та принципу res judicata слідчий суддя позбавлений можливості повторного розгляду питань, які вже були предметом розгляду слідчими суддями та по яких постановлено судові рішення, що набрали законної сили.
Так, контроль за виконанням належним чином рішення слідчого судді не входить до компетенції слідчого судді в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженню, згідно вимог КПК України.
Крім того, відповідно до п. 1 розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 268, до Реєстру вносяться відомості, зокрема, про час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Окрім цього, згідно з п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вноситься, крім іншого, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз даної правової норми вказує на те, що кримінальний процесуальний закон відокремлює виключні повноваження дізнавача, слідчого та прокурора щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Після внесення відомостей до ЄРДР дізнавач в процесі розслідування провадження може дійти висновку про необхідність зміни правової кваліфікації та прийняти рішення про додаткову кваліфікацію дій осіб за статтею КК України. Дані повноваження прокурора, дізнавача чи слідчого є виключними, а тому всі вищеназвані суб'єкти в силу наданих повноважень несуть юридичну відповідальність, та питання щодо кваліфікації дій при внесенні відомостей до ЄРДР не може бути предметом судового контролю.
Також, ст. 303 КПК України передбачає можливість оскаржувати бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесення відомостей до ЄРДР, однак не наділяє слідчого суддю правом вирішувати питання щодо правильності, повноти, коректності відомостей, внесених в ЄРДР шляхом надання відповідних вказівок уповноваженим особам.
З огляду на викладене, зобов'язання внести відомості фактично за певним формулюванням та визначеним змістом до ЄРДР не може бути предметом розгляду.
Крім того, згідно з листом ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 27.04.2022 року вих. № 48.1-2172, ОСОБА_5 повідомлено, що його заява від 26.04.2022 року розглянута, а відомості внесені до ЄРДР № 12022041400000109 за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 146 КК України, про що також, свідчить витяг з ЄРДР № 12022041400000109 від 13.04.2022 року в матеріалах вказаного кримінального провадження.
Враховуючи те, що скаржник оскаржує бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР не пізніше 24 годин після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 26.04.2022 року, яка вже була предметом розгляду в порядку КПК України відповідно до аналогічної заяви останнього від 01.04.2022 року, про що постановлена ухвала слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08.04.2022 року, яка набрала законної сили, а також те, що невиконання ухвали слідчого судді не є процесуальною дією чи бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку ст. 303 КПК України, та приймаючи до уваги, що на підставі відомостей, які викладені в заяві ОСОБА_5 від 26.04.2022 року, та які були предметом розгляду під час постановлення ухвали слідчого судді від 08.04.2022 року, було внесено відомості до ЄРДР за № 12022041400000109 з попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 146 КК України, тому слідчий суддя вважає, що у задоволенні скарги ОСОБА_5 щодо зобов'язання слідчого внести відомості про кримінальні правопорушення вчинені відносно нього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за його заявою від 26.04.2022 року, слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність дізнавача (слідчого) СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1