29 квітня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 671/1956/21
Провадження № 33/4820/276/22
Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Фіщука Василя Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою останнього на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 08 квітня 2022 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, з середньою спеціальною освітою, працюючого трактористом ФГ "Скорпіон",
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору.
За постановою суду, 10 листопада 2021 року о 09 годині 50 хвилин водій ОСОБА_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння (тремтіння рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота), в с. Писарівка по вул. Першотравневій, керував автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , та, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер 6810» та в медичному закладі відмовився.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Фіщук В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити.
Постанову вважає незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Посилається на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 .
Суд необгрунтовано притягнув його до адміністративної відповідальності, оскільки на момент зупинки автомобіля він за кермом такого не перебував.
Вважає, що працівниками поліції порушений порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, оскільки під час його проведення працівники поліції не залучили двох свідків.
Відеозапис події є недопустимим доказом, оскільки такий записаний не безперервно, невідоме джерело його походження, такий не підписаний цифровим підписом автора.
Вказує, що правил дорожнього руху не порушував, тому вимога, пред'явлена ОСОБА_1 про проходження огляду на стан сп'яніння є незаконною.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом.
Зокрема, даними:
-протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 163486 від 10.11.2021 року, якими підтверджується що 10.11.2021 року о 09 годині 50 хвилин в с. Писарівка по вул. Першотравневій водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (тремтіння рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер 6810» та в медичному закладі відмовився. У графі протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 власноручно написав, що керував автомобілем, 09.11.2021 року о 23 год 00 хв випив 150 грам горілки, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовляється (а.с. 1);
-акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (тремтіння рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу «Драгер 6810» останній відмовився, про що розписався особисто (а.с. 2);
-відеозапису події, який наявний у матеріалах справи, підтверджується, що працівником поліції був зупинений автомобіль ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 . Останній запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер 6810», на що останній відмовився. Одразу йому було запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі, на що він також не погодився, ствердно відповівши: «Ні, відмовляюся». Крім того, із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пояснив працівникам поліції, що напередодні вночі о 23 годині вживав алкогольні напої. На момент події у ОСОБА_1 спостерігались ознаки алкогольного сп'яніння (а.с. 32).
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про достатність доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про відсутність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненому є надуманими, на увагу суду не заслуговують.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 на момент події автомобілем не керував, тому суд необгрунтовано притягнув його до адміністративної відповідальності, апеляційний суд до уваги не бере.
Так, із даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 163486 від 10.11.2021 року, складеного щодо ОСОБА_1 , в якому відображені обставини правопорушення, вбачається, що у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 власноручно написав, що керував автомобілем, про що також розписався (а.с. 1).
Крім того, під час проведення його огляду на стан сп'яніння, від якого він відмовився, ОСОБА_1 жодних заперечень щодо вимоги працівника поліції про проходження огляду на стан сп'яніння, пред'явленої саме йому, не висловлював; не повідомляв, що автомобілем керувала інша особа, а не він, що підтверджується даними відеозапису, який наявний в матеріалах справи.
Наведені обставини, дають підстави прийти до висновку, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21063, д.н.з НОМЕР_1 , на момент зупинки працівниками поліції, а тому він є суб'єктом адміністративного правопорушення.
Доводи те, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 є незаконним, оскільки проведений у за відсутності свідків, на увагу суду не заслуговують, враховуючи наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1231-IX від 16.02.2021) огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, присутність свідків під час проведення огляду на стан сп'яніння вимогами вказаної статті (зі змінами) не передбачено.
Як вбачається із матеріалів справи, під час проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння поліцейськими застосовувались технічні засоби відеозапису, диск із відеозаписом події наявний в матеріалах справи.
Отже, порушень під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння не допущено, тому такий огляд є законним.
Що стосується недопустимості відеозапису події як доказу винуватості ОСОБА_1 , оскільки такий записаний не безперервно, то такі твердження не заслуговують на увагу суду.
Так, згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Як вбачається із даних диску, який наданий працівниками поліції, на такому зафіксовані обставини, які підлягають доказуванню у даній справі.
Так, із відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 , особа якого зафіксована на відеозаписі, співпадає з його фотокарткою із паспорта (а.с. 12), працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, від якого останній відмовився у визначеному законом порядку.
Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, чи присутності на відео іншої особи.
Такі дані відеозапису повністю узгоджуються із даними протоколу про адміністративне правопорушення та акту огляду на стан сп'яніння.
Разом з тим, у протоколі зазначено, що до такого додається відеозапис із відеокамери «SONY», про що повідомляв поліцейський під час проведення огляду ОСОБА_1 , та відеореєстратора 70 маі а800, отже у протоколі зазначено пристрій на який здійснювався відеозапис.
Що стосується того, що відеозапис, який наявний в матеріалах справи, не підписаний цифровим підписом автора, то вимогами КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію» вказане не передбачено.
Отже, відеозапис події є належним та допустимим доказом. А тому, місцевий суд обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження про те, що ОСОБА_1 правил дорожнього руху не порушував, тому вимога про проходження огляду на стан сп'яніння є незаконною, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вказане не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд уважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 08 квітня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Фіщука Василя Миколайовича - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Федорова Н.О.