Рівненський апеляційний суд
Іменем України
28 квітня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2022 року про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022181180000176 від 03.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.345 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2022 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 та обрано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 02 червня 2022 року без визначення розміру застави.
Не погодившись з рішенням суду, захисник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що жоден з ризиків, наведених в клопотанні, не були доведені стороною обвинувачення, а лише викладені формально.
Вказує, що суд не врахував, що підозрюваний працевлаштований, має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні перебувають дружина та двоє малолітніх дітей, тому вважає недоведеними підстави застосування до ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До початку апеляційного розгляду від прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_5 надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що не погоджується з апеляційною скаргою захисника, вважає її безпідставною, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , а ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2022 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Згідно вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
У ч.1 ст.131 КПК України вказано, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою, відповідно до ч.2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).
Згідно вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Задовольняючи клопотання слідчого ОСОБА_8 про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі врахував обставини, передбачені ст.178 КПК України та не належним чином оцінив їх в сукупності, мотивуючи своє рішення наявністю виправданих та необхідних елементів, які визначають потребу у застосуванні стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, зазначивши, що досягнення мети застосування запобіжного заходу неможливе при обранні іншого більш м'якого запобіжного заходу і наявні підстави для задоволення клопотання.
Також, на думку колегії суддів, слідчий суддя, приймаючи рішення в порядку ч.4 ст.194 КПК України про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не врахував належним чином положення ст.183 та практики Європейського суду, прийшовши до передчасного висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту «с» пункту 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність відповідних і достатніх підстав для тримання особи під вартою.
Слідчим у клопотанні та слідчим суддею в ухвалі не наведено обґрунтування того, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, буде переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на пояснення свідків, продовжить кримінальне правопорушення, що є обов'язковою підставою при обранні такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
Крім того, при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали слідчого судді підозрюваним стверджено, що він має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має повноцінну сім'ю (дружину, виховує двох малолітній дітей, які перебувають на його утриманні),
Також в матеріалах справи наявна позитивна характеристика, видана ФОП ОСОБА_9 ОСОБА_7 , як працівнику на посаді менеджера із постачання, в якій вказано, що підозрюваний за час роботи на підприємстві проявив себе відповідальним та професійним працівником, який чітко у визначений строк виконує поставлені завдання та швидко засвоює нову технологічну інформацію.
Перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді жодним чином не мотивовано.
З огляду на наведене, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колегія суддів, вважає занадто суворим.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені слідчим у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку ОСОБА_7 неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_6 змінила вимоги апеляційної скарги та просила обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Підозрюваний підтримав вимоги захисника та вказав, що оскільки дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, то він є єдиним годувальником в сім'ї, тому просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби.
Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Оскільки протягом апеляційного розгляду провадження не було обґрунтовано наявність виняткових обставин, які дають можливість для обмеження права ОСОБА_7 на свободу, то колегія суддів вважає, що забезпечити належну поведінку останнього можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло в період доби.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними, оскільки ні слідчим в клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не доведено обставин недостатності застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та не обґрунтовано неможливості запобігання ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи викладені обставини та наведені норми процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задоволити вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з покладанням на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2022 року відносно ОСОБА_7 скасувати.
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою задовольнити частково.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, з повною загальною середньою освітою, працюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 21год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- здати на зберігання до органів УДМСУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним та потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_7 з-під варти.
Виконання ухвали доручити СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
Строк дії ухвали до 02 червня 2022 року.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3