вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" лютого 2022 р. Справа№ 910/7959/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Скрипки І.М.
Михальської Ю.Б.
секретар судового засідання: Бендюг І.В.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 08.02.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
на рішення
Господарського суду міста Києва
від 28.07.2021 (повний текст складено 28.07.2021)
у справі № 910/7959/21 (суддя Ломака В.С.)
за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Всеукраїнської благодійної організації "Український фонд культури імені Бориса Олійника"
про стягнення 1 115 708, 08 грн,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської благодійної організації "Український фонд культури імені Бориса Олійника" про стягнення 1 115 708,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов'язків за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 578-1 від 06.06.2017 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати у період з 13.06.2020 року по 31.05.2021.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.20.21 у справі №910/7959/21 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач у встановленому законом порядку не довів належними і допустимими доказами наявності тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог до Всеукраїнської благодійної організації "Український фонд культури імені Бориса Олійника".
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що розмір пільгової орендної плати згідно договору №1 від 15.02.2019 не може бути більше одного року, як визначено у протоколі постійної комісії Київської міської ради №45/121 від 16.10.2018.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що кінцевої дати застосування передбаченої договором №1 орендної плати у розмірі 195,91 грн між сторонами договору в установленому законом порядку встановлено не було. Тому, на думку відповідача, судом першої інстанції правомірно зазначено, що конкретний термін дії та преклюзивна дата припинення самого договору №1 цією угодою також не передбачені.
Явка представників у судове засідання
В судове засідання представник відповідача не з'явився, водночас, 08.02.2022 відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду подав клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване неможливістю явки представника у судове засідання.
Колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України)
Згідно пункту 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
При цьому, застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач скористався наданим йому статтею 263 Господарського процесуального кодексу України правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, у якому виклав свої заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги відповідача. Крім того, у судовому засіданні 18.01.2022 представник відповідача надавав пояснення по суті спору та апеляційної скарги.
Отже, відповідач виклав свою правову позицію по суті поданої позивачем апеляційної скарги та надав з цього приводу свої пояснення у судовому засіданні. При цьому, колегія суддів наголошує, що у матеріалах справи наявні всі необхідні докази для розгляду апеляційної скарги по суті.
За вищенаведених обставин справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджено матеріалами справи, 06.06.2017 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Всеукраїнською благодійною організацією "Український фонд культури", правонаступником якої є відповідач (орендар), та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (балансоутримувач) було укладено договір № 578-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.08.2012 № 578) (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець на підставі протоколів засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 05.04.2016 протокол № 12 (п. 73 ч. П) та від 27.04.2016 протокол № 14 (п. 8 ч. П) передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Липська, будинок № 16 літ. А, для розміщення благодійної організації.
Згідно з п. 2.1 договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею: 676,10 м2, у т.ч. підвал - 8,60 м2, 1 поверх - 493,00 м2, антресоль 1 поверху - 469,80 м2, антресоль 2 поверху - 4,70 м2, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.08.2012 року № 578.
Пунктом 2.2 договору вказано, що вартість об'єкта оренди, згідно із затвердженим 19.05.2017 висновком про вартість майна, станом на 30.04.2017 становить 20 197 451,00 грн.
Відповідно до пункту 2.3, 2.4 договору стан об'єкта на дату передачі його орендареві визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком підприємства-балансоутримувача і орендаря, що є невід'ємною частиною договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.08.2012 № 578. Передача об'єкта в оренду не тягне за coбою виникнення в орендаря права власності на цей об'єкт. Власником об'єкта залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди.
На виконання умов договору, Департамент комунальної власності м. Києва передав, а Всеукраїнська благодійна організація "Український фонд культури", правонаступником якої є Всеукраїнська благодійна організація "Український фонд культури імені Бориса Олійника" прийняла в оренду нежитлове приміщення площею 687,3 м2 за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16 літера , що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.08.2012.
За умовами пункту 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280, і становить без ПДВ: 24 грн. 89 коп. за 1 м2 для площі 20,00 м2, 99 грн. 58 коп. за 1 м2 для площі 656,10 м2, що в цілому складає: 65 831 грн. 16 коп. Згідно з пунктом 8 частини П протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 27.04.2016 року № 14 (п. 8 ч. П), місячна орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць оренди квітень 2017 року: 00 грн. 25 коп. за 1 м2, що складає: 168 грн. 31 коп. та нараховується, починаючи з 06.06.2017 до 06.06.2018.
Слід зазначити, що у матеріалах справи наявна копія відповідного розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди нерухомого майна, який діє з дати підписання договору по 06.06.2018.
Згідно з пунктом 3.2 наведеного правочину орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Розмір орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України (пункт 3.4 договору).
Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.
Пунктом 4.2.3 договору на орендаря покладено обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою.
Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 06.06.2017 до 04.06.2020 (п. 9.1 договору).
Згідно з пунктом 9.7. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід'ємною частиною цього договору.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач (орендар) з 06.06.2017 до 06.06.2018 сплачував орендну плату за договором на умовах пільгової орендної ставки - 0,01 % згідно з рішенням Київської міської ради від 27.04.2016 № 14 з правом продовження пільги за відповідними рішеннями постійних комісій Київської міської ради з питань культури і з питань власності.
У червні 2018 року відповідач звернувся з відповідними клопотаннями про продовження пільги до Постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики та до постійної комісії Київської міської ради з питань власності.
Листом від 13.09.2018 № 08/292-317 Постійна комісія Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики звернулася до Постійної комісії Київської міської ради з питань власності з клопотанням щодо позитивного вирішення питання про продовження Всеукраїнській благодійній організації "Український фонд культури імені Бориса Олійника" пільгової орендної ставки - 0,01 % на рік за договором оренди приміщення на вулиці Липській, 16, літ. А у місті Києві.
Питання щодо вищезазначеного звернення Постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики було розглянуто на засіданні Постійної комісії Київської міської ради з питань власності 16.10.2018.
Так, відповідно до протоколу № 45/121 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 16.10.2018, під порядковим номером 72, вирішено погодити питання із визначенням строку дії орендної ставки у розмірі 0,01% на 1 рік.
Звертаючись із даним позовом до суду, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе обов'язків за договором в частині повної та своєчасної сплати орендної плати у період з 13.06.2020 по 31.05.2021, у зв'язку з чим за Всеукраїнською благодійною організацією "Український фонд культури імені Бориса Олійника" утворилась заборгованість у розмірі 1115708,08 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку щодо відмови у задоволенні апеляційної скарги, з таких підстав.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1 і 7 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк
За умовами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як вказувалось вище, відповідно до протоколу № 45/121 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 16.10.2018, під порядковим номером 72, вирішено погодити питання із визначенням строку дії орендної ставки у розмірі 0,01% на 1 рік.
Таким чином, відповідачу було погоджено продовження дії пільгової процентної ставки за договором у розмірі 0,01 % ще на один рік, тобто з 06.06.2018 до 06.06.2019, що спростовує посилання позивача на те, що пільгова процентна ставка у розмірі 0,01 % повинна застосовуватись з 16.10.2018 - з дати прийняття відповідного рішення постійною комісією Київської міської ради з питань власності.
Аналогічні висновки викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 року в справі № 910/13841/18 за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Всеукраїнської благодійної організації "Український фонд культури імені Бориса Олійника", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 06.06.2018 по 30.09.2018 в сумі 340 912,78 грн., 3 % річних в сумі 2 070,92 грн. та пені в сумі 24 777,03 грн за договором оренди нежилого приміщення від 06.06.2017 № 578-1.
Разом із тим, як встановлено вище, що 15.02.2019 між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем було укладено договір № 1 про внесення змін до договору (із змінами та доповненнями) про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду за адресою: вул. Липська № 16 літера А (далі - договір № 1), за умовами якого пункт 3.1 розділу 3 договору "Орендна плата" доповнено таким абзацом:
"Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2018 року: 0,29 грн. за 1 м2, що в цілому складає 195,91 грн. та застосовується з 16.10.2018" (пункт 1 договору № 1).
Водночас як правильно зазначив суд першої інстанції кінцевої дати застосування передбаченої договором № 1 орендної плати у розмірі 195,91 грн між сторонами договору в установленому законом порядку встановлено не було. Слід зазначити, що конкретний термін дії та преклюзивна дата припинення самого договору № 1 цією угодою також не передбачені.
Крім того, між означеними контрагентами було укладено відповідний розрахунок орендної плати, як новий додаток до договору, яким було встановлено аналогічний базовий розмір орендної плати за жовтень 2018 року в сумі 195,91 грн.
У наведеному розрахунку, крім іншого, зазначено, що розмір орендної плати за наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відтак, виходячи з положень статті 204 Цивільного кодексу України, за якими правомірність Договору № 1 презюмується, а також зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів внесення після 16.10.2018 будь-яких подальших змін до погоджених сторонами договору строків оплати орендної плати, порядку її розрахунку, а також розміру, суд дійшов висновку про те, що розрахунок орендної плати протягом спірного періоду (з 13.06.2020 по 31.05.2021) повинен відбуватися з урахуванням саме зазначеного у договорі № 1 розміру орендної плати.
Докази, які свідчать про звернення позивача до орендаря з вимогами про зміну розміру орендної плати, у матеріалах справи також відсутні.
За викладених обставин, є безпідставними нарахування позивачем орендної плати за договором у загальному розмірі 1135754,92 грн (а також розмір зазначеної Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" спірної заборгованості відповідача в сумі 1 115 708,08 грн, обрахованої з урахуванням здійснених відповідачем оплат у загальному розмірі 20 046,84 грн), проведене протягом 13.06.2020 - 31.05.2021, виходячи із ставки орендної плати, що вже була змінена.
За умовами пункту 3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Таким чином, враховуючи розмір орендної плати за жовтень 2018 року в сумі 195,91 грн з подальшою її індексацією на рівень інфляції, протягом спірного періоду правомірним є наступне нарахування відповідачу орендної плати за Договором:
- за червень 2020 року - 212,55 грн.;
- за липень 2020 року - 211,27 грн.;
- за серпень 2020 року - 210,85 грн.;
- за вересень 2020 року - 211,90 грн.;
- за жовтень 2020 року - 214,02 грн.;
- за листопад 2020 року - 216,80 грн.;
- за грудень 2020 року - 218,75 грн.;
- за січень 2021 року - 221,59 грн.;
- за лютий 2021 року - 223,81 грн.;
- за березень 2021 року - 227,61 грн.;
- за квітень 2021 року - 229,20 грн.;
- за травень 2021 року - 232,18 грн.
Всього за спірний період правомірним є нарахування орендної плати у загальному розмірі 2 425,53 грн.
Відповідно до пункту 3.5 договору додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Отже, протягом спірного періоду відповідач повинен був сплатити на користь позивача 2 910,64 грн орендної плати (враховуючи податок на додану вартість).
Водночас зі змісту наявних у матеріалах справи доказів, зокрема, поданої позивачем довідки заборгованості про нарахування і надходження орендної плати за договором з червня 2020 року по травень 2021 року, протягом спірного періоду вказана сума коштів була сплачена орендарем у повному обсязі (від орендаря надійшли грошові кошти у загальному розмірі 20 046,84 грн).
З огляду на викладене та встановлені судами обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час розгляду та вирішення спору в справі № 910/7959/21 у відповідача відсутня заборгованість перед Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" зі сплати орендної плати за договором протягом спірного періоду.
Слід також звернути увагу на ті обставини, що аналогічні за змістом висновки були викладені у рішенні Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 року в справі № 910/7707/20 за позовом Комунального підприємства "Київжитлоексплуатація" до Всеукраїнської благодійної організації "Український фонд культури імені Бориса Олійника" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1 026 075,98 грн., що виникла за період з 04.06.2019 року до 31.05.2020 року за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.06.2017 № 578-1.
Наведене судове рішення на час розгляду та вирішення спору в справі № 910/7959/21 учасниками означеної справи не оскаржувалося на набрало законної сили.
За таких обставин позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задоволенню не підлягають.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/7959/21 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/7959/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/7959/21 залишити без змін.
Матеріали справи №910/7959/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 21.02.2022.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді І.М. Скрипка
Ю.Б. Михальська