вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" лютого 2022 р. Справа№ 910/18484/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Барсук М.А.
Владимиренко С.В.
секретар судового засідання: Місюк О.П.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Касьян О.В. (у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від відповідача: Коваль О.С.;
від третьої особи-1: не з'явились;
від третьої особи-2: не з'явились;
від третьої особи-3: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства «Гарантований покупець»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 07.06.2021 (повний текст складено - 30.06.2021)
та на додаткове
рішення Господарського суду міста Києва
від 06.08.2021
у справі №910/18484/20 (суддя - Приходько І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Голден Кіз»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Кабінету Міністрів України;
2) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у
сферах енергетики та комунальних послуг;
3) Приватного акціонерного товариства
«Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 557 054, 37 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Голден Кіз» (надалі - позивач, ТОВ «Солар Голден Кіз») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (надалі - відповідач, скаржник, ДП «Гарантований покупець») про стягнення коштів у розмірі 557 054,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу електричної енергії №193/01/20 від 10.02.2020 (надалі - Договір), а саме в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії придбаної у березні 2020 року за «зеленим» тарифом, у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню за період прострочення платежу за березень 2020 року з 05.05.2020 по 05.11.2020 у розмірі 557 054,37 грн.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що оплата вартості електричної енергії за «зеленим» тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке у свою чергу неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання. Також відповідач просив суд першої інстанції зменшити розмір пені до 1,00 грн.
Місцевим господарським судом при розгляді справи №910/18484/20 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України (надалі - третя особа-1, КМУ), Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - третя особа-2, НКРЕКП), Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі - третя особа-3, ПрАТ «НЕК «Укренерго»).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/18484/20 позовні вимоги задоволено частково.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 389 938,06 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 355,82 грн.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем належними доказами доведено, а відповідачем не спростовано факту порушення останнім своїх грошових зобов'язань за Договором в частині повної та своєчасної оплати купленої у позивача у березні 2020 року електричної енергії за «зеленим» тарифом.
При цьому, враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій (пені) на 30%.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/18484/20 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 25 432, 62 грн.
При ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та співмірністю таких витрат із складністю справи та наданими адвокатом позивача послугами, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) поклав на відповідача судові витрати позивача на правничу допомогу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/18484/20, ДП «Гарантований покупець» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/18484/20 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, із неврахуванням специфіки правовідносин, які врегульовані спеціальним законодавством, що визначає порядок (спосіб) виконання відповідачем спірного зобов'язання, а також джерела отримання грошових коштів для здійснення розрахунків з виробниками енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі позивачем. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 зводяться до наступного:
- місцевим господарським судом не враховано строків виникнення зобов'язань у відповідача, оскільки позивачем не доведено належними доказами факту отримання відповідачем Актів купівлі-продажу електричної енергії по спірних періодах, а відтак і не доведено наявності прострочення відповідачем оплати відповідно до п. 10.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (надалі - Порядок №641);
- укладення відповідачем Договору не може вважатись підприємницькою діяльністю у розумінні ст.ст. 42-44 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), оскільки направлене на виконання покладених на відповідача відповідно до закону спеціальних обов'язків, а витрати на виконання таких обов'язків в частині оплати електроенергії за «зеленим» тарифом здійснюються за рахунок оплати ПрАТ «НЕК «Укренерго» послуг з передачі електричної енергії відповідно до ч. 7 ст. 65 Закону «Про ринок електричної енергії», а тому позивач може вимагати від скаржника зобов'язання лише пропорційно виконанню ПрАТ «НЕК «Укренерго» обов'язків, що узгоджується з п. 10.1 Порядку №641;
- судом першої інстанції при вирішенні даного спору не враховано положень ст. 614 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), оскільки здійснення відповідачем розрахунків з виробниками електричної енергії прямо залежить від отримання коштів від третьої особи-3, що на думку скаржника виключає вину останнього у невиконанні обов'язків за Договором;
- судом першої інстанції не застосовано до спірних правовідносин положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел», якими визначено спосіб (порядок) виконання зобов'язань з оплати електричної енергії, що виникли станом на 01.08.2020 у ДП «Гарантований покупець» перед виробниками за «зеленим» тарифом, а саме - відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років;
- при розгляді даної справи підлягали застосуванню положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.ч. 1-2 ст. 233 ГК України та відповідно зменшення штрафних санкцій до 1 грн.
Окрім того, у тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення Північним апеляційним господарським судом судового рішення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2021 апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/18484/20 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 8773,60 грн.
Також, не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, ДП «Гарантований покупець» звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/18484/20 повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.
Окрім того, у тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції до ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови у даній справі.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.08.2021 апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/18484/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/18484/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021, апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.10.2021.
Роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
02.09.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшов лист щодо виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021, до якого останнім долучено докази сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/18484/20 у розмірі 8773,60 грн (платіжне доручення №876 від 27.08.2021).
У зв'язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. на лікарняному, а також суддів Мартюк А.І., Алданової С.О. у відпустці, вирішити питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/18484/20 у встановлений законодавством строк було неможливо.
По виходу головуючої судді Зубець Л.П. з лікарняного та суддів Мартюк А.І., Алданової С.О. з відпустки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/18484/20 за апеляційною скаргою ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021. Об'єднано апеляційні скарги ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/18484/20 в одне об'єднане апеляційне провадження. Розгляд апеляційних скарг вирішено здійснювати у визначені ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 дату та час.
Роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
15.09.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Солар Голден Кіз» надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/18484/20, у якому позивач просив залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Зокрема, у своєму відзиві позивач зазначив, що заявлений останнім розмір гонорару є розумним та співмірним із складністю даної справи та витраченим адвокатом часом на надання правничої допомоги клієнту у справі №910/18484/20, а відтак, на думку позивача, суд першої інстанції вірного дійшов висновку про обґрунтованість витрат на правничу допомогу у розмірі 25 432, 62 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також у вказаному відзиві позивачем повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції складає 10 000,00 грн.
06.10.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021, у якому останній просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення - залишити без змін.
Так, у вказаному відзиві позивач стверджує, що виникнення зобов'язання відповідача з остаточного розрахунку пов'язується лише із фактом затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги, таким чином, враховуючи затвердження цього розміру постановою НКРЕКП №902 від 29.04.2020, у відповідності до п. 10.4 Порядку №641 у відповідача виник обов'язок із проведення остаточного розрахунку з позивачем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії у березні 2020 року з урахуванням авансових платежів до 04.05.2020 включно.
При цьому, відповідачем не заперечується факт наявності у останнього заборгованості перед позивачем, що підтверджується підписаним з обох сторін Акті звірки розрахунків ДП «Гарантований покупець» з ТОВ «Солар Голден Кіз» станом на кінець дня 31.07.2020.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021, за твердженням позивача, є безпідставними, необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та практикою Верховного Суду у аналогічних спорах.
18.10.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли:
- клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якому останній просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції у розмірі 11 198,47 грн;
- пояснення третьої особи-1, у яких остання просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з перебуванням судді Мартюк А.І., яка входить до складу колегії суддів та не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2021, для розгляду апеляційних скарг у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Алданова С.О., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 прийнято справу №910/18484/20 за апеляційними скаргами ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 до провадження у вище визначеному складі колегії суддів, апеляційні скарги призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.12.2021.
12.11.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 07.12.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
06.12.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про розподіл судових витрат у справі №910/18484/20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 заяву ТОВ «Солар Голден Кіз» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Вирішено забезпечити участь уповноваженого представника позивача у судовому засіданні 07.12.2021 у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EasyCon».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 задоволено клопотання представників відповідача та третьої особи-1 про продовження строку розгляду апеляційних скарг у справі №910/18484/20, продовжено строк розгляду апеляційних скарг ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021. Клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, відкладено розгляд даної справи на 01.02.2022.
У зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022, для розгляду апеляційних скарг у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Владимиренко С.В., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 прийнято справу №910/18484/20 за апеляційними скаргами ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 до провадження у вище визначеному складі колегії суддів.
У судове засідання 01.02.2022, яке проводилось у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EasyCon», з'явились представники сторін.
Треті особи 1, 2, 3 у судове засідання 01.02.2022 повноважних представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв/клопотань до Північного апеляційного господарського суду не подавали.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційних скарг, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення та додаткового рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.
У судовому засіданні 01.02.2022 представник відповідача надав колегії суддів пояснення, у яких доводи апеляційних скарг підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у даній справі.
Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2022 проти задоволення апеляційних скарг позивача заперечував з підстав викладених у відзивах, просив оскаржувані судові рішення залишити без змін. Також підтримав клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції у розмірі 11 198,47 грн та просив задовольнити вказане клопотання.
У свою чергу, представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання позивача про розподіл судових витрат у суді апеляційної інстанції у розмірі 11 198,47 грн з підстав, викладених у запереченнях на дане клопотання.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 01.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 10.02.2020 між ДП «Гарантований покупець» (покупець) та ТОВ «Солар Голден Кіз» (продавець) укладено Договір №193/01/20 , у відповідності до п. 1.1. якого продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку №641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (надалі - Порядок №2804).
Пунктом 2.2. Договору визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця.
Листом ПАТ «НЕК «Укренерго» вих. №01/6301 від 14.02.2020 повідомлено позивача про включення його до балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» з 00 годин 00 хвилин 25.02.2020 на підставі наданої заяви щодо вступу учасника ринку до балансуючої групи та підтвердження зі сторони ДП «Гарантований покупець».
Відповідно до реєстру учасників балансуючої групи виробників за «зеленим» тарифом, який розміщений у відкритому доступі на офіційному сайті ДП «Гарантований покупець» за посиланням "https://www.gpee.com.ua/", ТОВ «Солар Голден Кіз» входить до балансуючої групи виробників за «зеленим» тарифом.
Умовами пунктів 2.4, 2.5. Договору, погоджено, що продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку №641, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку №641 або глави 6 Порядку №2804 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Постановою НКРЕКП від 29.11.2019 №2546 «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «Солар Голден Кіз», установлено позивачу «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії до 01.01.2030.
Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Договору, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку №641 або глави 5 Порядку №2804 на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку №641 або глави 14 Порядку №2804. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.
Відповідно до пункту 3.3. Договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку №641 або глави 6 Порядку №2804.
Пункт 8.3. Порядку №641 встановлює, що фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до Договору.
Згідно з пунктами 7.1, 7.2 Порядку №641 адміністратор комерційного обліку на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею продавців гарантованому покупцю, у яких гарантований покупець купує електричну енергію. Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг споживання генеруючими одиницями продавців у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці продавців, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку.
Розрахунок платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцем електричної енергії врегульовано розділом 10 Порядку №641.
Зокрема, п. 10.1. Порядку №641 передбачено, що:
- до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію;
- до 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Згідно з пунктом 10.2. Порядку №641 з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
Відповідно до пункту 10.3. Порядку №641 після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.
Пунктом 10.4. Порядку №641 встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Вищенаведене свідчить про те, що Порядком №641 встановлені чіткі та імперативні строки та терміни виконання відповідачем свого зобов'язання зі сплати поставленої позивачем електричної енергії.
Згідно матеріалів справи встановлено, що 03.04.2020 позивач отримав від відповідача електронною поштою Акт купівлі- продажу електроенергії за березень 2020 року від 31.03.2020 (надалі - Акт) з накладеним КЕП відповідача (паперова копія електронного акту та протоколу створення та перевірки КЕП відповідача наявна в матеріалах справи).
06.04.2020 позивач наклав свій КЕП на Акт і направив відповідачу електронним листом (паперова копія електронного акту та протоколу створення та перевірки КЕП позивача наявна в матеріалах справи). Додатково позивач підписав акт у паперовій формі і направив відповідачу засобами поштового зв'язку (поштові квитанції та повідомлення про вручення поштового відправлення наявна в матеріалах справи).
Відповідно до вищезазначеного Акту відповідачем було здійснено купівлю електроенергії у позивача у загальному обсязі 2 631 633 кВт*год на загальну суму 12 484 677,48 грн з ПДВ.
На виконання умов Договору відповідачем здійснено попередню оплату зазначеного обсягу електроенергії, поставленої у березні 2020 на загальну суму 1 344 052,68 грн, зокрема:
16.03.2020 на суму 613 672,32 грн з ПДВ, згідно платіжного доручення №19637 від 16.03.2020 (копія міститься в матеріалах справи);
25.03.2020 на суму 730 380,36 грн з ПДВ., згідно платіжного доручення №20906 від 25.03.2020 (копія міститься в матеріалах справи).
Постановою НКРЕКП №902 від 29.04.2020 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу в березні 2020 року у розмірі 2 568 247 721,39 грн (без ПДВ).
Враховуючи положення пункту 10.4. Порядку №641, суд першої інстанції зазначив про те, що відповідач мав провести остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії у березні 2020 з урахуванням авансових платежів до 04.05.2020 включно (протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП вартості послуги).
Відповідач цей обов'язок виконав частково та з простроченням, сплативши:
288268,98 грн, що підтверджується платіжним дорученням №30775 від 12.06.2020;
297059,57 грн, що підтверджується платіжним дорученням №32117 від 18.06.2020;
296980,17 грн, що підтверджується платіжним дорученням №34121 від 25.06.2020;
445188,71 грн, що підтверджується платіжним дорученням №34784 від 30.06.2020;
492638,09 грн, що підтверджується платіжним дорученням №37093 від 15.07.2020;
400639,41 грн, що підтверджується платіжним дорученням №37776 від 23.07.2020;
1267305,88 грн, що підтверджується платіжним дорученням №39695 від 30.07.2020;
472160,97 грн, що підтверджується платіжним дорученням №39830 від 31.07.2020;
523113,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №40462 від 31.07.2020.
Загальна сума, яку з урахуванням авансових платежів сплатив відповідач позивачу за березень 2020 року становить 827 407,86 грн.
Таким чином, на час звернення позивача до суду з даним позовом, заборгованість відповідача в частині оплати поставленої позивачем у березні 2020 року електричної енергії становила 6 657 269,62 грн (12 484 677,48 - 5 827 407,86).
Крім того, відповідно до акту звірки розрахунків ДП «Гарантований покупець» з ТОВ «Солар Голден Кіз» станом на кінець дня 31.07.2020, відповідач визнав наявність вказаної заборгованості перед позивачем (копія акту звірки міститься в матеріалах справи).
Оскільки відповідачем своєчасно та у повному обсязі не було здійснено оплату за Договором, позивач звернувся із даним позовом до місцевого господарського суду про стягнення пені за період прострочення платежу за березень 2020 року з 05.05.2020 по 05.11.2020 у розмірі 557 054,37 грн.
Місцевий господарський суд, враховуючи положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За своєю правовою природою відносини, що склалися між сторонами за Договором, є правовідносинами, які регулюються нормами законодавства про поставку.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною другою ст. 714 ЦК України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з нормами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вже зазначалось, позивачем згідно умов Договору у березні 2020 року поставлено відповідачу електричної енергії у загальному обсязі 2 631 633 кВт*год на загальну суму 12 484 677,48 грн з ПДВ, що підтверджується Актом, наявним у матеріалах справи.
Пунктом 4.5 Договору визначено обов'язок ДП «Гарантований покупець» щодо здійснення у повному обсязі своєчасних розрахунків за куплену у позивача електричну енергію.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Судом першої інстанції встановлено, що виходячи із положень п. 10.4. Порядку №641 та затвердженням постановою НКРЕКП від 29.04.2020 №902 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у березні 2020 року» розміру вартості послуги, наданої ДП «Гарантований покупець» у березні 2020 року, остаточний розрахунок із позивачем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів, мав відбутись не пізніше 04.05.2020.
Натомість, відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання із повної та своєчасної оплати електроенергії, відпущеної за березень 2020 року, у зв'язку із чим, останньому нарахована пеня в розмірі 557 054, 37 грн.
Належних доказів на підтвердження оплати на користь позивача іншої частини заборгованості у розмірі 6 657 269,62 грн станом на дату прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення відповідачем суду апеляційної інстанції не надано.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що відповідачем визнано наявність вказаної заборгованості перед позивачем, про що свідчить наявний у матеріалах справи Акт звірки розрахунків ДП «Гарантований покупець» з ТОВ «Солар Голден Кіз» станом на кінець дня 31.07.2020.
Посилання скаржника на те, що наявний в матеріалах справи Акт купівлі-продажу електроенергії за підписом лише позивача жодним чином не підтверджує виникнення у відповідача грошового зобов'язання, а також заперечення щодо направлення йому примірнику вказаного Акту на електронну адресу, не можуть бути підставою для задоволення вимог апеляційної скарги, оскільки строк виконання відповідачем свого грошового зобов'язання з остаточного розрахунку за електричну енергію пов'язано саме з фактом затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги, а не з фактом отримання відповідачем Акту.
Апеляційний господарський суд також відхиляє доводи скаржника про те, що оплата вартості електричної енергії за «зеленим» тарифом ставиться в залежність від виконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» спеціальних обов'язків, яке на думку скаржника, неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання перед останнім, оскільки саме відповідач взяв на себе обов'язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку №641.
Ані умовами договору, ані положеннями Порядку №641 обов'язок відповідача з оплати вартості купленої у виробника електричної енергії не ставиться в залежність від виконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» своїх зобов'язань перед ДП «Гарантований покупець», а тому недодержання своїх обов'язків ПрАТ «НЕК «Укренерго» не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань з оплати вартості обсягу придбаної електричної енергії за "зеленим" тарифом.
Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".
Отже, відповідачем не доведено належними доказами відсутність своєї вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання в розумінні ст. 614 ЦК України.
Також не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення у апеляційному порядку доводи скаржника про те, що виконання його грошових зобов'язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років на підставі п. 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії», враховуючи те, що на момент вирішення спірних правовідносин відсутній нормативний акт, який би встановлював інший порядок і спосіб виконання зобов'язань відповідача перед позивачем, ніж передбачені Договором та Порядком №641.
Все вище викладене повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №910/7256/20, від 19.08.2021 у справі №910/11889/20, від 01.09.2021 у справі №910/13034/20, від 12.05.2021 у справі №910/11830/20.
За положеннями ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За приписами ст. 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 4.6 Договору відповідач несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку №641 або главі 6 Порядку №2804. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком №641 або Порядком №2804 суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватись додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком №641 або Порядком №2804 суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів вважає, що даний розрахунок є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням Договору, а тому, з урахуванням факту порушення відповідачем договірних зобов'язань, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 557 054,37 грн пені за період прострочення платежу з 05.05.2020 по 05.11.2020.
Щодо тверджень скаржника про необхідність застосування до правовідносин між сторонами положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч.ч. 1-2 ст. 233 ГК України та зменшення штрафних санкцій до 1 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частинами 1, 2 ст. 233 ГК України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд належним чином оцінив доводи відповідача про можливість зменшення штрафних санкцій та подані на їх обґрунтування докази, і з достатньою повнотою навів у тексті судового рішення мотиви зменшення розміру пені на 30%.
Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Доводи викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/18484/20, а тому не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.
Разом з тим, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при ухваленні додаткового рішення у справі, колегія суддів вважає правомірним висновок суду про наявність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2021 після винесення рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021, позивач подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/18484/20 в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 432,62 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 18.12.2020 зазначив, що вважає вказаний позивачем розмір на правову допомогу явно завищеним, неспівмірним з розглядом даної категорії справ. Крім того, 24.03.2021 відповідачем до Господарського суду міста Києва подано заперечення на заяву позивача про розподіл судових витрат у справі №910/18484/20, в якому відповідач зазначив, що вважає заявлену позивачем суму надто завищеною в порівнянні з ринковою вартістю послуг адвокатів у місті Києві.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/18484/20 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 25 432, 62 грн.
Задовольняючи вказану заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, місцевий господарський суд виходив із факту доведеності представником позивача понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 432,62 грн, співмірністю таких витрат зі складністю справи та наданими адвокатом позивача послугами.
Скаржник із такими висновками суду першої інстанції, викладеними у додатковому рішенні Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/18484/20 не погоджується, зазначаючи про порушення місцевим господарським судом порядку, встановленого господарським процесуальним законодавством для ухвалення додаткового рішення.
При цьому, скаржник вказує, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу не відповідають принципу розумності, є необгрунтованими та явно завищеними.
Відповідач, зокрема, звертає увагу на велику кількість судових справ щодо несплати ДП «Гарантований покупець» вартості електричної енергії, купованої останнім у виробників за «зеленим» тарифом, загальна сума якої становить 23 553, 00 млн грн. Таким чином, покладення на відповідача необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу призведе до надмірного фінансового навантаження підприємства, та, як наслідок, до неможливості виконання зобов'язань. За наведених обставин, на думку скаржника, існують підстави для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу до 1 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).
З наведених норм господарського процесуального закону вбачається, що судом може бути ухвалено додаткове рішення без виклику учасників справи.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відповідності до ч. 1 ст. 124 ГПК України у позовній заяві позивачем було надано попередній (орієнтовний) розрахунок розміру витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги та зазначено, що позивач очікує понести в зв'язку з розглядом даної справи витрати у розмірі 20 000,00 грн.
Зокрема, позивачем до позову долучено наступні документи:
- копію Договору про надання професійної правничої допомоги від 11.11.2020 (надалі - Договір від 11.11.2020), укладеного між ТОВ «Солар Голден Кіз» та Адвокатським бюро "КАСЬЯН ТА ПАРТНЕРИ" (надалі - Бюро);
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1777 від 17.12.2007 видане Касьяну О.В. Дніпропетровською обласною КДКА на підставі рішення №9 від 11.12.2007;
- ордер серії АЕ №1044454 від 20.11.2020.
Відповідно до п. 3.1. Договору від 11.11.2020 вартість послуг правової допомоги за договором (гонорар) розраховується за домовленістю сторін, виходячи з наступної вартості окремих послуг Бюро: - ведення справи у суді першої інстанції - 20 000,00 грн. Вартість інших послуг правової допомоги, встановлюється сторонами окремо, шляхом підписання додаткових угод до цього договору.
В подальшому, 27.01.2021 позивачем до місцевого господарського суду подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якому останній у відповідності до п. 3.2. Договору від 11.11.2020 просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 21 729,71 грн.
04.06.2021 до суду першої інстанції представником позивача подано доповнення до клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначено, що після подання позивачем клопотання 27.01.2021 представником позивача було надано додаткові послуги та понесені додаткові витрати, пов'язані з розглядом справи, з урахуванням яких вартість витрат складає 25 432,62 грн. (20 000,00 грн. - гонорар Бюро відповідно до п. 3.1. договору, 5 432,62 грн. - витрати Бюро відповідно до п. 3.2. Договору від 11.11.2020).
Надалі, 30.06.2021 представником позивача до господарського суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №910/18484/20 від 08.06.2021 на суму 25 432,62 грн, підписаного між позивачем та Бюро.
На підтвердження понесених витрат позивачем до матеріалів справи долучено також наступні документи: копії меморіальних ордерів від 15.12.2020, копії посадочних документів від 15.12.2020, копії поштової квитанції та накладної від 24.12.2020, копію поштової квитанції від 24.12.2020, копії меморіальних ордерів від 22.01.2021, копії посадочних документів від 22.01.2021, копію платіжного доручення №599 від 07.12.2020 на суму 20 000,00 грн, копію акту приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги від 25.05.2021 за договором від 11.11.2020, копії посадочних документів від 19.02.2021, копії посадочних документів від 16.03.2021, копії меморіальних ордерів від 19.02.2021, копії меморіальних ордерів від 16.03.2021, копії посадочних документів від 16.04.2021, копії меморіальних ордерів від 16.04.2021, копії посадочних документів від 24.05.2021, копії меморіальних ордерів від 24.05.2021, копії платіжних доручень №642 від 03.02.2021 на суму 1729,71 грн, №685 від 25.03.2021 на суму 1860,64 грн, №734 від 27.05.2021 на суму 1842,27 грн.
Колегією суддів встановлено, що позивачем подано до місцевого господарського суду відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, проаналізувавши подані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає такі витрати повністю доведеними та документально підтвердженими.
Доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність визначення суми витрат або неналежність послуг адвоката, скаржником апеляційному суду не надано.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та покладення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 432,62 грн на відповідача.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/18484/20 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржувані рішення мають бути залишеним без змін, а апеляційні скарги ДП «Гарантований покупець» - без задоволення.
Судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/18484/20 у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі ст. 129 ГПК України, покладається на ДП «Гарантований покупець».
Разом з тим, як вже зазначалось, позивачем до Північного апеляційного господарського суду подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якому останній просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції у розмірі 11 198,47 грн.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи клопотання позивача про понесені судові витрати та заперечень відповідача на дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача щодо покладення на відповідача витрат на правничу допомогу, виходячи з наступного.
Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Так, у відзиві на апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/18484/20, який надійшов до Північного апеляційного господарського суду 15.09.2021, позивачем повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції складає 10 000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегією суддів встановлено, що позивачем дотримано визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України щодо порядку та строків подання клопотання про розподіл судових витрат.
Оскільки клопотання про розподіл судових витрат із відповідними доказами позивач подав до Північного апеляційного господарського суду до закінчення судових дебатів, питання розподілу судових витрат під час перегляду справи в апеляційному порядку вирішується у даній постанові, без винесення додаткового судового рішення (додаткової постанови).
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції на підставі Договору від 11.11.2020, який долучений до позовної заяви.
Згідно п. 1.4. Договору від 11.11.2020 безпосереднє представництво Бюро клієнта (позивача) у судових засіданнях та при вчиненні будь-яких процесуальних та інших дій, пов'язаних з виконанням цього Договору, здійснює керуючий Бюро - адвокат Касьян Олександр Вікторович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1777 від 17.12.2007 видане Дніпропетровською обласною КДКА відповідно до рішення №9 від 11.12.2007).
За положеннями п. 3.1. Договору від 11.11.2020 вартість послуг правової допомоги за цим Договором (гонорар) розраховується за домовленістю сторін, виходячи з наступної вартості окремих послуг Бюро: ведення справи у суді першої інстанції - 20 000, 00 грн. Вартість інших послуг правової допомоги встановлюється сторонами окремо, шляхом підписання додаткових угод до цього Договору.
Так, згідно з Додатковими угодами від 13.09.2021 та 01.10.2021 до Договору від 11.11.2020, які долучено позивачем до відзиву на апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення та до клопотання про понесені судові витрати, відповідно, клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу клієнту по захисту його прав, свобод та законних інтересів та здійснювати його представництво у Північному апеляційному господарському суді з розгляду апеляційних скарг ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/18484/20, що включає, в тому числі (але не виключно): підготовку відзиву на апеляційну скаргу, підготовку необхідних клопотань та заяв, представництво клієнта у судових засіданнях.
Вартість послуг правової допомоги відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Договору від 11.11.2020 встановлюється сторонами в сумі 10 000, 00 грн.
Пунктом 3.2 Договору від 11.11.2020 сторони погодили, що клієнт, крім оплати гонорару, також зобов'язується сплачувати Бюро суми в порядку компенсації витрат Бюро, необхідних для надання правничої допомоги за цим Договором (витрати на відправлення поштової кореспонденції, на проживання в іншому місті, транспортні витрати та ін) в розмірах, що визначаються на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат Бюро.
Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано наступні документи: копію Акту приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги від 12.10.2021 за Договором від 11.11.2020; копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №910/18484/20 від 12.10.2021; копію платіжного доручення №839 від 15.09.2021 на суму 10 000,00 грн; копію рахунку-фактури № СФ-0000043 від 11.10.2021 на суму 1198,47 грн; копію посадочних документів від 11.10.2021.
Як вбачається із Акту приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги від 12.10.2021 за Договором від 11.11.2020, Бюро надало, а клієнт прийняв наступні послуги професійної правничої допомоги:
1) підготовка відзиву на апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/18484/20, що включало вивчення матеріалів апеляційної скарги, практики розгляду аналогічних спорів Верховним Судом, складання тексту відзиву на 5 аркушах, формування пакету відзиву з додатками та направлення на адресу відповідача, третіх осіб, на що витрачено часу - 4 години;
2) підготовка відзиву на апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/18484/20, що включало вивчення матеріалів апеляційної скарги, практики розгляду аналогічних спорів Верховним Судом, складання тексту відзиву на 7 аркушах, формування пакету відзиву з додатками та направлення на адресу відповідача, третіх осіб, на що витрачено часу - 6 годин.
Пунктом 3 Акту приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги від 12.10.2021 за Договором від 11.11.2020 передбачено, що договірна плата за послуги (гонорар Бюро) становить 10 000,00 грн, витрати Бюро на надання правничої допомоги - 1198,47 грн, разом - 11 198, 47 грн, без ПДВ.
Згідно платіжного доручення №839 від 15.09.2021, наявного у матеріалах справи, підтверджується оплата позивачем наданих Бюро послуг за Договором від 11.11.2020 у розмірі 10 000,00 грн.
Доказів оплати позивачем коштів у розмірі 1198, 47 грн згідно рахунку-фактури № СФ-0000043 від 11.10.2021 матеріали справи не містять.
При цьому, судом апеляційної враховано, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Слід також зазначити, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Відповідач, не погоджуючись із заявленими позивачем вимогами щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції подав до Північного апеляційного господарського суду заперечення на клопотання позивача про розподіл судових витрат, у яких зазначається, що кількість годин, витрачених для надання послуг адвоката, а також їх вартість є явно завищеними, а тому відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання позивача.
Водночас, відповідач просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 1 грн, у випадку, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про задоволення клопотання позивача про розподіл судових витрат.
За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Також при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому, суд також враховує чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18).
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу на відповідність критеріям співмірності із наданими адвокатом позивача послуг та розумності їх розміру, враховуючи заперечення відповідача на клопотання позивача про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11 198, 47 грн, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 10 000, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/18484/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/18484/20 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/18484/20 залишити за Державним підприємством «Гарантований покупець».
4. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Голден Кіз» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
5. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Голден Кіз» (49083, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 29, ідентифікаційний код 42204907) витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
7. Матеріали справи №910/18484/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, відповідно до ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України
Повний текст постанови складено - 28.04.2022.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді М.А. Барсук
С.В. Владимиренко