Іменем України
02 травня 2022 року м. Кропивницький
справа № 398/290/21
провадження № 22-ц/4809/56/22
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючий суддя - Дуковський О.Л.
судді - Дьомич Л.М., Письменний О.А.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».
відповідач - ОСОБА_1 .
Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 травня 2021 року, у складі головуючого судді Авраменка О.В., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В січні 2021 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 травня 2014 року в загальному розмірі 28 398,51 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07 травня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №б/н, шляхом підписання анкети заяви.
Згідно умов вказаного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Позивач зазначав, що відповідач порушила умови кредитування та не виконувала належним чином зобов'язання, в результаті чого станом на 22 листопада 2020 року виникла заборгованість в розмірі 28 398,51 грн., яка складається із: 20,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 20 007,81 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 8 370,70 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що Банком надано належні докази на підтвердження зазначених у позові обставин, які підтверджують наявність договірних відносин між сторонами та невиконання відповідачем взятих за договором зобов'язань.
Позичальник висловив згоду на укладення кредитного договору, що засвідчено особистим підписом, чим підтвердив ознайомлення та погодження з умовами кредитування. Зобов'язувався виконувати Умови та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами.
Заборгованість за кредитним договором не повернула, а також розмір такої заборгованості не спростовувала, а виписка по картковому рахунку та рахунок заборгованості є належним та допустимим доказом у даній справі.
Вважає, що підписана анкета-заява засвідчує, що відповідачка повністю погодилася із умовами кредитування та отримала кредит саме на таких умовах, у тому числі погоджувалася на сплату процентів та штрафів у встановленому розмірі.
Відповідачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін. Вказує, що вона повернула усі отриманні кошти від банківської установи, а тому позов є безпідставним.
Справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем фактично отримано кредитні кошти, за вирахуванням відсотків, погашених за рахунок кредиту, в розмірі 39 922,09 грн. (50 764,65 грн. (колонка №3 «Витрати клієнтом кредитних коштів» в розрахунках станом на 30 вересня 2019 року та на 22 листопада 2020 року) - 10 842,56 грн. (колонка №4 «Відсотки погашені за рахунок кредиту» в розрахунках станом на 30 вересня 2019 року та на 22 листопада 2020 року) = 39 922,09 грн.).
При цьому, відповідачем в рахунок погашення кредитної заборгованості сплачено 42 402,66 грн., що перевищує суму фактично отриманих кредитних коштів (колонка №21 «Сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості» в розрахунку станом на 30 вересня 2019 року та колонка №30 «Сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості» в розрахунку станом на 22 листопада 2020 року).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що сума заборгованості за тілом кредиту та простроченим тілом кредиту, яку просить стягнути позивач, виходячи із зазначеного вище, утворилася, в тому числі, внаслідок неправомірного нарахування відсотків за користування кредитом та погашення зазначених відсотків за рахунок кредиту, при цьому відповідачем в рахунок погашення кредиту сплачено суму, що перевищує суму фактично отриманих кредитних коштів.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявність у відповідача заборгованості за тілом кредиту та простроченим тілом кредиту.
Також є недоведеним стягнення прострочених відсотків, нарахованих за користування кредитом, через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу в анкеті-заяві від 07 травня 2014 року.
Суд першої інстанції правильно вказав, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщених на сайті https://privatbank.ua/terms/ не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч.1, 2 ст. 12 ЦПК).
За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Л. Дуковський
Судді Л. М. Дьомич
О.А. Письменний