Провадження № 11-сс/803/620/22 Справа № 201/2413/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
02 травня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника
ОСОБА_6 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , та прокурора Правобережної окружної прокуратури м.Дніпра на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 квітня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041650000192, щодо
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Дніпропетровськ,
який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від
22 квітня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час в період з 21:00 год до 06:00 год. наступного дня строком до 22 червня 2022 року з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим суддею встановлено наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що під час досудового розслідування не встановлено жодного доказу, що ОСОБА_7 має будь-яке відношення до кримінального правопорушення. Зазначає, що
ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, потерпілих по справі не має, не офіційно працює на різних об'єктах будівництва, як у межах міста Дніпра, так і за його межами, крім того, має на утриманні малолітню дитину, а сім'я за обставин, що на даний час склалися, не зможе реально вижити.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 необхідно обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з тих підстав, що наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, враховуючи той факт, що підозрюваному ОСОБА_7 були відомі анкетні дані ОСОБА_8 , оскільки вони були знайомі раніше та свідок ОСОБА_8 показала під час допиту, що наступного дня після події підозрюваний приходив до магазину де вона працює та де було вчинено злочин, нібито вибачитись, але почувши відмову він попередив свідка про те, що він знає де остання проживає.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу захисника та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прокурора, який просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги та відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги захисника, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Розглядаючи клопотання прокурора про обрання щодо підозрюваного
ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час в період з 21:00 год. до 06:00 год. наступного дня, строком на два місяці, з покладанням на нього певних обов'язків у відповідності до вимог ст.194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст.178 КПК України.
Як слідує з матеріалів, в провадженні ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041650000192 від 27 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
22 квітня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, що виразилось у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 24 лютого 2022 року, протоколом допиту представника потерпілого від 29 березня 2022 року, протоколами допитів свідків.
Слідчий СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від
29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Розглядаючи клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України врахував вагомість доказів винуватості підозрюваного, тяжкість покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, та наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, займається суспільно-корисною працею, має на утриманні малолітню дитину, а також, врахував поведінку підозрюваного, який з 25 лютого 2022 року не мав контактів зі свідками та прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити нівелювання встановленого слідчим суддею ризику, в той час як запобіжний захід у виді тримання під вартою буде надмірним втручанням у право підозрюваного на свободу.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з доводами слідчого судді та оцінює критично доводи прокурора про те, що відомості про особу підозрюваного дають підстави для скасування застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, згідно з якими він просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Щодо твердження захисника про те, що під час досудового розслідування не встановлено жодного доказу, що ОСОБА_7 має будь-яке відношення до кримінального правопорушення, слід зазначити, що зазначені доводи фактично стосуються питань доведеності винуватості, оцінки доказів та правильності кваліфікації дій підозрюваного, надання оцінки чому, відповідно кримінального процесуального закону, відбувається на іншій стадії кримінального провадження, а саме, при ухваленні судового рішення по суті справи.
Щодо посилання захисника на те, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, потерпілих по справі не має, має на утриманні малолітню дитину, слід зазначити що слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого враховані дані обставини та надана їм належна оцінка.
Доводи захисника про те, що застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід позбавляє його належним чином забезпечувати сім'ю, оскільки останній неофіційно працює на різних об'єктах будівництва, як у межах міста Дніпра, так і за його межами, апеляційний суд не приймає до уваги, зважаючи на те, що слідчим суддею застосовано запобіжний захід в нічний час в період з 21:00 год. до 06:00 год. наступного дня, а отже, підозрюваний не позбавлений можливості реалізовувати своє конституційне право на працю та отримувати будь-який дохід для забезпечення життєдіяльності його родини.
Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисник підозрюваного, спростовані матеріалами кримінального провадження та не свідчать про прийняття слідчим суддею необґрунтованого рішення.
Також, апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу ОСОБА_7 у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст. 178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже, в задоволенні вимог апеляційних скарг захисника та прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги прокурора Правобережної окружної прокуратури м.Дніпра та захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від
22 квітня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3