Номер провадження 2/754/1901/22 Справа №754/17199/21
Іменем України
27 квітня 2022 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, -
16.11.2021 позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом, який було в подальшому уточнено, до відповідача ОСОБА_2 з вимогою щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі, від якого мають дітей: повнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Причиною розірвання шлюбу є переконання щодо неможливості подальшого спільного життя з відповідачем, вказує на те,що це су перечуватиме інтересам обох сторін, примирення неможливе. Відповідач не приймає участі в утриманні дітей, у зв'язку з чим позивач вимушена звертатись до суду з вказаним позовом.
19.11.2021 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03.12.2021 відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Сторони, в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк, не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив.
Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, за зареєстрованим місцем його проживання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про отрмання поштового направлення.
Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надійшло заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.
Встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 28.11.2000 Відділом реєстрації актів громадянського стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, а/з 1968.
Від шлюбу сторони мають дітей - повнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подружнє життя не склалось, причиною розірвання шлюбних відносин стало те, що шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують, спільне господарство не ведуть, при цьому зберегти сім'ю та відновити свої стосунки позивач не бажає.
Згідно ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Так, відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч.1 ст.24 СК України).
Ч. 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалась та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім'ї призведе до порушення інтересів позивача, тому наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
Щодо вимоги про стягнення аліментів, суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що діти проживають з позивачем, та перебувають на її утриманні.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку . Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує, що відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження свого матеріального стану, який унеможливлює сплату аліментів на утримання дітей в розмірі мінімального рекомендованого, визначеного законом. Доказів перебування на його утриманні інших дітей, батьків чи інших осіб, а також на підтвердження наявності або відсутності майна суду не надано.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У відповідності до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За нормою ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням вказаного, враховуючи найкращі інтереси дитини та її потреби,суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.11.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 908 грн. у частині позовних вимог про стягнення аліментів, від сплати якого позивач була звільнена відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 200, 211, 258, 259 ЦПК України, ст.ст. 11, 27,104, 105,110, 111, 112, 180, 181,182, 184,191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28.11.2000 Відділом реєстрації актів громадянського стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, а/з 1968, - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 листопада 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомо, АДРЕСА_2
Повний текст рішення суду складено 27.04.2022.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон