10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"27" вересня 2007 р. Справа № 2/1798-НМ
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Філіпової Т.Л.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідачів: - Відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб": Колодюк В.А. - представника за довіреністю від 27.04.2007р. №490;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська паляниця":
Колодюк В.А. - представник за довіреністю №45 від 18.01.2007р.,
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріейдер": не з'явився,
від третіх осіб: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Гудвілл", м.Київ
на рішення господарського суду Житомирської області
від "09" лютого 2007 р. у справі № 2/1798-НМ (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Гудвілл", м.Київ
до 1. Відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб", м.Житомир2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська паляниця", м.Дніпропетровськ
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріейдер", м.Дніпропетровськ
за участю третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
- Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ,
- Закритого акціонерного товариства "Золотий каравай", м.Дніпропетровськ
про визнання недійсним протоколу установчих зборів засновників товариства, визнання недійсним статуту товариства, витребування майна вартістю 13267500грн.,
Рішенням господарського суду Житомирської області від 09.02.2007р. у справі №2/1798-НМ в позові товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Гудвілл" (м.Київ), заявленому до відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб" (м.Житомир), товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська паляниця" (м.Дніпропетровськ) та товариства з обмеженою відповідальністю "Кріейдер" (м.Дніпропетровськ), за участю третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ та закритого акціонерного товариства "Золотий каравай" (м.Дніпропетровськ) про визнання недійсним протоколу установчих зборів засновників товариства, визнання недійсним статуту товариства, витребування майна вартістю 13267500грн., відмовлено.
Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення- про задоволення позовних вимог.
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив наступне:
- суд незаконно послався в своєму рішенні на ст.6.3.2 Статуту ВАТ "Житомирхліб", зазначивши, що рішення Наглядової Ради ВАТ "Житомирхліб" від 10.07.2006р. та 23.09.2006р., відповідно до яких все майно ВАТ "Житомирхліб" перейшло до ТОВ "Житомирська паляниця", прийняті в межах її повноважень і що реєстрація ТОВ "Житомирська паляниця" не суперечить вимогам закону, оскільки судом не враховано, що відповідно до п."є" ст.6.2.1 Статуту ВАТ "Житомирхліб", затвердженого загальними зборами акціонерів вказаного товариства протоколом №8 від 26.04.2005р., який діяв на момент прийняття Наглядовою радою підприємства рішення від 10.07.2006р. про передачу майна до статутного фонду ТОВ "Житомирська паляниця", прийняття рішення про виділ та затвердження розподільчого балансу є виключною компетенцією Загальних зборів акціонерів ВАТ "Житомирхліб". Крім того, під час реєстрації товариства "Житомирська паляниця" не було дотримано вимог ст.32 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відповідно до якої для проведення державної реєстрації юридичної особи, що створюється шляхом виділу, засновники (учасники) або уповноважені ними органи чи особа, крім документів, передбачених частинами 1-7 статті 24 цього Закону, повинні додатково подати нотаріально посвідчену копію розподільчого балансу , а державна реєстрація юридичної особи, що створюється шляхом виділу, проводиться не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ним органом рішення про виділ у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
- суд безпідставно зіслався у своєму рішенні на постанову Верховного Суду України від 30.09.2003р. у справі №1/329-41/233 стосовно можливості оскарження позивачем дій Наглядової Ради ВАТ "Житомирхліб" по передачі майна ВАТ "Житомирхліб" до ТОВ "Житомирська паляниця", оскільки, відповідно до діючого законодавства України, прецедентне право в Україні не діє і рішення по вказаній справі не може бути доказом у даній справі і прикладом для вирішення судами такого роду справ. До того ж у зазначеній постанові Верховного Суду України не йдеться про те, що акціонер не має права звертатись до суду з приводу майнових спірних правовідносин підприємства, акціонером якого він є, а вказано, що акціонер не вправі виступати від імені самого акціонерного товариства, так як він був учасником спірної угоди, а вправі лише захищати в суді свої інтереси;
- безпідставним є твердження суду про те, що позивач не навів суду доказів того, що він є акціонером ВАТ "Житомирхліб", оскільки на підтвердження цієї обставини суду було надано виписку про залишки на рахунку в цінних паперах №003273 від 17.01.2007р., видану позивачу ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", який є зберігачем акцій ВАТ "Житомирхліб", належних ТОВ "Корпорація "Гудвілл", а відповідно до п.4 ст.5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" №710/97 від 10.12.1997р. підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів виписка з рахунку у цінних паперах. У випадку сумнівів з боку суду про достовірність наданої позивачем інформації, суд міг перевірити вказані дані, направивши зберігачу відповідний запит, чого зроблено не було.
Відповідач (ТОВ "Житомирська паляниця") проти апеляційної скарги позивача заперечив, зазначивши, що доводи, наведені позивачем в обґрунтування своєї позиції, є хибними, необґрунтованими й безпідставними, а рішення суду першої інстанції у даній справі - законним та справедливим (більш детально заперечення товариства викладено у письмовому відзиві №362 від 08.06.2007р. на апеляційну скаргу, т.3 а.с.30-34).
Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровської міської ради (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів) у письмовому відзиві №11/27-407 від 26.09.2007р. на апеляційну скаргу зазначив, що поданий для проведення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ "Житомирська паляниця" комплект документів повністю відповідав вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" й відповідно до чинного законодавства на орган державної реєстрації не покладено обов'язок перевіряти наявність дійсної волі та волевиявлення та заборонено втручатися в господарську діяльність суб'єктів господарювання та вимагати для проведення державної реєстрації документи, які не передбачені Законом. Вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідачі - ВАТ "Житомирхліб" та ТОВ "Кріейдер", а також третя особа - ЗАТ "Золотий каравай" письмових відзивів на апеляційну скаргу позивача не надали, незважаючи на неодноразові вимоги суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалах від 30.03.2007р., 14.06.2007р. та 13.09.2007р.
Представники позивача, ТОВ "Кріейдер" та третіх осіб в судове засідання не з'явились.
Копії судових ухвал, які надсилались апеляційним господарським судом на адресу ТОВ "Кріейдер" - м.Дніпропетровськ, вул.Гоголя-8, оф.13-14, поверталися відділенням поштового зв'язку з відмітками, що адресат за даною адресою не значиться та не розшуканий (т.3 а.с.27,28,49), в зв'язку з чим судом було спрямовано запити до Головного управління статистики в Дніпропетровській області та Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області з метою повідомлення, відповідно, відомостей про включення (виключення, якщо таке має місце) ТОВ "Кріейдер" в ЄДРПОУ, а також довідку про фактичну та юридичну адреси вказаного товариства.
У відповідь на запити суду повідомлено, що ТОВ "Кріейдер" значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і його адресою є м.Дніпропетровськ, вул.Гоголя,8, к.13-14 (т.3 а.с.45,47), тобто та адреса, за якою товариству надсилались копії судових актів.
Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровської міської ради в адресованому Житомирському апеляційному господарському суду клопотанні №11/20-372 від 11.09.2007р. (т.3 а.с.66) та письмовому відзиві №11/27-407 від 26.09.2007р. просив здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі його представника.
Про причини нез'явлення в судове засідання представника ЗАТ "Золотий каравай" суд апеляційної інстанції не повідомлено.
25.09.2007р. на адресу апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи для отримання та надання витребуваних судом доказів.
Так, ухвалою від 13.09.2007р. апеляційний господарський суд вимагав від позивача докази на підтвердження права власності товариства на акції ВАТ "Житомирхліб" станом на 02.10.2006р. (день проведення установчих зборів ТОВ "Житомирська паляниця"), 07.12.2006р. (день заявлення позову) та 09.11.2006р. (дата реєстрації ТОВ "Житомирська паляниця").
Зважаючи, що про дату, час і місце розгляду учасники судового процесу були повідомлені належним чином (копії ухвали від 13.09.2007р. надсилались сторонам та третім особам згідно реєстру відправки рекомендованої кореспонденції від 18.09.2007р. рекомендованими листами за наявними в матеріалах справи адресами), враховуючи, що за змістом статті 96 Господарського процесуального кодексу України подання письмового відзиву на апеляційну скаргу є правом, а не обов'язком особи, з огляду на те, що витребувані судом апеляційної інстанції докази позивачем, представник якого був належним чином повідомлений про відкладення розгляду справи на 27.09.2007р., про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка (т.3 а.с.63), в судове засідання не подані, а також положення статті 101 цього кодексу про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд справи за відсутності письмових відзивів ВАТ "Житомирхліб", ТОВ "Кріейдер" та ЗАТ "Золотий каравай" на апеляційну скаргу, без участі представників позивача, ТОВ "Кріейдер" та третіх осіб за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників ВАТ "Житомирхліб" та ТОВ "Житомирська паляниця", перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2006р. в господарський суд Житомирської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Гудвілл" з позовом до відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб", товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська паляниця" про визнання недійсним протоколу №1 установчих зборів ТОВ "Житомирська паляниця" від 02.10.2006р.; визнання недійсним Статуту ТОВ "Житомирська паляниця" в частині формування статутного фонду товариства за рахунок майна ВАТ "Житомирхліб" та зобов'язання ТОВ "Житомирська паляниця" повернути майно ВАТ "Житомирхліб", за рахунок якого сформована частка у статутному фонді ТОВ "Житомирська паляниця".
Обґрунтовуючи позов, ТОВ "Корпорація "Гудвілл" зазначило, що 02.10.2006р. у м.Дніпропетровську відбулися установчі збори ТОВ "Житомирська паляниця", засновниками якого стали ТОВ "Кріейдер" та ВАТ "Житомирхліб", яке передало у власність до статутного фонду ТОВ "Житомирська паляниця" цілісні майнові комплекси та майно загальною вартістю 13267500,00грн., розташовані за адресами по вул.1 Травня,40, вул.Лесі Українки,33, вул.Радонова,11 у м.Житомирі та інше майно, однак, державна реєстрація ТОВ "Житомирська паляниця" відбулася з порушенням законодавства України, оскільки відповідач у справі - ВАТ "Житомирхліб" - передав майно до статутного фонду новоствореного товариства, не повідомивши про це ТОВ "Корпорація "Гудвілл", яке є акціонером даного відкритого акціонерного товариства, володіючи часткою у розмірі 90,24% у статутному фонді.
Як стверджує позивач, відповідно до ст.32 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" для проведення державної реєстрації юридичної особи, що створюється шляхом виділу, засновники (учасники) або уповноважені ними орган чи особа, крім документів, передбачених ч.ч.1-7 ст.24 цього Закону, повинні додатково подати нотаріально посвідчену копію розподільчого балансу, а державна реєстрація юридичної особи, що створюється шляхом виділу, проводиться не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженими ними органом рішення про виділ у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, проте, відкритим акціонерним товариством "Житомирхліб" при створенні ТОВ "Житомирська паляниця" не було дотримано передбаченої вищеназваним Законом процедури реєстрації, оскільки загальні збори ВАТ "Житомирхліб" щодо виділу майна або частки в інше товариство не проводились, розподільчий баланс не затверджувався.
На підтвердження своїх доводів позивач надав копії Статуту ВАТ "Житомирхліб"; протоколу №1 від 02.10.2006р. установчих зборів ТОВ "Житомирська паляниця"; протоколу №1 від 26.02.2003р. зборів учасників ТОВ "Корпорація "Гудвілл", на яких було вирішено створити ТОВ "Корпорація "Гудвілл"; виписки про обіг на рахунку ТОВ "Корпорація "Гудвілл" в цінних паперах №090028 за період з 01.07.2006р. по 27.07.2006р.; виписки про залишки на рахунку товариства в цінних паперах №400069; виписки №247 від 24.07.2006р. з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку ТОВ "Корпорація "Гудвілл", тощо (т.1 а.с.14-34).
В позовній заяві позивач зазначив третьою особою Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Жовтневої районної державної адміністрації у м.Дніпропетровську.
Ухвалою від 12.12.2006р. (т.1 а.с.1) господарський суд Житомирської області порушив провадження у справі №2/1798-НМ та залучив до участі у справі в якості відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Кріейдер", а Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Жовтневої райдержадміністрації у м.Дніпропетровську - третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
За заявою позивача ухвалою від 18.01.2007р. (т.1 а.с.96) суд першої інстанції замінив вищевказану третю особу на Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, оскільки саме в цьому управлінні зареєстровано ТОВ "Житомирська паляниця".
ТОВ "Житомирська паляниця" проти позову заперечило (т.1 а.с.117-120), зазначивши, що позивач, всупереч його твердженням, акціонером ВАТ "Житомирхліб" не являється, а додані ним виписки з рахунків в цінних паперах не можуть бути доказом статусу позивача як акціонера ВАТ "Житомирхліб", оскільки вони зроблені станом на 03.07.2006р., 24.07.2006р., 01.08.2006р. і на момент подання позову втратили силу.
Як вказує ТОВ "Житомирська паляниця", у тому разі, якщо позивач і був би акціонером ВАТ "Житомирхліб", його вимоги були б безпідставними, оскільки акціонер не володіє суб'єктивним правом відносно здійснення повноважень власника майна товариства, тому продаж (відчуження) товариством свого майна не порушує прав акціонера. В зв'язку з цим, стверджує відповідач, у позивача відсутнє будь-яке порушене або оспорюване право і охоронюваний законом інтерес, що, в свою чергу, позбавляє позивача права на звернення до господарського суду з даним позовом.
Стосовно тверджень позивача про те, що, всупереч вимогам законодавства, ВАТ "Житомирхліб" вирішило створити ТОВ "Житомирська паляниця", не повідомивши про це позивача, відповідач (ТОВ "Житомирська паляниця") зазначив, що жодним нормативним актом та статутними документами ВАТ "Житомирхліб" не передбачено, що органи управління товариства, а саме наглядова рада, правління товариства повинні повідомляти ТОВ "Корпорація "Гудвілл" про прийняті рішення або про здійснення будь-яких дій.
Відповідач також спростовує твердження позивача про те, що внесення майна в статутний фонд товариства є виділом, вказуючи, що в даному випадку рішення про виділ (реорганізацію шляхом виділу) товариством "Житомирхліб" не приймалося, фактично виділ чи дії, спрямовані на нього, не здійснювались.
Крім того, як зазначило ТОВ "Житомирська паляниця", 19.12.2006р. набрало чинності рішення Богунського районного суду м.Житомира у справі №2-п-6184/06 за позовом Волинця В.Г. та ВАТ "Житомирхліб" до ТОВ "Житомирська паляниця" про визнання недійсним протоколу наглядової ради ВАТ "Житомирхліб" та зустрічним позовом ТОВ "Житомирська паляниця" про визнання права власності на майно, яким в задоволенні позову Волинця В.Г. й ВАТ "Житомирхліб" відмовлено, а зустрічний позов "Житомирська паляниця" задоволено та визнано за даним товариством право власності право власності на майно, яке передане ВАТ "Житомирхліб" до статутного фонду. Вказаним рішенням, стверджує відповідач, було встановлено, що відповідно до рішення наглядової ради ВАТ "Житомирхліб" про створення ТОВ "Житомирська паляниця" та внесення майна до статутного фонду новоствореного товариства ВАТ "Житомирхліб" "діяло в межах своєї компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства".
Судовою колегією враховується наступне.
Як передбачено ч.1 ст.79 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., та ч.1 ст.1 Закону України від 19.09.1991р. №1576-XII "Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про господарські товариства", ч.1 ст.85 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., а також ч.1 ст.115 Цивільного кодексу України, товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Ч.ч.1,2 статті 319 Цивільного кодексу України надає власнику майна право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд і вчиняти щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно із ч.1 ст.23 Закону України "Про господарські товариства", управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання яких здійснюється відповідно до виду товариства.
Частиною 2 ст.87 Цивільного кодексу України встановлено, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору (ч.1 ст.4 Закону України "Про господарські товариства").
Як передбачено частиною 2 статті 4 Закону України "Про господарські товариства", установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону.
До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України (ч.5 ст.4 Закону України "Про господарські товариства").
Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на час звернення позивача з позовом до суду), господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві. Таким чином, об'єктом оскарження до господарського суду можуть бути корпоративні акти (рішення загальних зборів учасників товариства або інших органів товариства).
При розгляді спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів та органів управління товариства суду слід з'ясовувати, чи відповідає спірне рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що ухвалив це рішення, а також встановлювати факт порушення у зв'язку з ухваленням спірного рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
За своєю правовою природою статути належать до актів, підставами для визнання яких недійсними є невідповідність актів вимогам чинного законодавства, невідповідність актів встановленій законом компетенції органів, що прийняли ці акти. У будь-якому варіанті має бути наявним порушення прав і законних інтересів позивача, що подає відповідний позов (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").
З наявного в матеріалах справи Статуту ВАТ "Житомирхліб" (т.1 а.с.14-27, 142-155) в редакції, прийнятій загальними зборами 26.04.2005р. (протокол №8), вбачається, що вказане відкрите акціонерне товариство було створене відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 22.07.1998р. шляхом перетворення ДП "Житомирський державний хлібокомбінат" у ВАТ.
Згідно пункту 6.1 Статуту ВАТ "Житомирхліб" органами управління товариства є загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління, ревізійна комісія.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2006р. відбулося засідання наглядової ради ВАТ "Житомирхліб", на якому, з метою модернізації виробничого обладнання, вдосконалення виробничих потужностей ВАТ "Житомирхліб" та з метою збільшення отримуваного товариством прибутку від здійснення господарської діяльності, було:
- вирішено взяти разом з ТОВ "Кріейдер" участь у співзасновництві ТОВ "Житомирська паляниця" з статутним фондом 55000000,00грн.;
- визначено частку ВАТ "Житомирхліб" в ТОВ "Житомирська паляниця" у розмірі 24,12% від статутного фонду, що складає 13267500,00грн.;
- вирішено в якості внеску до статутного фонду новоствореного товариства внести належні ВАТ "Житомирхліб" цілісні майнові комплекси, розташовані за адресами по вул.1 Травня,40, вул.Лесі Українки,33, вул.Радонова,11 у м.Житомирі;
- доручено голові правління визначити перелік майна, яке входить до вищевказаних цілісних майнових комплексів, а також видати громадянці Ужві Катерині Вікторівні довіреність на право участі та голосування на установчих зборах ТОВ "Житомирська паляниця" від імені ВАТ "Житомирхліб" й підписання Статуту ТОВ "Житомирська паляниця" та акта приймання-передачі цілісних майнових комплексів.
Вказане рішення оформлене протоколом №8 (т.1 а.с.56).
23.09.2006р. відбулося засідання наглядової ради ВАТ "Житомирхліб", на якому було доповнено перелік майна, яке передається до статутного фонду ТОВ "Житомирська паляниця" (протокол №10/1, т.1 а.с.55).
На виконання рішення наглядової ради громадянці Ужві К.В. була видана довіреність на представництво ВАТ "Житомирхліб" (т.1 а.с.54), а 02.10.2006р. за участю вказаного представника відбулися установчі збори ТОВ "Житомирська паляниця" (т.2 а.с.1), на яких було вирішено створити ТОВ "Житомирська паляниця", затвердити статут вказаного товариства й сформувати статутний капітал товариства в розмірі 55000000,00грн., з яких 13267500,00грн. - частка ВАТ "Житомирхліб" (24,12%), а 41732500,00грн. - частка ТОВ "Кріейдер" (75,88%).
Крім того, на виконання рішень наглядової ради ВАТ "Житомирхліб" згідно акту приймання-передачі майна до статутного фонду ТОВ "Житомирська паляниця" (т.2 а.с.75-104), складеного 06.11.2006р., ВАТ "Житомирхліб" передало цілісні майнові комплекси та майно на загальну суму 13267500,00грн., розташовані за адресами: вул.Першого Травня, 40, вул.Лесі Українки,33, вул.Радонова,11 у м.Житомирі.
Як вбачається з Статуту ТОВ "Житомирська паляниця", затвердженого протоколом установчих зборів засновників №1 від 02.10.2006р., з додатком (т.2 а.с.34-44,45-74), державну реєстрацію даного товариства було проведено 09.11.2006р.
Частиною 1 статті 27 Закону України від 15.05.2003р. №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено підстави для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, однак, проведення державної реєстрації ТОВ "Житомирська паляниця" свідчить про відсутність таких підстав.
Як зазначалося вище, ВАТ "Житомирхліб" стало засновником ТОВ "Житомирська паляниця" на підставі рішення наглядової ради товариства від 10.07.2006р.
Доводи позивача стосовно того, що суд першої інстанції, зіславшись на ст.6.3.2 Статуту ВАТ "Житомирхліб", дійшов незаконного висновку про прийняття наглядовою радою товариства рішень від 10.07.2006р. та 23.09.2006р. в межах своєї компетенції, не заслуговують на увагу.
Так, рішення наглядової ради ВАТ "Житомирхліб" від 10.07.2006р. було предметом судового розгляду у справі №2-п-6184/06 за позовом Волинця В.Г., ВАТ "Житомирхліб" до ТОВ "Житомирська паляниця" про визнання недійсним рішення наглядової ради ВАТ "Житомирхліб" від 10.07.2006р." й визнання права власності на майно та зустрічним позовом ТОВ "Житомирська паляниця" до Волинця В.Г. і ВАТ "Житомирхліб" про визнання права власності й рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 08.12.2006р. у зазначеній справі (т.1 а.с.126-128) було встановлено, що ВАТ "Житомирхліб", передавши відповідно до рішення наглядової ради від 10.07.2006р. майно у власність ТОВ "Житомирська паляниця", діяло в межах своєї компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства, і з цих підстав в первісному позові було відмовлено.
Вказане судове рішення набрало чинності 19.12.2006р. й докази його скасування в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює обов'язок кожної сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а стаття 32 ГПК України передбачає підстави, на яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
На підтвердження того, що ТОВ "Корпорація "Гудвілл" є власником акцій ВАТ "Житомирхліб", позивачем надано виписку про залишки на рахунку в цінних паперах №003273 від 17.01.2007р. (т.2 а.с.103), з якої вбачається, що станом на день складання цієї виписки, ТОВ "Корпорація "Гудвілл" володіє 10164808 акціями ВАТ "Житомирхліб", що в процентному відношенні до загальної кількості акцій, на які поділено статутний капітал ВАТ "Житомирхліб" - 11206488шт. (що вбачається з Статуту ВАТ "Житомирхліб в редакції, затвердженій загальними зборами акціонерів від 05.10.2006р., т.2 а.с.77), складає 90,705% (довідка позивача №11-07 від 17.01.2007р., т.2 а.с.104).
За змістом ч.1 ст.167 Господарського кодексу України частка особи у статутному фонді (майні) господарської організації, наділяє її правами, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (корпоративні права).
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" акціонери мають право:
- брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених зазначеним Законом;
- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);
- вийти в установленому порядку з товариства;
- одержувати інформацію про діяльність товариства, а також можуть мати інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 01.12.2004р. у справі №18-рп/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.
Не заперечуючи того факту, що ВАТ "Житомирхліб" є власником майна, переданого ним до статутного фонду ТОВ "Житомирська паляниця", позивач, водночас, стверджує, що ВАТ "Житомирхліб", не повідомивши ТОВ "Корпорація "Гудвілл" про створення ТОВ "Житомирська паляниця" й передачу до його статутного фонду майна, порушило права ТОВ "Корпорація "Гудвілл", як власника контрольного пакету акцій ВАТ "Житомирхліб", й вимагає, в зв"язку з цим повернення товариству "Житомирхліб" переданого до статутного фонду ТОВ "Житомирська паляниця" майна.
Таким чином, позивач фактично звернувся з позовом в інтересах ВАТ "Житомирхліб", одночасно зазначивши його відповідачем у справі.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів кожним із відповідачів.
Постановлене місцевим господарським судом рішення відповідає обставинам справи і вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 09 лютого2007 року у справі № 2/1798- НМ залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Гудвілл", м.Київ - без задоволення.
2. Справу № 2/1798 - НМ повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Філіпова Т.Л.
Віддрук. 8 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3-5 - відповідачам, 6-7 - третім особам
8 - в наряд