27 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 388/1429/21 (2-а/388/20/2021)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу інспектора відділення № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Колісника Дмитра Анатолійовича
на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2021 року (суддя Баранський Д.М.) по адміністративній справі № 388/1429/21(2-а/388/ 20/2021)
за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділення № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Колісника Дмитра Анатолійовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 09.09.2021 року звернувся до суду з позовом до відповідача інспектора відділення № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Колісника Д.А.( далі інспектора поліції Колісника Д.А.), в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову серії БАА № 140084 від 27.08.2021 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю належних доказів наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП, що виключає підстави для застосування до нього адміністративного стягнення.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2021 року позов задоволено, постанова серії БАА № 140084 від 27.08.2021 року, винесена інспектором поліції Колісник Д.А., по справі про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасована, провадження у справі закрите.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення через порушення судом норм матеріального права, в задоволенні позову відмовити.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не направив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що інспектором поліції Колісник Д.А. 27.08.2021 року винесено постанову серії БАА № 140084 , якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП.
З тексту зазначеної постанови видно, що об 11.49 год. у м. Миколаєві в районі вул. Веселинівська,55А автомобіль «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , рухався зі швидкістю 77 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год., тим самим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 27 км/год, чим порушив вимоги пп.12.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Швидкість транспортного засобу інспектором поліції Колісник Д.А. вимірювалась технічним приладом «TruCam» ТС 008381, до постанови додані фото з фіксацією місця знаходження автомобіля у м. Миколаїв, вул. Веселинівська, 55А.
На підставі даних приладу 27.08.2021 року о 12.00 годині відповідачем винесена оскаржувана постанова серії БАА № 140084 .
Приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 222 КУпАП встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично -дорожній мережі та розглядає справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі наказом № 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч.1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно до п. 1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Кожний учасник дорожнього руху має дотримуватися Правил дорожнього руху і може розраховувати на дотримання цих правил будь-якою іншою особою, яка бере участь у русі. Це має бути гарантією передбачуваності розвитку ситуації на дорозі. Будь-яке відхилення від вимог та положень Правил може призвести до порушення встановленого порядку руху дорогами України і створення аварійної ситуації.
Згідно п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п.12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно положень ч.1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обставини не заперечуються позивачем в тексті позовної заяви, що він, керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 27.08.2021 року в 11.49 год. у м. Миколаєві в районі вул. Веселинівська,55А, зупинений інспектором поліції за перевищення дозволеної швидкості руху, що є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Приєднані до оскаржуваної постанови фотографії (а.с.24) дають можливість ідентифікувати державний номерний знак автомобіля, що на ній зображений, а також його марку, колір, модель та швидкість руху у момент вимірювання, яка становила 77 км/год, що на 27 км/год перевищувало допустиму швидкість руху в населеному пункті, в якому він рухався, що є порушенням вимог п.12.4 ПДР, є належними та допустимими доказами наявності в діях позивача ознак адміністративного правопорушення- перевищення швидкості руху в межах населеного пункту, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Висновок суду першої інстанції про недоведеність в діях позивача складу адміністративного правопорушення спростовується вищенаведеними доказами
Викладене свідчить, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв в межах наданих повноважень з дотриманням вимог чинного законодавства, адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. застосована до позивача в межах санкції ч.1 ст.122 КУпАП.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи неповно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, в задоволенні позову варто відмовити.
Керуючись ст. 271, 272, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу інспектора відділення № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Колісника Дмитра Анатолійовича - задовольнити.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2021 року по адміністративній справі № 388/1429/21(2-а/388/20/2021)- скасувати та прийняти постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 квітня 2022 року, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий