про залишення позовної заяви без руху
18 квітня 2022 року м. Полтава Справа № 440/3940/22
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "ПРАВОЧИН" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, Івано-Франківської міської ради, треті особи: Центр надання адміністративних послуг Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, Головне управління ДПС у м. Києві, про визнання дій протиправними, скасування записів та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "ПРАВОЧИН" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, Івано-Франківської міської ради, треті особи: Центр надання адміністративних послуг Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, Головне управління ДПС у м. Києві, у якій просить:
- визнати дії Комунального підприємства "ПРАВОЧИН" Мартенівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, що полягають у вчиненні реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 6 вересня 2018 року №20730000000046291 щодо державної реєстрації Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , протиправними;
- скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 6 вересня 2018 року №20730000000046291 щодо державної реєстрації Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13 січня 2021 року №2000730060001046291 щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за його рішенням;
- зобов'язати суб'єкта державної реєстрації Івано-Франківську міську раду здійснити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні реєстраційні дії щодо: скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 6 вересня 2018 року №20730000000046291 щодо державної реєстрації Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13 січня 2021 року №2000730060001046291 щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за його рішенням.
Пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Вирішуючи питання, чи позов подано у строк, установлений законом, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом 12 квітня 2022 року, а отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском встановленого законом строку на звернення до суду.
Одночасно з позовною заявою до суду надійшло клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду, в обґрунтування якого зазначено, що 12 липня 2021 року позивач дізнався від державного виконавця про виконавче провадження про стягнення з нього як фізичної особи-підприємця заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 5211,36 грн. Позивач стверджує, що про реєстрацію його як суб'єкта господарювання йому не було відомо та на цій підставі позивач просить скасувати відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Оцінюючи доводи клопотання позивача, суд зазначає, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі “Перетяка та Шереметьев проти України” (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур.
Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №473/2236/17.
Із матеріалів позовної заяви встановлено, що відповідач зокрема оскаржує дії Комунального підприємство "Правочин" Мартенівської сільської ради Пулинського району Житомирської області щодо реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 6 вересня 2018 про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а також просить скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 6 вересня 2018 року щодо державної реєстрації Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Однак, позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем у позовній заяві обставини носять суб'єктивний характер та отже не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з огляду на те, що офіційні дані Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців є загальнодоступними.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що підстави для поновлення строку, зазначені позивачем у позовній заяві про поновлення строку звернення до суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "ПРАВОЧИН" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, Івано-Франківської міської ради, треті особи: Центр надання адміністративних послуг Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, Головне управління ДПС у м. Києві, про визнання дій протиправними, скасування записів та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліку - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліку позовної заяви, вона буде повернута.
Також роз'яснити, що процесуальні строки, встановлені судом у цьому судовому рішенні, відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути продовжені судом за відповідною заявою учасника справи.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя К.І. Клочко