Справа № 420/6075/22
29 квітня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 26.04.2022 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та зобов'язано надати докази про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
27.04.2022 року від представника позивача надійшло клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. До клопотання надано довідку з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 25.04.2022 року з 1 по 4 квартал 2021 року.
Дослідивши матеріали справи та клопотання представника позивача про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема,:
якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору у адміністративному судочинстві, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить бід доказів, якими обґрунтовується його рівень та предмет позову.
Згідно довідки з органу державної податкової служби України № 0403-22-01748 від 25.04.2022р. про суми виплачених доходів та утриманих податків у Каліки Вілі, РНОКПП: НОМЕР_1 , за період з 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2021 року станом на 25.04.2022р. відсутні доходи.
Отже, 5 відсотків розміру річного доходу позивача становить 0 грн. (0грн. х 0.05% = 0грн.).
Таким чином, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Велика Палата Верховного суду в постанові від 11.11.2020р. по спразі № 9901/77/20 зазначила, що для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог п,1 ч.1 ст. 8 Закону № 3674-VI необхідно надати довідку з органу державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржниці за попередній календарний рік.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Громадянство України» законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України.
Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Особа може отримувати дохід в будь-якій з 193 країн світу. Можливість отримання доходу не пов'язана із місцем проживання. Отже, належним доказом відсутності доходів у правових відносинах з Україною є довідка про доходи в Україні.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 лютого 2018 року по справі N? 1-6/2018 зазначив: «Беручи до уваги аналіз відповідних конституційних приписів, міжнародної практики і положень законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, а також підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, що містить перелік доходів громадян, які підлягають оподаткуванню, до якого не включено пенсію. Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов'язаним з будь-яким видом діяльності.
Аналіз відповідних конституційних приписів, положень законодавства про пенсійне забезпечення в Україні дає підстави для висновку, що пенсія - це не дохід, а один із видів соціальних виплат у розумінні статті 46 Конституції України.»
Верховний суд в постанові від 04 липня 2018 року по справі № 686/114/16-ц зазначив, що у пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111). Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.
Відповідно ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно ч.1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Крім того, суд зазначає, що зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплату судових витрат на визначений строк, є правом суду, а не обов'язком.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість відстрочити позивачу сплату судового збору до прийняття рішення у справі.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України, відсутні.
Відповідно до ст. 258 КАС України, суд дійшов висновку, що ця справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись ст.ст. 12, 120, 160, 161, 171, 248, 257-258, 260-262 КАС України КАС України, суддя, -
Відстрочити позивачу сплату судового збору до прийняття рішення у справі.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа буде розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України, у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Самойлюк