справа №1.380.2019.000859
з питань визнання протиправними дій щодо невиконання рішення суду
28 квітня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кухар Н.А.
секретаря судового засідання Малісевич М.В.
за участю:
заявника (позивача) - не прибув
представника відповідача - Болюба О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 82 процентів до 70 процентів сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) перерахувати пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), виплатити перераховане та виплачувати пенсію в подальшому з врахуванням розміру 82 процентів відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишено без задоволення; апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.000859 повернуто скаржнику.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 08.11.2019 у справі № 1.380.2019.000859 відмовлено.
01 квітня 2022 року від позивача надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень. В обґрунтування вище вказаної заяви вказує, що Відповідачем не виконано рішенням суду від 31 жовтня 2019 року в частині зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 82% до 70% сум грошового забезпечення з 01.12.2019 року.
Представник відповідач подав заперечення на заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду (вх. №5329ел від 26.04.2022 року), де зазначив наступне. Позивач мотивує ігнорування відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі №1.380.2019.000859, проте, предметом розгляду у справі №1.380.2019.000859 було проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016 в порядку та розмірах, визначених постановою КМУ від 21.02.2018 №103 та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року. Застосування відсоткового значення 82% розміру пенсії не було предметом судового розгляду в межах адміністративної справи №380/9131/21 щодо здійснення перерахунку з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 27.04.2021 №3 за нормами станом на 19.11.2019 року, а тому не може розглядатися в контексті визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача на виконання рішення суду у справі №1.380.2019.000859.
В судове засідання призначене на 28 квітня 2022 року позивач не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки суд не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні просила у задоволенні заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відмовити.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши подану заяву позивача, докази надані в її обґрунтування, матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наступне.
Загальні вимоги до форми та змісту заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду встановлені ст. 383 КАС України.
Відповідно до ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 4 та 5 ст. 383 КАС України, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
Необхідно зазначити, що відповідно до положень пунктів 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а та від 27.06.2019 у справі №807/220/18.
Таким чином, звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Приписами статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначено у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Водночас, судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 року у справі №К/800/40668/15.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 82 процентів до 70 процентів сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), виплатити перераховане та виплачувати пенсію в подальшому з врахуванням розміру 82 процентів відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року.
Як встановлено судом рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі №380/9131/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області" про розмір грошового забезпечення № 3 від 27.04.2021; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року згідно із статтями 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських", на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області" про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 27.04.2021 № 3, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Так, заявником в обґрунтування заяви вказано, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі №1.380.2019.000859 Відповідачем не виконано, адже при перерахунку пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі №380/9131/21 зменшено відсоткове значення розміру пенсії позивача з 82% до 70% сум грошового забезпечення з 01.12.2019 року.
Слід зазначити, що рішення суду від 31 жовтня 2019 року у справі №1.380.2019.000859 зобов'язано Головне управління ПФУ у Львівській області перерахувати та виплачувати позивачу з 01.01.2016 пенсію у розмірі 82% грошового забезпечення.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалося позивачем, що на виконання вказаного рішення суду пенсійний орган з 01.01.2018 року здійснив такий перерахунок, після чого розпочав виплачувати позивачу пенсію, виходячи з 82% грошового забезпечення.
В свою чергу, здійснення перерахунку пенсії позивача у квітня 2022 року (розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №9118267) та зменшення відсотка грошового забезпечення позивача з 82% до 70% жодним чином не пов'язано з виконанням рішення від 31 жовтня 2019 року у цій справі, та є окремою дією пенсійного органу у відношенні позивача. При цьому, здійснення перерахунку пенсії позивача у квітні 2022 року відбулося на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, яка була відсутня станом на день прийняття рішення суду від 31 жовтня 2019 року у справі №1.380.2019.000859, що позивачем не заперечується.
Отже, позивач помилково пов'язує здійснення пенсійним органом всіх наступних перерахунків пенсії позивача, зокрема, зменшення відсотка грошового забезпечення з квітня 2022 року, з виконанням рішення суду від 31 жовтня 2019 року у цій справі та розцінює такі перерахунки як протиправні дії, вчинені відповідачем на виконання згаданого вище рішення суду.
Відтак, позивачем не доведено та судом не встановлено обставин вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області протиправних дій чи бездіяльності при виконанні рішення суду від 31 жовтня 2019 року у цій справі.
З огляду на зазначене, відсутні підстави для задоволення заяви позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 256, 383 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 29.04.2022 року.
Суддя Кухар Н.А.