справа№380/18432/21
28 квітня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) з такими вимогами:
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити з інтегрованої картки платника податків адвоката Вуйцік Ольги Богданівни відомості про наявність податкового боргу згідно податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №Ф-7225-54 від 05.11.2019 на загальну суму 11538,78 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.07.2021 позивачем було отримано від ГУ ДПС у Львівській області лист від 22.07.2021, в якому вказано, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 №Ф-7225-54 відкликано 24.07.2020. Однак, в електронному кабінеті платника податків позивача по даний час наявна недоїмка 819,06 грн. за 2018 рік та 10719,72 грн. за 2019 рік, всього -11538,78 грн. При цьому вимога ГУ ДФС у Львівській області від 05.11.2019 №Ф-7225-54 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 11538,78 грн. визнана судом протиправною та скасована судом. Зокрема, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №1.380.2019.006264 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Львівській області №Ф-7225-54 від 05.11.2019 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 11538,78 грн., в тому числі 819,06 грн. за 2018 рік та 10719,72 грн. за 2019 рік. Рішення Львівського окружного адміністративного суду набрало законної сили 17.06.2020. Отже, в силу приписів підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу податкова вимога Головного управління ДФС у Львівській області №Ф-7225-54 від 05.11.2019 вважається відкликаною з 17.06.2020. Таким чином, рішення суду є первинним документом на підставі якого в інформаційній системі органів ДПС відповідачу слід відобразити первинні показники за результатами судового оскарження податкової вимоги №Ф-7225-54 від 05.11.2019.
Ухвалою судді від 01.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 10.12.2021 судом здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача - Головне управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) на правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 43968090).
Ухвалою суду від 16.12.2021 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Ухвалою суду від 16.12.2021 продовжено ГУ Державної податкової служби України у Львівській області строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву у порядку передбаченому статтею 162 КАС України на 15 днів з дня отримання даної ухвали, копія якого одночасно з поданням до суду має бути направлена іншим учасникам справи.
Ухвалою суду від 28.04.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач позову не визнав. 17.02.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №15148). Відповідач вказує, що визнання протиправною у судовому порядку вимоги про сплату боргу від 05.11.2019 на суму 11538,78 грн. не звільняють позивача від обов'язку сплатити грошове зобов'язання у розмірі та порядку, визначеному законодавством. Відповідач вважає, що суд не вправі зобов'язати ГУ ДПС у Львівській області вчинити дії щодо прийняття рішення про списання боргу чи зобов'язувати контролюючого органу вносити зміни чи виключити з інтегрованої картки платника податків відомості про наявність податкового боргу (недоїмки) боргу зі сплати ЄСВ у сумі 11538,78 грн., оскільки така прерогатива надається лише контролюючому органу і списання податкового боргу є дискреційним повноваженням виключно Головного управління ДПС у Львівській області.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки ухвалою суду від 16.03.2022 відмовлено у клопотанні відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 05.11.2019 ГУ Державної фіскальної служби у Львівській області винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7225-54, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 11538,78 грн.
Не погоджуючись із вказаною вимогою позивачка оскаржила її в судовому порядку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №1.380.2019.006264 визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Львівській області від 05.11.2019 №Ф-7225-54 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 11538,78 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі № 1.380.2019.006264 - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі №1.380.2019.006264 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
ГУ ДПС у Львівській області повідомило позивача листом від 22.07.2021 №21634/6/13-01-24-12-06, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №1.380.2019.006264 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі №1.380.2019.006264 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 №Ф-7225-54 відкликано 24.07.2020.
При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 1.1 ст. 1 ПК України).
Згідно з пп. 19.1.10 п. 19.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.
Питання щодо організації діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування врегульовано Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок № 422).
У п. 2 розділу І вказаного Порядку № 422 визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Пунктом 5 розділу І Порядку № 422 передбачено, що контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У пп. 1, 2 п. 4, пп. 1, 2 п. 5 розділу V Порядку № 422 закріплено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).
У разі внесення вказаної інформації: до настання граничного строку сплати/зменшення - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках; після настання граничного строку сплати/зменшення - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв'язку із запізненням надходження ухвали суду про порушення провадження у справі.
Інформація з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову.
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється залежно від наслідків розгляду скарги (заяви) відповідно до інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, на статуси «Скасовується в адміністративному порядку», або «Вручено, адміністративний розгляд», або «Анульовано» при частковому скасуванні.
У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в адміністративному порядку»), в ІКП відображення облікових показників не проводиться.
З метою контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП, даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, кожний робочий день формуються електронні реєстри розбіжностей сум узгоджених/неузгоджених грошових зобов'язань/фінансових санкцій (недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску) та/або зменшення суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення суми ПДВ, вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях/рішеннях/вимогах та/або рішеннях щодо єдиного внеску та наявних в ІКП (далі - реєстр розбіжностей КПР ІКП).
До реєстру розбіжностей КПР ІКП включається інформація щодо податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, помилково відсутніх/наявних в ІКП або які мають невідповідність сум в ІКП даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Реєстр розбіжностей КПР ІКП опрацьовується ДФС та її органами.
Терміни опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП : на рівні органу ДФС, що склав податкове повідомлення-рішення/рішення/вимогу та/або рішення щодо єдиного внеску - кожний робочий день; на територіальному рівні (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) - щодекади, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за останнім днем декади; на всіх рівнях ДФС - щомісяця, протягом 3-ох робочих днів з дня, наступного за останнім днем звітного місяця.
Опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП забезпечують підрозділи, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, разом з підрозділами, до компетенції яких належить ведення обліку платежів та супроводження і збереження баз даних.
У процесі опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП виконуються роботи щодо з'ясування причин відсутності/помилкової наявності окремих показників податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в ІКП, шляхів виправлення можливих помилок вводу та/або роботи інформаційної системи органів ДФС, виправлення (усунення) помилок і їх недопущення надалі.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що ІКП платника податків формується відповідним контролюючим органом, який зобов'язаний забезпечити достовірність та об'єктивність даних що в ній містяться.
При цьому, скасування податкової вимоги судовим рішенням, яке набрало законної сили, та яким встановлено відсутність у платника відповідного боргу, зумовлює необхідність коригування відповідних показників його ІКП.
Аналогічні норми містить Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, який діє з 05.04.2021.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача актуального стану зобов'язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа № 825/999/17) та від 26.02.2019 (справа № 805/4374/15-а).
Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 у справі № 826/9288/18 зазначив, що аналіз положень пп. 1, 2 розділу 2 Порядку № 422 свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Згідно долученої представником відповідача інтегрованої картки платника податків у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного страхового внеску в розмірі 11538,78 грн., нарахованої за вимогою контролюючого органу.
Як вже було зазначено вище, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №1.380.2019.006264 визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Львівській області від 05.11.2019 №Ф-7225-54 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 11538,78 грн.
Вказане рішення набрало законної сили 17.06.2020.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У справі, що розглядається, встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами відсутність податкового боргу у позивача, що не спростовано відповідачем.
Відмовляючи позивачці у задоволенні її заяви відповідач зіслався на те, що скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску, не є підставою для скасування боргу чи приведення у відповідність інтегрованої картки платника податків по цьому платежу.
Проте, суд зазначає, що пп. 2 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який є чинним на момент розгляду судової справи "Визначення первинних показників щодо сум погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску" пункту 1 "Визначення первинних показників документів податкових органів, відображених в інформаційній системі, які підлягають перенесенню до ІКП" розділу розділі VI "Відображення в інформаційній системі показників податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску та іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, розстрочених (відстрочених) зобов'язань (боргів), а також списання боргу (заборгованості)" Порядку №5 від 12.01.2021 передбачено, що первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є (в тому числі): рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили.
Отже, у даному випадку, рішення суду, яке набрало законної сили, є тим первинним документом, на підставі якого в інтегрованій картці платника податків здійснюється виключення відомостей про наявність податкового боргу.
Відтак, позовна вимога про зобов'язання ГУ ДПС у Львівській області про виключення з інтегрованої картки платника податків адвоката Вуйцік О.Б. відомостей про наявність податкового боргу, сформованих згідно податкової вимоги ГУ ДФС у Львівській області №Ф-7225-54 від 05.11.2019 року на загальну суму 11538,78 грн., є цілком правомірною.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ ВП 43968090) виключити з інтегрованої картки платника податків адвоката Вуйцік Ольги Богданівни відомості про наявність податкового боргу згідно податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №Ф-7225-54 від 05.11.2019 на загальну суму 11538,78 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ОСОБА_1 908 (дев'ятсот вісім) гривень рівно копійок судових витрат у вигляді судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 28.04.2022
Суддя Потабенко В.А.