Справа№938/98/22
Провадження № 3/938/79/22
29 квітня 2022 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Верховинського районного відділення поліції Головного управління національної поліції України в Івано-Франківській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, утриманців немає, - за ч.1 ст.173-2 Кодексу Украни про адміністративні правопорушення,
без участі учасників справи
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №753384 від 07.02.2022 ОСОБА_1 , 02.02.2022 приблизно о 20год. 00хв. за місцем свого проживання в с. Устеріки, перебуваючи у нетверезому стані вчинив домашнє психологічне насильство відносно співжительки ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурними словами, кричав, принижував честь та гідність, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим порушив вимоги ч.1 ст.173-2 КпАП України.
Адміністративний матеріал надійшов до суду 17.02.2022. У зв'язку з тим, що явка особи, яка притягається до адміністратвиної відповідальності не була забезпечена працівниками поліції, судове засідання було відкладено на 23.02.2022.
В судове засідання 23.02.2022 з'явилася особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Потерпіла від вчинення адміністратвиного правопорушення особа - ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явилася. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не заперечив щодо розгляду справи без участі потерпілої його співмешканки ОСОБА_2 .
Будучи допитаним у судовому засіданні, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , пояснив, що проживає в с.Устеріки Верховинського району Івано-Франківської області разом зі своєю співмешканкою та її двома дітьми. 02.02.2022 між ним та його співмешканкою ОСОБА_2 виникла сварка, під час якої він виражався в її сторону нецензурною лайкою, а в подальшому залишив місце проживання, для того щоби не загострювати конфлікт. Вважає, що саме той факт, що він пішов з дому обурив ОСОБА_2 , а тому вона зателефонувала до поліції. Разом з тим, зазначив, що не вчиняв будь яких дій, які могли б завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Враховуючи пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який заперечив, факт вчинення домашнього насильства, а ствердив, що між ним та співжителькою мала місце лише сварка, суд з метою з'ясування даних обставин, оголосив перерву в судовому засіданні до 03.03.2022 та здійснив виклик в дане судове засідання потерпілої особи ОСОБА_2 .
В подальшому розгляд справи тричі відкладався, а саме: 03.03.2022, 30.03.2022 та 18.04.2022. Востаннє, у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників судового розгляду, які про дату та час проведення судового засідання були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, розгляд справи було відкладено на 28.04.2022.
В судове засідання 28.04.2022 ніхто з викликаних осіб не з'явився. Причини неявки суду не повідомили.
Потерпіла від вчинення правопорушення особа - ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлена про розгля справи в суді, в жодне з призначених судових засідань не з'явилася. Причини неявки суду не повідомила.
Однак, зважаючи на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 вже був допитаний судом (23.02.2022), суддя вважає за можливе завершувати розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Смірнов проти України" від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Дослідивши матеріали та всі обставини справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої особи, вважаю, що провадження по даній справі необхідно закрити, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, як зазначено в ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №753384 від 07.02.2022 ОСОБА_1 , 02.02.202 приблизно о 20год. 00хв. за місцем свого проживання в с. Устеріки, перебуваючи у нетверезому стані вчинив домашнє психологічне насильство відносно співжительки ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурними словами, кричав, принижував честь та гідність, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим порушив вимоги ч.1 ст.173-2 КпАП України.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КпАП України, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона ст.173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до методичних роз'яснень щодо природи домашнього насильства визначено, що метою такого завжди є встановлення контролю над жертвою, коли кривдник намагається бути єдиним "розпорядником" її життя. Підкоряючись, жертва стає безпорадною, не може правильно оцінювати ситуацію, більше навіть не намагається себе захистити.
КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності саме за вчинення домашнього насильства. Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають між членами сім'ї, не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Під час розгляду справи, особа яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні заперечив, той факт що він вчиняв відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство. Зазначив, що між ними виник конфлікт (сварка) під час якого він висловився нецензурно в її бік, а потім взагалі пішов з дому. Що цілком імовірно і обурило співмешканку, та з цього приводу остання викликала працівників поліції.
Суд звертає увагу на те, що потерпіла ОСОБА_2 , яка була налженим чином повідомлена про розгляд справи в суді, в жодне з призначених судових засідань не з'явилася, своїх пояснень на підтвердження обставин викладених у протоколі, щодо вчинення відносно неї ОСОБА_1 домашнього насильства не надала.
При цьому, слід зазначити, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
У даному випадку дійсним є лише факт того, що між особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його співмешканкою мав місце конфлікт, однак, не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм Закону.
При розгляді справи не встановлено обов'язкового елементу складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, - завдання або можливості завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Тож, у даному випадку, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, позаяк, у останнього був відсутній умисел на заподіяння шкоди психічному здоров'ю потерпілої, у той час, як у цій ситуації мав місце саме конфлікт.
У відповідніості до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно вимог ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до положень п.1 ст.247 КпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суддя дійшов висновку, що суду не надано достатніх, допустимих та належних доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КпАП України, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247,283-284 КУпАП,
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Роман ДЖУС