Справа№938/184/22
Провадження № 3/938/130/22
29 квітня 2022 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Верховинського відділення поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, офіційно непрацюючої, одруженої, на утриманні троє неповнолітніх дітей, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2022, на розгляд судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джуса Р.В. передано адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №753355 від 11.02.2022 вбачається, що ОСОБА_1 10.02.2022 о 11год. 30хв. в с. Ільці, присілок Грабовець ухилилась від виконання, передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей. В будинку антисанітарія. Діти не доглянуті. ОСОБА_1 часто залишає дітей вдома без нагляду.
Матеріали справи, відносно ОСОБА_1 надійшли до суду 19.04.2022 та справа була призначена до розгляду в судовому засіданні на 29.04.2022.
Будучи допитаною в судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснила, що 10.02.2022 вона поїхала у особистих справах в смт Верховина, дітей залишила з чоловіком, а відповідно їхнім батьком - ОСОБА_2 . Того дня чоловік знаходячись вдома з дітьми вживав спиртні напої. Саме тоді до їхнього житлового будинку приїхав брат чоловіка, який розлютився, що той п'яний, а її немає вдома, зателефонував у соціальну службу. Коли приїхали, працівники соціальної служби та поліції, то в будинку дійсно було трохи не прибрано, так як її не було, чоловік був п'яний. Також зазначила, що можливо у дітей був забруднений одяг, оскільки вони бавилися на дворі. Ще представники влади звернули увагу на те, що у будинку було чути дим, та це їх насторожило. Такий факт мав місце, так, як пітріснула, і вони не встигли її полагодити, але на даний час піч відремонтована. Коли вона повернулася додому, то працівників соціальної служби в будинку вже не було, її викликали в поліцію на наступний день. Вона визнала вину в тому, що у будинку було трохи неприбрано, і можливо діти були неохайні. Однак ствердила, що це відбулося лише з тих причин, що її не було вдома, а чоловік, який залишився наглядати за дітьми випив спиртного. Щодо зазначеного у протоколі твердження про те, що вона часто залишає дітей вдома самих, то даний факт ОСОБА_1 повністю заперечила. Зазначила, що вона працює не повний робочий день в садибі по сусідству із житловим будинком, в якому вони з сім'єю проживають, більшу половину дня вона вдома, а коли відлучається, то постійно телефонує дітям, а також бачить з вікна, як вони граються на вулиці. Також з дітьми сидить їх батько. Зазначила, що антисанітарії у будинку немає, також вказала, що її діти завжди доглянуті, ввічливі та забезпечені всім необхідним.
Суддя, заслухавши думку особи, щодо якої складено протокол, дослідивши докази по справі, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, з наступних підстав.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП передбачає ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей. Під невиконанням обов'язків по вихованню і навчанню дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання неповнолітніх. Ухилення батьків і осіб, що їх замінюють, від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності. Виховання складається з різного роду дій батьків, одним з елементів яких є нагляд за поведінкою дитини.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких відносяться: виховування дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя; зобов'язання поважати дитину; у разі передачі дитини на виховання іншим особам піклуватися нею (батьківське піклування); забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини та фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
У протоколі ж про адміністративне правопорушення, складеному інспектором з ювенальної превенції Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Сухарчук К.Д. зазначено, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання, передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей. В будинку антисанітарія. Діти не доглянуті. ОСОБА_1 часто залишає дітей вдома без нагляду. Однак таких заходів ст. 150 СК України не містить.
Ні в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАБ №753355 від 11.02.2022, ні у матеріалах долучених до ньогу, не конкретизовано в чому саме полягала антисанітарія, про яку зазначено в протоколі та в чому саме полягав недогляд дітей, що свідчить про такі обставини. Долучений до протоколу висновок оцінки потреб сімї містить запис про те, що під час обстеження в домі була антисанітарія і діти недоглянуті. Однак, висновок також не мість деталізації та характеристик антисанітарії та недогляду дітей.
Під час огляду в судовому засіданні копій фотографій долучених до справи, ОСОБА_1 підтвердила, що на них зображена частина будинку в якому вона проживає із дітьми та чоловіком, а саме коридор. Однак на цих фото не відображені житлові кімнати
Отже, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх неповнолітніх дітей та яких саме обов'язків така особа не виконала.
Особа, щодо якої складено протокол, в судовому засіданні зазначила, що як мати вона виконує всі передбачені законодавством обов'язки щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх дітей.
В матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт ухилення ОСОБА_1 від виконання, передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її неповнолітніх дітей, а тому суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.7, ч.1 ст. 184, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст.184 КУпАП закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Роман ДЖУС