Справа № 752/25553/20
Провадження № 2-др/752/52/21
Іменем України
03.12.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.
з участю секретаря Потапенко Д.І.,
розглянувши заяву адвоката Коваленко Ірини Дмитрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Хаус», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павлюк Назар Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходилась справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Хаус», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павлюк Назар Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 14.04.2021 року позов задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 19.06.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем та зареєстрований в реєстрі за № 1566 та стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1261,20 грн.
На адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі, яким представник позивача просить вирішити питання про стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 50 000,00 грн, а також додаткового гонорару адвоката у розмірі 150 000,00 грн.
В судове засідання сторони не з'явились, про місце і час розгляду справи повідомлялись належним чином, однак їх неявка не перешкоджає судовому розгляду і суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заява представника позивача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до позовної заяви, на підтвердження надання позивачу правової допомоги, було надано суду ордер на надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Будь-яких інших документів на підтвердження витрат позивача на правову допомогу матеріали справи не містять. В той же час, до заяви про ухвалення додаткового рішення, представник позивача також не надає жодних підтверджуючих документів, які б свідчили про витрати позивача на правову допомогу у зв'язку з розглядом справи.
Однак, суд звертає увагу на те, що згідно положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, стороні, на користь якої прийняте рішення, для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання їй правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги.
При розрахунку розміру відшкодування має враховуватися час на надання правової допомоги: 1) у судовому засіданні; 2) під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; 3) під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Слід звернути увагу на те, що стороною позивача не надано суду жодного доказу: ані детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, ані документів, що підтверджують оплату правової допомоги.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що у справі відсутні достатні, в розумінні ст.ст. 77,78 ЦПК України, докази на підтвердження надання правових послуг адвокатом, а також відсутні належні та достатні докази факту оплати наданої правової допомоги в пред'явленому до стягненні розмірі, а тому суд дійшов висновку про недоведеність заявленої вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, в зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити, ухваливши в цій частині додаткове рішення.
Керуючись ст.270 ЦПК України, суд
доповнити рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 14.04.2021 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Хаус», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павлюк Назар Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, наступним:
«У стягненні витрат на правничу допомогу - відмовити».
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, встановленого цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення .
Суддя