Справа №752/22355/20
Провадження № 2/752/3768/21
Іменем України
01.12.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
за участі секретаря - Потапенко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
позивачка звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною 08.09.2020 за реєстровим номером 30632 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 67 447,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.09.2020 року приватним нотаріусом КМНО Харою Наталією Станіславівною було вчинено виконавчий напис №30632 щодо стягнення з Позивачки заборгованості у розмірі 67 447,02 грн. на користь АТ «Альфа-Банк». Посилаючись на норми Закону України «Про нотаріат», положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позивачка просить суд визнати вищезазначений виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки при вчиненні виконавчого напису стягувачем не були надані документи, що підтверджують безспірність заборгованості, а позивач не отримувала вимог щодо погашення заборгованості. Вказує, що жодних нотаріальних договорів з відповідачем не укладала.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.11.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та надано відповідачу тридцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.11.2020 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни від 08.09.2020 за реєстровим номером 30632.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києві від 03.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
У задоволенні клопотання АТ «Альфа-Банк» про заміну сторони правонаступником судом відмовлено.
В ході судового розгляду представник позивача підтримала позовні вимоги і обґрунтування позову, просила суд позов задовольнити, посилаючись на порушення нотаріусом Порядку вчинення нотаріальних дій та Закону України «Про нотаріат» при вчиненні виконавчого напису.
Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з'явились, про місце і час судового розгляду були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною було вчинено виконавчий напис №30632 щодо стягнення з Позивачки заборгованості у розмірі 67 447,02 на користь АТ «Альфа-Банк»
13.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Юхименко Ольгою Леонідівною було розпочато виконавче провадження №63299206 на підставі зазначеного виконавчого напису №30632.
Згідно з ч.1 статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
За ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.
У відповідності зі ст.ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.1, 3 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 із змінами внесеними Постановою КМУ від 26.11.2014 № 662.
Постановою КМУ № 662 до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, в абзаці першому пункту 1 після слів «заставлене майно» доповнено словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1 цього Переліку)».
Крім того, розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» доповнено пунктом 11 такого змісту:
«Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу».
Також Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту:
«Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, пункт 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
З огляду на те, що на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована, суд приходить до висновку про наявність допущених приватним нотаріусом Харою Н.С. порушень при вчиненні оспорюваного виконавчого напису.
При зверненні до суду позивач посилається на те, що стягувачем не були надані приватному нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості, а позивач не отримувала вимог щодо погашення заборгованості. Вказує, що жодних нотаріальних договорів з відповідачем не укладала.
З боку відповідача суду не надано доказів на спростування зазначених обставин, а отже при вчиненні виконавчого напису не були дотримані положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В силу положень ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків в зв'язку з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене, оцінюючи досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність порушень при зверненні відповідача до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. з заявою про вчинення виконавчого напису.
Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Спір про право, який ґрунтується на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, розглядається судом за позовом боржника до стягувача.
За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення в справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005р.).
Таким чином особа має право пред'явити до суду таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Враховуючи викладене, зважаючи на допущені порушення Закону України «Про нотаріат» при вчиненні виконавчого напису про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав для визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. 08.09.2020 р. за реєстровим №30632, таким, що не підлягає виконанню, з метою ефективного захисту порушеного права позивача.
На підставі положень ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судові витрати.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 273-279, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною 08.09.2020 за реєстровим №30632 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 67 447,02 грн.
Стягнути з товариства «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714) в дохід держави судовий збір в розмірі 840 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя