Єдиний унікальний номер 725/2120/21
Номер провадження 2/725/384/21
28.04.2022 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Кожолянко А.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
та представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, -
У квітні 2021 року позивач звернулась до суду з вище вказаним позовом в обґрунтування якого посилалась на те, що їй спільно із батьками та сестрою належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі мешкає вона разом з чоловіком ОСОБА_6 та їх спільними дітьми і вони несуть витрати по утриманню вказаного майна, інші співвласники квартири за вказаною адресою не проживають. Відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 у вказаному будинку, яка розташована поверхом вище над квартирою АДРЕСА_3 . Відповідач у належній їй квартирі тривалий час не проживає, не здійснює належного догляду за майном та надає дозвіл на проживання в квартирі орендарям, які часто змінюються та відповідно також не дбають про належний стан помешкання. Вважає, що саме внаслідок недбалого ставлення власника та мешканців квартири АДРЕСА_4 протягом останніх п'яти років 4 рази було здійснено затоплення.
Так, 08.02.2021 року вчергове відбулось затоплення квартири позивача внаслідок якого було завдано шкоди майну, зокрема: замокнення стелі в приміщенні коридору у вигляді плям жовто-сірого кольору, плашки підлогового покриття по периметру набухли, місцями відшарування верхнього шару плашок; в приміщенні кухні пошкодження у вигляді плям слабо вираженого сіро-жовтого кольору на поверхні оздоблення стелі, плашки підлогового покриття по периметру набухли, місцями відшарування верхнього шару плашок; в приміщенні вбиральні пошкодження у вигляді плям жовто-сірого кольору на поверхні оздоблення стелі; набухли лиштви міжкімнатних дверей.
Відповідно до складеного ПП «Житлосервіс» акту причиною затоплення квартири став прорив труби на з'єднанні внутрішньоквартирної розводки у квартирі АДРЕСА_2 , а саме її передчасний вихід з ладу.
Відповідач на будь-яку комунікацію щодо завданої шкоди, причин та наслідків затоплення не погодилась та в подальшому стало відомо, що мешканців квартири АДРЕСА_2 після затоплення звертались в ПП «Житлосервіс» з метою проведення робіт по заміні труб внутрішньо квартирної мережі.
Відповідно до висновку експерта №35 від 18.02.2021 року вартість відновлювально-ремонтних робіт для усунення наслідків залиття становить 33525,92 грн. З метою досудового врегулювання спору відповідачу була надіслана досудова вимога та остання запропонувала грошову суму в розмірі 20000 грн. компенсації, натомість згоди щодо відшкодування шкоди в повному розмірі згідно висновку експерта між ними не досягнуто, що зумовило звернення до суду з даним позовом.
На підставі вище викладеного, посилаючись на норми матеріального права, просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 33525,92 грн. та судові витрати, а саме судовий збір в сумі 908 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. та витрати за проведення експертизи - 2310 грн.
На вказану позовну заяву надійшов відзив відповідача в якому остання позов не визнала, посилаючись на наступні обставини.
Так, у належній їй квартирі АДРЕСА_4 , яка належить їй на праві власності, тривалий час проживають її родичі, а саме сестра з чоловіком. Будь-яких слідів заливу в належній їй квартирі вона не виявляла, а тому ставить під сумнів той факт, що затоплення квартири позивача 08.02.2021 року та усі попередні затоплення відбувались з її вини. Зазначала, що при складані акту та проведення експертизи вона не була присутньою, а також не бачила наслідків залиття, а тому також ставить під сумнів той факт, що усі пошкодження, які були враховані експертом відбулись саме через затоплення 08.02.2021 року, з урахуванням також того, що у акті №3 від 08.02.2021 року візуально вбачається, що відомості про підтоплення покриття з ламінату були дописані після складання такого акту, а площа ламінату який згідно висновку експерта слід демонтувати значно перевищує площу пошкоджень згідно акту. Крім того, звертала увагу, що на момент затоплення її квартиру ніхто не оглядав, а тому не відомо яким чином було встановлено причину затоплення. З урахуванням наведеного, вважає позов недоведеним, а подані позивачем докази суперечливими, у зв'язку з чим просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
В рамках судового розгляду даного спору відповідач двічі зверталась до суду з клопотанням про призначення будівельно-технічної експертизи.
Так, ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 16.06.2021 року за клопотанням представника відповідача призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Гайда Б.Я., оплату за проведення експертизи покладено на відповідача, як на особу яка ініціювала проведення відповідної експертизи.
Натомість, 28.09.2021 року на адресу суду надійшло повідомлення експерта №31/21 від 24.09.2021 року про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи, оскільки оплату за проведення експертизи не було здійснено.
В подальшому, ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 03.11.2021 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 по призначення повторної судової експертизи - відмовлено.
У відповіді на відзив позивач заначила, що затоплення її квартири мало місце в ніч з 6 на 7 лютого та у зв'язку з офіційними вихідними акту працівниками ПП «Житлосервіс» був складений 08.02.2021 року, при цьому протікання продовжувалось 08 та 09 лютого. Дверей квартири АДРЕСА_2 ніхто не відчиняв, проте її чоловік повідомив відповідача про затоплення шляхом направлення на її номер телефону відеоповідомлення. Їй відомо, що в квартирі відповідача проживають квартиранти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з якою ОСОБА_6 спілкувався по телефону в день затоплення, а також саме вказані особи звертались в ПП «Житлосервіс» з приводу заміни труб в квартирі АДРЕСА_2 . Не визнання відповідачем своєї вини з підстав викладених у відзиві, розцінює як обраний нею спосіб захисту з метою уникнення відповідальності, оскільки остання не погоджується з сумою відшкодування. Звертала увагу на те, що відповідач проживає за кордоном, а квартиранти не виявили бажання оглянути пошкодження її квартири.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила задовольнити з підстав зазначених у тексті позовної заяви. Вказувала на те, що затоплення її квартири мало місце кілька раз, спочатку 07 лютого приблизно о 03 годині ночі, тоді її чоловік піднявся у квартиру відповідачки та бачив, що там вода доходила аж до вхідних дверей. Спочатку вони домовились про те, що вранці визначаться із розміром шкоди та її відшкодуванням в позасудовому порядку, її чоловік мав бесіду із чоловіком відповідачки, натомість вранці ніхто до них не підійшов. Наступного дня відбулось чергове затоплення, вода текла зі стелі та по стінах. Оскільки затоплення її квартири відбувалось неодноразово з вини відповідача протягом багатьох років, востаннє ремонт був зроблений в квартирі у 2020 році, а в позасудовому порядку не вдалось досягти домовленостей по відшкодуванню завданої шкоди, вона вирішила звернутись з позовом до суду. Зазначала, що вперше вода текла у вихідний день, а тому працівника ПП «Житлосервіс» викликали в перший робочий день та 08.02.2021 року був складений відповідний акт, при цьому затоплення продовжувало відбуватись і на наступний день.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити з підстав зазначених у тексті позовної заяви.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, в її інтересах діяли представники - адвокати Жар Ю.Г. та Петрунько І.А.
Так, представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала з підстав зазначених у тексті відзиву, ставила під сумнів подані позивачем докази, зокрема акт затоплення від 08.02.2022 року, а також висновок експерта. Зазначала, що квартиру відповідачки ніхто не оглядав, а також відповідач особисто не бачила ні слідів затоплення у своїй квартирі ні наслідків затоплення у квартирі позивача. Просила в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що позивачем не доведено вини відповідача у пошкодженнях, які зазнало її майно внаслідок затоплення.
В подальшому, відповідач та її представники неодноразово не з'являлись в судові засідання по даній справи, періодично направляли клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин.
Слід зазначити, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102 -IX від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2119-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 № 7300, воєнний стан в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Натомість, згідно ст. 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
З урахуванням вище наведеного та наявних в матеріалах справи доказів, наданих представником відповідача пояснень в судовому засіданні, наявності відзиву, в якому викладені обставини на які посилається відповідач, заперечуючи проти позову ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про можливість вирішення даного спору у відсутності відповідачки та її представників.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 07.02.2021 року вночі відбулось затоплення квартири в якій він проживає разом з позивачкою, вода текла приблизно з 03 години ночі до 07 години ранку, працівник житлосервісу з'явився 08.02.2022 року та склав акт про затоплення, натомість наступного дня - 09.02.2021 року, знову текла вода. З мето вирішення вказаною ситуації він викликав відповідачку, натомість вона не з'явилась, а тому він зателефонував до її чоловіка, який в телефонній розмові висловлював погрози, а в подальшому ніхто з них не хотів розмовляти про дану ситуацію, що зумовило звернення до суду з даним позовом.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що позивачка є його донькою та 08.02.2021 року вона зателефонувала і повідомила йому, що відбулось затоплення квартири в якій вона проживає зі своїм чоловіком. Приїхавши до доньки він помітив, що було затоплено кухню та житлову кімнату, крім того вода також текла зі стелі в коридорі. З метою з'ясування всіх обставин він піднявся у квартиру відповідачки, де помітив що в її квартирі на підлозі була вода, зокрема у кухні, коридорі, ванні та частково у кімнаті. Сусідка сказала, що вона нічого не знає та в усьому має розібратись ЖЕК. З урахуванням того, що затоплення квартири, де проживає його донька, відбулось вже не вперше, він подав заяву в поліцію. Зазначав, що витрати по утриманню квартири АДРЕСА_1 повністю несе його донька ОСОБА_1 .
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, судом встановлено, що позивачу на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , а відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 13.06.2013 року є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку (а/с 5, 12, 119, 120).
За наслідками розгляду справи встановлено, що належна відповідачу квартира знаходиться поверхом вище над квартирою позивача.
Відповідно до акту складеного 08.02.2021 року комісією ПП «Жилосервіс» у складі інженера ОСОБА_10 та робітника з обслуговування будинків ОСОБА_11 акту №4 виходом на місце 08.02.2021 року за адресою АДРЕСА_5 виявлено видимі сліди затоплення у кухні на стелі площею 0,8 кв.м., у коридорі на стелі площею 0,6 кв.м., у туалеті на стелі 0,5 кв.м. Підтоплено також покриття із ламінату площею 3 кв.м. Причиною затоплення було прорив труби на з'єднанні на внутрішньоквартирній розводці у квартирі АДРЕСА_2 , яка знаходиться поверхом вище (а/с 13).
Згідно відповіді ПП «Житлосервіс» на адвокатський запит від 05.03.2021 року №13/02 інформація про фактичних мешканців квартири АДРЕСА_4 відсутня у зв'язку із тим, що мешканці квартири відмовилися надавати документи; акт затоплення складався без присутності мешканців квартири АДРЕСА_4 . Причиною затоплення був прорив труби на з'єднанні на внутрішньоквартирній розводці у кв. АДРЕСА_4 а саме її передчасний вихід із ладу. Аварія відбулася на внутрішньо квартирній мережі (ПП «Житлосервіс» обслуговує загально будинкові мережі), а відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» №572 від 08 жовтня 1992 року, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки, проводити за власні кошти ремонт квартири.
Також, згідно вказаної відповіді на адвокатський запит після затоплення мешканці квартири АДРЕСА_2 звернулись до працівників ПП «Житлосервіс» для проведення робіт по заміні труб внутрішньоквартирної мережі (а/с 18).
Так, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про неналежність вказаного акту як доказу в рамках даного спору, оскільки цей акт повністю відповідає формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття.
Оскільки акт ПП «Житлосервіс» від 08.02.2021 року містить інформацію щодо предмету доказування та в матеріалах справі відсутні будь-які докази, щодо його оскарження, скасування або складення з порушенням встановленого законом порядку чи не відповідності встановленій формі, суд бере даний доказ до уваги, вважаючи його належним та допустимим.
Крім того, варто зауважити, що після залиття квартири позивача з підстав виходу із ладу труби на з'єднанні на внутрішньоквартирній розводці у квартирі АДРЕСА_2 , мешканці вказаної квартири звернулись до працівників ПП «Житлосервіс» для проведення робіт по заміні труб внутрішньоквартирної мережі.
Таким чином, безпідставними є доводи представника відповідача про недоведеність вини відповідача у заподіянні позивачу шкоди внаслідок залиття квартири, оскільки у деліктних зобов'язаннях діє презумпція вини, а відповідачами не доведено свою невинуватість та не спростовано вище наведені обставини, що підтвердженні належними та допустимими доказами.
Згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Так, як вбачається з висновку будівельно-технічної експертизи №35 від 18.02.2021 року з фототаблицями, виконаного на замовлення ОСОБА_1 , в ході проведення обстеження об'єкту дослідження квартири АДРЕСА_1 експертом виявлено наступні пошкодження конструктивних елементів походження яких можна охарактеризувати, як такі що виникли в наслідок замокання (нумерація приміщень квартири зазначена згідно технічного паспорта): в приміщенні коридору поз. 6-1 - пошкодження в вигляді плям жовто-сірого кольору на поверхні оздоблення стелі, плашки підлогового покриття по периметру набухли, місцями відшарування верхнього шару плашок; в приміщенні кухні поз. 6-4 - пошкодження в вигляді плям слабо вираженого сіро-жовтого кольору на поверхні оздоблення стелі, плашки підлогового покриття по периметру набухли, місцями відшарування верхнього шару плашок; в приміщенні вбиральні поз. 6-5 - пошкодження в вигляді плям жовто-сірого кольору на поверхні оздоблення стелі; набухання лиштв дверних блоків в проймах між приміщеннями поз. 6-1 і 6-5 та поз. 6-1 і 6-6. В приміщеннях об'єкту дослідження оздоблення стель, підлогові покриття та дверні заповнення (пошкоджені в наслідок залиття) виконано з наступних матеріалів: стелі в усіх приміщеннях де виявлено пошкодження, підшито листами гіпсокартону по металевому каркасу, частково гіпсокартон обклеєно пінопластом (t - 0.05м), пошпакльовані та пофарбовані водоемульсійними сумішами (фарбами) по периметру влаштовано пінополістирольні багети; підлогове покриття в приміщенні коридору поз. 6-1 та кухні поз. 6-4 з ламинату, плінтуси полівінілхлоридні; дверні міжкімнатні заповнення - дверні блоки з МДФ.
З вказаного висновку експерта вбачається, що в якості вихідних даних експерту був наданий акт ПП «Житлосервіс» від 08.02.2021 року №3 та експертиза була проведена з метою визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт, що необхідно провести в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 для усунення наслідків її залиття, що спростовує твердження відповідача у відзиві про те, що у вказаному висновку могли бути враховані інші пошкодження, які не мали відношення до затоплення. Слід зазначити, що експертиза замовлена позивачем 15.02.2021 року, а виконана експертом 18.02.2021 року, тобто протягом 11 днів після затоплення, при цьому інші затоплення квартири відповідачів мали місце 07.02.2018 року, 10.05.2017 року та 19.11.2015 року, що підтверджується копіями відповідних актів ПП «Житлосервіс» (а/с 14-16).
Таким чином, суд приймає вказаний висновок експерта як належний та допустимий доказ розміру завданої позивачу шкоду.
Так, згідно висновку будівельно-технічної експертизи №35 від 18.02.2021 року вартість ремонтно-відновлювальних робіт, що необхідно виконати в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 для усунення наслідків її залиття становить 33525,92 грн., в тому числі ПДВ - 5587,65 грн. (а/с 19-30).
Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
У відповідності до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З системного аналізу положень ст. 1166 ЦК України вбачається, що остання передбачає презумпцію вини правопорушника, у зв'язку з чим на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди, при цьому для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини.
Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до переконливого висновку, що залиття відбулося з вини відповідача, яка не забезпечила справність обладнання водопостачання у квартирі, яка належить їй на праві власності, а саме труби на з'єднанні на внутрішньоквартирній розводці, та належними і допустимими доказами не доведено протилежного.
При визначені розміру матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу суд бере до уваги висновок будівельно-технічної експертизи №35 від 18.02.2021 року.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивач понесла витрати у зв'язку зі сплатою судового збору в сумі 908 грн., а також відповідно до рахунку №12 від 16.02.2021 року вона сплатила вартість проведеної експертизи в сумі 2310 грн.
Таким чином, вказані судові підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі, оскільки позов підлягає задоволенню в цілому та такі витрати позивача у зв'язку із зверненням до суду з даним позовом підтвердженні належними та допустимими доказами.
Питання щодо витрат позивача на правову допомогу буде вирішене відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України про що представник позивача зробила відповідну заяву.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 10 ЖК України, ст.ст. 11, 22, 23, 1166, 1167, 1190 ЦК України, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2005 року №76, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 116, 117, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , матеріальну шкоду завдану внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_1 в розмірі 33525,92 грн. (тридцять три тис. пятосот двадцять п'ять грн. 92 коп.).
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в сумі 908 грн. (дев'ятсот вісім грн.), витрати на проведення експертизи в сумі 2310 грн. (дві тис. триста десять грн.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду або в той самий строк через Першотравневий районний суд м. Чернівці відповідно до вимог п. 15.5 Розділу ХІІІ ЦПК України.
Повний текст судового рішення виготовлений 29.04.2022 року.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці А. В. Федіна