Справа № 715/977/22
Провадження № 1-кп/715/91/22
29.04.2022 смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із базовою середньою освітою, не одруженого, солдата військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого; у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.185 КК України,-
Військовослужбовець військової служби за контрактом солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, протиправно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна 02 лютого 2022 року близько 08.00 год., перебуваючи на території господарства, де він мешкає, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого являється його бабуся ОСОБА_4 , скориставшись відсутністю останньої, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав грошові кошти в сумі 400 гривень, які знаходилися під ліжком в скляній банці в спальній кімнаті житлового будинку за вищевказаною адресою та належали ОСОБА_4 та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 400 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці).
Крім цього, військовослужбовець військової служби за контрактом солдат ОСОБА_5 , переслідуючи умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, протиправно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна 04 лютого 2022 року близько 13.00 год., перебуваючи на території господарства, де він мешкає, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , власником якого являється його бабуся ОСОБА_4 , скориставшись відсутністю останньої, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно повторно викрав грошові кошти в сумі 800 гривень, які знаходилися під ліжком в скляній банці в спальній кімнаті житлового будинку за вищевказаною адресою та належали ОСОБА_4 та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 800 гривень.
Крім цього, військовослужбовець військової служби за контрактом солдат ОСОБА_5 , переслідуючи умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, протиправно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна 06 лютого 2022 року близько 12.00 год., перебуваючи на території господарства, де він мешкає, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , власником якого являється його бабуся ОСОБА_4 , скориставшись відсутністю останньої, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно повторно викрав грошові кошти в сумі 19500 гривень, які знаходилися під ліжком в скляній банці в спальній кімнаті житлового будинку за вищевказаною адресою та належали ОСОБА_4 та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 19500 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно.
29 квітня 2022 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення.
За умовами даної угоди обвинувачений ОСОБА_5 , в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень за обставин, викладених у повідомленні про підозру. Інші учасники досудового розслідування також не оспорюють викладених вище фактичних обставин правопорушення, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істотності їхніх позицій.
Сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 , за ч.1 ст.185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та ч.2 ст.185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно та узгоджують вид і розмір покарання з урахуванням того, що підозрюваний щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, та добровільно відшкодував завдані збитки - за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України основне покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. За вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_5 основне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_5 пропонується звільнити від відбування основного покарання, якщо він протягом встановленого судом іспитового терміну не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Обвинувачений ОСОБА_5 дає згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання, якщо він протягом встановленого судом іспитового терміну не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Потерпіла ОСОБА_4 не має претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 .
Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження цієї угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, а саме: обмеження права оскарження вироку зі ст.ст. 394, 424 КПК України, та відмову від прав, передбачених ст.474 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 розуміє зміст положень ч.4 ст.474 КПК України, а саме те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним.
Обвинувачений ОСОБА_5 , розуміє вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угоди про примирення, дослідивши матеріали кримінального провадження, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого, перевіривши угоду на відповідність вимогам ст.ст.472-473 КПК України та нормам КК України, суд вважає, що у суду відсутні підстави для відмови у її затвердженні.
Так, згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
При цьому, як передбачено ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як було встановлено судом, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка) та таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст.314,376,468-469,471, 475 ЦПК України, суд,-
Затвердити угоду, укладену 29 квітня 2022 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 про примирення.
ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та 2 ст.185 КК України і призначити йому міру покарання
- за ч.1 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
- за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати його: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу; повідомляти уповноважений орган про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом.
На вирок може бути подана апеляція з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення.
Суддя: