Справа № 212/11036/21
6/212/69/22
29 квітня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, заяву Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відстрочення виконання судового рішення,
20 квітня 2022 року до суду надійшла заява представника відповідача АТ ««Криворізький залізорудний комбінат»» (далі - АТ «Кривбасзалізрудком», АТ «КЗРК», у якій він просить суд відстрочити виконання рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20.01.2022 у справі № 212/11036/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Кривбасзалізрудком» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику ушкодженням здоров'я, на строк до закінчення воєнного стану.
В обґрунтування заяви посилається на те, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2022 рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20.01.2022 було змінено в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 , змінено цей розмір з 60000 грн. до 25000 грн. Введення воєнного стану в Україні і активні бойові дії в певних регіонах України унеможливлюють виконання судового рішення, оскільки на даний момент призупинено відвантаження продукції АТ «КЗРК» основним покупцям, зокрема ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», яке знаходиться в фізичній та економічній блокаді в м. Маріуполь, кошти від реалізації продукції не надходитимуть, що істотно ускладнює виконання рішення і робить його неможливим. Крім того, ту невелику частину коштів від реалізації, яку відповідачеві вдається заробити та заощадити, АТ «КЗРК» намагається направити на першочергові витрати: податки та інші обов'язкові платежі, зарплату та середній заробіток працівникам. Обігових грошових коштів у відповідача, які можливо направити на відшкодування моральної шкоди, не вистачає через незалежні від нього причини, і такі витрати становлять значну частину, що може призвести до невиконання соціальних зобов'язань відповідача перед своїми працівниками або навіть до зупинення діяльності підприємства.
Учасники справи повідомлялися про час, дату та місце розгляду заяви належним чином, до судового засідання не з'явилися, відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України суд розглядає заяву зі їх відсутності за наявними в справі письмовими матеріалами.
Суд, вивчивши заяву про відстрочення виконання судового рішення, дійшов висновку про відмову у її задоволенні заяви з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року, ухваленим у цивільній справі № 212/11036/21, частково задоволено позов ОСОБА_1 до АТ «Кривбасзалізрудком» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я. Стягнуто з АТ «КЗРК» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 60 000 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року вказане рішення суду від 20.01.2022 в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача змінено, зменшено цей розмір з 60 000 грн. до 25 000 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Таким чином, рішення у справі набрало законної сили 12 квітня 2022 року.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Чинне цивільно-процесуальне законодавство України пов'язує відстрочення виконання рішення суду з наявністю виключних обставин.
Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду заявник посилається на те, що підприємство відповідача не відвантажує свою продукцію основним покупцям і не отримує кошти від реалізації своєї продукції у повному обсязі, здійснюючи при цьому витрати, пов'язані із забезпеченням життєдіяльності підприємства, виплатою заробітної плати, сплатою податків, а також інших соціальних зобов'язань перед працівниками.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Заявником не надано доказів щодо виникнення виключних обставин в розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду, а наведені відповідачем підстави не можуть бути визнанні такими, що вказують на необхідність відповідного відстрочення.
Тобто, заявником не обґрунтовано винятковості випадку, у зв'язку з яким можливо відстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення або неможливість виконання рішення, а відтак, і про необхідність відстрочення такого.
Суд зазначає, що судові рішення які набрали законної сили, є обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття 129 Конституції України, стаття 18 ЦПК України).
Судове рішення (постанова, ухвала) це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.
Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.
Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.
Складне матеріальне становище не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду. Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено.
Враховуючи викладене, суд не вбачає наявності тих виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, пов'язаного із стягненням з відповідача відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76, 81, 83, 89, 435 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відстрочення виконання судового рішення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена та підписана без її проголошення 29 квітня 2022 року.
Суддя О. В. Колочко